Рішення № 76151624, 22.08.2018, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/2192/18

Номер провадження 2/725/319/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2018 року м.Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:

головуючої судді Федіної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Сорокан М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом виконавчого комітету Чернівецької міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Відділ реєстру територіальної громади м.Чернівці, КЖРЕП №9 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що відповідачі зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1, проте за вказаною адресою не проживають без поважних причин, оскільки будь-яких перешкод в користуванні вказаним приміщенням їм не чинилось. Крім того, зазначав що квартира №4 знаходиться у напівпідвальному приміщенні будинку №15 по вул. Яремчука в м.Чернівці та перебуває в захаращеному стані.

На підставі вище викладеного просила визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою м. Чернівці по вул. Н.Яремчука, 15/4, зобов’язати Відділ реєстру територіальної громади м. Чернівці зняти відповідачів з реєстраційного обліку.

Представник позивача в судове засідання не з’явилась, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, при цьому не заперечувала проти заочного розгляду справи. Також до суду надійшла заява представника Відділу реєстру територіальної громади м.Чернівці про розгляд справи без її участі в якій остання підтримала заявлені виконавчим комітетом Чернівецької міської ради позовні вимоги.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Представник третьої особи КЖРЕП №9 в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Справа слухалась у відсутності відповідачів, які не з’явились в судове засідання незважаючи на те, що належним чином були повідомлені судом про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання. Про причини своєї неявки суд не повідомив і не подала відповідної мотивованої заяви про відкладення розгляду справи.

Згідно ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Оскільки відповідачі, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явились, про причини неявки не повідомили та не направили відзиву, а представник позивача не заперечував проти розгляду даної цивільної справи за відсутності відповідача, в судовому засіданні постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задовленню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

За наслідками розгляду справи встановлено, що житловий будинок в м.Чернівці по вул. Н.Яремчука №15 має статус гуртожитку та перебуває на балансі Чернівецької міської ради.

Відповідно до ст. 127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в м. Києві Ради народних депутатів.

У статті 130 ЖК України, передбачено, що порядок користування житловою площею в гуртожитках визначається законодавством України.

Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані у ІНФОРМАЦІЯ_2 (а/с 6).

Статтею 71 ЖК УРСР передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно із ст. 72 ЖК УРСР, визнання особи такою, що втратила правокористування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12 квітня 1985 року роз’яснено, що у справах про визнання наймача або членів його сім'ї такими, що втратили право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Вразі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк. Таким чином, під час вирішення питання про втрату членами сім'ї наймача права на користування жилим приміщенням з'ясуванню підлягають термін його відсутностіта поважність причин такої відсутності.

Отже при вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування слід встановити, скільки часу відповідачі не проживають у спірному приміщенні; які існують поважні причини їх не проживання у жилому приміщенні понад шість місяців.

Таким чином, на позивача покладено обов’язок доказування тих обставин, що відповідач не проживає у спірному жилому приміщенні понад шість місяців до моменту звернення до суду із позовом, в свою чергу, відповідачі у даній категорії справ, у разі заперечення проти позову, мають належним чином довести, що непроживання у спірному житлі понад шість місяців зумовлено поважними причинами, перелік яких визначений ч. 3 ст. 71 ЖК УРСР.

Судом встановлено, що відповідачі не проживають у вказаній вище квартирі більш ніж протягом шести місяців, що підтверджується копією акту КЖРЕП №9 від 29.09.2017 року (а/с 7).

Враховуючи заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, в судовому засіданні не здобуто доказів на підтвердження того, що відповідачі не проживали у зазначеній квартирі через поважні причини та звертались про продовження їм терміну відсутності у квартирі у зв’язку з поважними причинами або що їм чинились перешкоди в користуванні житловим приміщенням.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині зобов’язання третьої особи - Відділ реєстру територіальної громади м. Чернівці зняти відповідачів з реєстраційного обліку, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.6, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Зняття з місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням. Зняття з реєстрації місця проживання неповнолітніх, які не мають батьків, та осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки і піклування.

Таким чином, положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог про: позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Наведене також узгоджується з правовою позицією сформованою Верховним Судом України за наслідками розгляду справи №6-57цс11 у постанові від 16.01.2012 року.

Таким чином, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням саме по собі є підставою для зняття її з реєстраційного обліку та належним способом захисту порушених прав позивача.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача в ріних частках слід стягнути судовий збір.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 47 Конституції України, ст.ст. 6,7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.9,71,72, 130 ЖК УРСР, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою м.Чернівці, вул. Н.Яремчука, 15/4.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Чернівецької міської ради в рівних частках судовий збір в сумі 1762 грн., а саме по 881 грн. з кожної.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його вручення безпосередньо до Апеляційного суду Чернівецької області або через Першотравневий районний суд м. Чернівці відповідно до вимог п. 15.5 Розділу ХІІІ ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці А. В. Федіна