Ухвала суду № 76151399, 20.08.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/93/16-ц

6/703/29/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Опалинської О.П.

при секретарі Литвин Г.Т.

з участю державного виконавця Решетняк Д.М.

розглянувши в залі суду в м. Сміла подання головного державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,-

встановив:

Головний державний виконавець звернувся до суду із вищезазначеним поданням мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні в Смілянському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебуває виконавче провадження №51613101 від 8 липня 2016 року з примусового виконання виконавчого листа Смілянського міськрайонного суду Черкаської області №703/93/16ц 2/703/386/16 від 21 червня 2016 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь СКВП «Комунальник» 34000 гривень поворотної фінансової допомоги і 1218 гривень судових витрат, а всього 35818 гривень боргу. 8 липня 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження про що винесено відповідну постанову. В зв’язку з тим, що боржником в термін, встановлений на самостійне виконання рішення суду не виконано, державним виконавцем розпочато примусове виконання виконавчого документу. 23 серпня 2016 року направлено вимогу державного виконавця до боржника про необхідність з’явитися до Смілянського відділу ДВС для надання підтверджуючих документів про сплату боргу. Цього ж дня державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на все майно боржника, про що внесено відповідні відомості до Державних реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна. 29 серпня 2016 року до Смілянського МВ ДВС надійшла заява від представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про те, що судове рішення №703/93/16ц від 21 червня 2016 року винесене Смілянським міськрайонним судом знаходиться на розгляді в касаційній інстанції. 4 жовтня 2016 року державним виконавцем повторно направлено постанову про примусовий привід на 25 жовтня 2016 року, однак згідно рапорту дільничного інспектора боржник за зазначеною в постанові адресою не проживає. 17 жовтня 2016 року державним виконавцем надіслано розширений запит з метою з’ясування належності боржнику на праві власності цінних паперів, морського та річкового транспорту. В подальшому, 14 листопада 2016 року направлено боржнику виклик державного виконавця,я кий залишився проігнорованим. У зв’язку з наявними обставинами та з метою своєчасного виконання рішення суду головний державний виконавець просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України.

В судовому засіданні державний виконавець подання підтримав, посилаючись на те, що оскільки ОСОБА_2 умисно ухиляється від виконання зобов’язань покладених на нього рішенням суду та свідомо перешкоджає його виконанню, просив встановити йому тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення, представника заявника, вивчивши та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що подання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 8 липня 2016 року за виконавчим листом №703/93/16ц 2/703/386/16 відкрито виконавче провадження про примусове стягнення з ОСОБА_2 на користь СКВП «Комунальник» 34000 гривень поворотної фінансової допомоги і 1218 гривень судових витрат, а всього 35818 гривень боргу (а.с. 5).

З листа в.о. начальника Смілянського МВ ДВС №9-1-40/8915 від 8 липня 2016 року вбачається, що на адресу боржника – ОСОБА_2 направлено до відома постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 29).

Як вбачається з запитів від 19 вересня 2017 року № 14,5-36/8730 та від 30 листопада 2017 року №14,5-36/12245 державним виконавцем направлено останні до ТОВ «Світ-ойл» про встановлення наявності будь-якого майна та грошових активів, що зареєстровано за боржником (а.с. 6,7).

З акту від 8 жовтня 2017 року державного виконавця вбачається що останнім, при примусовому виконанні виконавчого листа №703/93/16ц від 21 червня 2016 року, здійснено вихід до квартири АДРЕСА_1, проте двері ніхто не відчинив (а.с. 8).

Згідно листа Державної прикордонної служби України Головного центру обробки спеціальної інформації від 23 грудня 2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 24 серпня 2016 року, 13 та 15 жовтня 2016 року, 22 та 24 грудня 2016 року перетинав кордон у пункті пропуску – ОСОБА_4 (а.с. 9).

Як вбачається з листа територіального сервісного центру №7141 від 16 листопада 2016 року №31/23/41-581 станом на 15 листопада 2016 року за ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 транспортні засоби серед зареєстрованих не значаться (а.с. 10).

Згідно акту державного виконавця від 1 грудня 2016 року вбачається що останнім, при примусовому виконанні виконавчого листа №703/93/16ц від 21 червня 2016 року, при виході до квартири АДРЕСА_1 майна та грошових активів належних боржнику під час перевірки не виявлено (а.с. 11).

Відповідно до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №09/04 25198 від 25 листопада 2016 року інформація стосовно ОСОБА_2, як власника значного пакета акцій емітентів, відсутня (а.с. 12).

Як вбачається з листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №10/10-16/1611/03 від 16 листопада 2016 року інформація про наявність майна (транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, земельних ділянок), які належать фізичним та/або юридичним особам стосовно ОСОБА_2 відсутня (а.с. 13).

Згідно відповіді Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України державного підприємства «Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин» №829/11-11 від 21 листопада 2016 року інформація стосовно ОСОБА_2, як власника тварин в Єдиному державному реєстрі тварин не зареєстрована (а.с. 14).

Як вбачається з виклику державного виконавця №9-1-40/14539 від 14 листопада 2016 року останнім здійснено виклик ОСОБА_2 до Смілянського міського ДВС на 21 листопада 2016 року (а.с. 15).

Як вбачається з постанови про примусовий привід боржника державним виконавцем при виконанні виконавчого листа №703/93/16ц встановлено здійснити примусовий привід ОСОБА_2 до державного виконавця (а.с. 18).

З рапорту інспектора Смілянського ВП вбачається, що при виконанні примусового приводу боржника ОСОБА_2 встановлено, що останній АДРЕСА_2 не проживає (а.с. 16).

Постановою державного виконавця від 23 серпня 2016 року на все майно ОСОБА_2 накладено арешт (а.с. 22).

З листа в.о. начальника Смілянського МВ ДВС №9-1-40/11082 від 23 серпня 2016 року вбачається, що на адресу боржника – ОСОБА_2 направлено до відома постанову про арешт його майна.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек , Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна ОСОБА_2 є власником ? частини квартири АДРЕСА_3 на яку накладено арешт та внесено заборону на відчуження (а.с. 23,24).

Як вбачається з відповіді №1018753158 від 14 липня 2016 року Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб інформація стосовно боржників-фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку та сум утриманого з них податку на ОСОБА_2 відсутня (а.с. 25).

Згідно відповіді №1018697451 від 13 липня 2016 року Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями платник податків ОСОБА_2 з податковим номером НОМЕР_1 чи за серією та номером паспорта на обліку в органах ДПС не перебуває (а.с. 26).

Відповідно до відповіді №1018675123 від 12 липня 2016 року Пенсійного фонду України про осіб – боржників, які отримують пенсії стосовно ОСОБА_2 інформації не знайдено (а.с. 27).

Відповідно до відповіді №1018680615 від 12 липня 2016 року Пенсійного фонду України про осіб – боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи стосовно ОСОБА_2 інформації не знайдено (а.с. 28).

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404 - VII державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням про стягнення періодичних платежів.

За змістом п. 3 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» підставою для звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є доведення факту зловживання боржником процесуальними правами чи невиконання обов’язків.

Згідно з Узагальненням судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України від 1 січня 2017 року на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов’язань повинен вже відбутися і бути об’єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Обов’язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 № 3857-XII право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань; такі обмеження можуть встановлюватися судом шляхом тимчасового затримання або вилученням паспорту громадянина України для виїзду за кордон, та п. 8 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57.

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов’язань, тобто наявність лише самого зобов’язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

За переконанням суду обставини, які є предметом посилання суб’єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_2 за кордон, державний виконавець не надав доказів того, що боржник взагалі має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і відповідно бажає та має реальну можливість виїхати за межі України. Крім того, з оглянутих матеріалів справи не вбачається, що боржник на момент звернення державного виконавця до суду із заявою про обмеження у праві виїзду за кордон, був ознайомленим із постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, одержував виклики останнього про необхідність з’явитися до державного виконавця, що в свою чергу не доводить факту свідомого ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов’язань.

Слід також зазначити, що у поданні державним виконавцем не вказано доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України або робить це з метою ухилення від виконання судового рішення. Наявність лише самого зобов'язання не наділяє відділ ДВС правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404 - VII, ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII, п. 8 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57, ст.ст. 260, 441 ЦПК України, Узагальненням судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України від 1 січня 2017 року, -

ухвалив:

У задоволенні подання головного державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 днів з дня її проголошення , особами, які не були присутніми під час судового розгляду справи протягом 15 днів з дня її отримання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Головуючий: Опалинська О.П.