Постанова № 76150961, 23.08.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 635/8107/15-ц (категорія: інші)

Провадження № 22-ц/790/4155/18

23 серпня 2018 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: - ОСОБА_1,

- ОСОБА_2,

за участю секретаря - Пузікової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2018 року (суддя – Пілюгіна О.М.)

у цивільній справі (№ 635/8107/15-ц) за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність головного державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та м. Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4,-

встановив:

11.05.2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою на дії осіб державної виконавчої служби в якій просила зобов’язати державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 повернути виконавчий документ стягувачеві та залишити виконавче провадження за № 56120571 без виконання до моменту розгляду в судах вищих інстанцій.

В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що вона, отримавши 27.04.2018 року копію постанови державного виконавця міськрайонного ВДВС по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження за № 56120571 за заявою стягувача ОСОБА_5, звернулася 03.05.2018 року до виконавчої служби із заявою про закриття виконавчого провадження, вказуючи, що ухвала Апеляційного суду Харківської області від 23 липня 2017 року про відхилення її апеляційної скарги на рішення Харківського районного суду Харківської області від 24.03.2017 року є незаконною, а також не набрало законної сили, так як вона може її оскаржити до Верховного Суду України.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 14.05.2018 року зазначена скарга визнана такою, що подана з додержанням вимог ст.ст.447-449 ЦПК України і відкрито провадження та призначено справу до розгляду.

18.05.2018 року цей же суд розглянув справу і постановив ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність головного державного виконавця міськрайонного відділу державної виконачої служби по Харківській області та місту Люботину Головного територіального управлення юстиції в Харківській області ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказану ухвалу Харківського районного суду Харківської області, вважаючи її незаконною, і постановити нове судове рішення про задоволення її вимог, поданих до суду першої інстанції, а саме: зобов’язати головного державного виконавця міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ у Харківській області Ще гульну Г.О. повернути виконавчий документ до стягувача та залишити виконавче провадження за номером 56120571 без виконання до моменту розгляду в судах Вищих інстанцій.

(Зміст поданої до суду вимоги скарги та апеляційної скарги викладено в редакції оригіналу).

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_3 вказує, що поза увагою суду залишилась та обставина, що станом на 02.05.2018 року їй не було надано повний текст судового рішення апеляційного суду і вона попередила державного виконавця про ці порушення та наявність у неї права на касаційне оскарження судових рішень, однак державний виконавець її доводи не взяв до уваги.

Крім того, головуючий суддя першої інстанції неправдиво зазначила в ухвалі, що скарга до ОСОБА_6 інстанції нею, начебто, не направлена, хоча вона в судовому засіданні вказувала протилежне і надала суду доказ одержання скарги до ОСОБА_6 з цивільних справ Верховного Суду України.

Крім того, вказує в апеляційній скарзі ОСОБА_3, суддя неправдиво вказала на те, що у скарзі ставилося питання закриття виконачого провадження, хоча з такою вимогою вона до суду не зверталася.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого ОСОБА_3 судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо ж оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отримавши скаргу ОСОБА_3 суд не вжив передбачені процесуальним законом заходи (ч.5 ст.12, ч.1 ст.185) з метою уточнення змісту скарги з урахуванням особливостей розділу V11 «Судовий контроль за виконанням судових рішень» та ст.451 ЦПК України щодо можливого змісту остаточного судового рішення у справі.

Постановляючи 14.05.2018 року судове рішення про «відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність головного державного виконавця міськрайонного відділу державної виконачої служби по Харківській області та місту Люботину Головного територіального управлення юстиції в Харківській області ОСОБА_4О.» суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що скарга ОСОБА_3 не містить такої вимоги, а відтак суд вийшов за межі заявлених у скарзі ОСОБА_3 вимог і постановив судове рішення усупереч ст.13 ЦПК України.

Таке порушення норм процесуального закону є суттєвим та є підставою, згідно п.п.3,4 ст.376 ЦПК України, для його скасування апеляційним судом та ухвалення нового судового рішення.

Оскільки апеляційний суд, згідно вимог ч.1 ст.367 ЦПК України, уповноважений переглядати справу за наявними і додатково поданими доказами та перевіряти законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, то нове рішення постановляє з урахуванням зазначених межа та наданих доказів.

З долученої до апеляційної скарги копії касаційної скарги від 18.05.2018 року та копій квитанції і поштового повідомлення вбачається, що ОСОБА_3 оскаржила в касаційному порядку судові рішення, на виконання яких державним виконавцем Щегульною Г.О. було відкрито виконавче провадження, після того, як звернулася зі скаргою до суду.

ОСОБА_3 не надано доказів, а матеріали справи таких не містять, які б свідчили, що за касаційною скаргою іншого учасника цивільної справи №635/8107/15-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою судом касаційної інстанції у передбаченому ст.394 ЦПК України порядку станом на 03.05.2018 року, тобто день звернення боржника ОСОБА_3 із заявою до міськрайонного відділу ДВС по Харківському району та м.Люботину, постановлено відповідне судове рішення про зупинення виконавчого рішення.

Наявність такого судового рішення могло би бути передбаченою законом підставою для задоволення скарги ОСОБА_3, однак таке рішення відсутнє, а відтак, відповідно до норм ЦПК України та ЗУ «Про виконавче провадження», не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_7 , викладені у її скарзі на державного виконавця.

Інші доводи ОСОБА_7 на вирішення справи не впливають.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2018 року скасувати і постановити нову.

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 та її вимог про зобов’язання державного виконавця Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 повернути виконавчий документ стягувачеві та залишити виконавче провадження за № 56120571 без виконання до моменту розгляду в судах вищих інстанцій.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 серпня 2018 року.

Головуючий – П.В. Кісь

Судді: І.О. Бровченко

ОСОБА_2