Вирок № 76145166, 17.08.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

423/1532/18

1-КП/415/601/18

ВИРОК

Іменем України

17.08.18 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12018130530000263 від 02 квітня 2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, не судимого (ст.89 КК України), зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, –

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючого, не одруженого, не судимого (ст.89 КК України), зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_8, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_9,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Пухкало О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3

встановив:

23 березня 2018 року, приблизно о 09 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши на територію подвір’я по вулиці Кірова, 9, міста Золоте Попаснянського району Луганської області, з даху прибудови будинку, таємно викрав – металеву черепицю, загальною вагою 33 кг, на загальну суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/655-94е від 27 квітня 2018 року, 207 гривень 90 копійок, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на вказану суму.

24 березня 2018 року, приблизно о 18 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_2, проникнувши на територію подвір’я по вулиці Кірова, 9, міста Золоте Попаснянського району Луганської області, з даху прибудови будинку, таємно викрали – металеву черепицю, загальною вагою 30 кг, на загальну суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/655-94е від 27 квітня 2018 року, 189 гривень спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на вказану суму.

25 березня 2018 року, приблизно о 02 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_2, проникнувши на територію подвір’я по вулиці Кірова, 9, міста Золоте Попаснянського району Луганської області, з даху прибудови будинку, повторно, таємно викрали – металеву черепицю, загальною вагою 33 кг, на суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/655-94е від 27 квітня 2018 року, 207 гривень 90 копійок, та металеві кути, загальною вагою 7,9 кг, на суму, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/655-94е від 27 квітня 2018 року, 49 гривень 77 копійок, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 257 гривень 67 копійок.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України, а саме, – таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України, а саме, – таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним, як одноособово, та і разом з обвинуваченим ОСОБА_2, інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, – крадіжки майна, зокрема: металевої черепиці та металевих кутів, загальною вагою приблизно 100 кг, демонтувавши останні з даху прибудови будинку №9 по вулиці Кірова міста Золоте Попаснянського району Луганської області, проникнувши декілька разів на територію зазначеного подвір’я, приблизно наприкінці березня 2018 року, скориставшись відсутністю уваги з боку сторонніх осіб, попередньо звернувши увагу на зазначене домоволодіння, проходячи повз, і, відповідно, вважаючи, що в останньому, у зв’язку з занедбаним станом, ніхто не проживає, а також, рахуючи, що викрадене майно будь-якої цінності не уявляє, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілому ОСОБА_3 майнова шкода – відшкодована частково: шляхом повернення викраденого, залишок – зобов’язується усунути найближчим часом, при виникненні певної можливості.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив обставини аналогічного з обвинуваченим ОСОБА_1 змісту, вказавши, що час та місце скоєння ним, разом з обвинуваченим ОСОБА_1, інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, – крадіжки майна, зокрема: металевої черепиці та металевих кутів, загальною вагою приблизно 70 кг, демонтувавши останні з даху прибудови будинку №9 по вулиці Кірова міста Золоте Попаснянського району Луганської області, проникнувши декілька разів на територію зазначеного подвір’я, приблизно наприкінці березня 2018 року, скориставшись відсутністю уваги з боку сторонніх осіб, попередньо звернувши увагу на зазначене домоволодіння, проходячи повз, і, відповідно, вважаючи, що в останньому, у зв’язку з занедбаним станом, ніхто не проживає, а також, рахуючи, що викрадене майно будь-якої цінності не уявляє, –– викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілому ОСОБА_3 майнова шкода – відшкодована частково: шляхом повернення викраденого, залишок – зобов’язується усунути найближчим часом, при виникненні певної можливості.

Враховуючи те, що і обвинувачений ОСОБА_1, і обвинувачений ОСОБА_2, свою вину у вчиненні інкримінованого останнім органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнали в повному обсязі кожен, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі, і обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких і обвинувачений ОСОБА_1, і обвинувачений ОСОБА_2, будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останніх, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та стосовно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість:

обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні – таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у сховище, повторно, за попередньою змовою групою осіб, – доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.3 КК України,

обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні – таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у сховище, за попередньою змовою групою осіб, повторно, – доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.3 КК України,

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (а.с.127), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні дітей неповнолітнього віку – синів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.124), та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.125), а також, доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с.126).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_2 – не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (а.с.147), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, і, разом з тим, беручи до уваги суспільну небезпеку злочинного діяння, суму спричиненої протиправними діями майнової шкоди, відсутність відшкодування останньої, думку потерпілого ОСОБА_3 під час судового розгляду, який наполягав на призначенні обвинуваченим суворого та справедливого покарання, а також, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний, корисливий злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити останньому покарання – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який – не працює, однак, має постійне місце проживання, позитивно характеризується у побуті та за місцем мешкання, має на утриманні дітей неповнолітнього віку, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, а також, враховуючи активну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 щодо розкриття злочину, при цьому, також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, в тому числі, і відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, – із застосуванням вимог ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_2, враховуючи вищенаведене, в тому числі, беручи до уваги обставини інкримінованого кримінального правопорушення, суспільну небезпеку злочинного діяння, суму спричиненої протиправними діями майнової шкоди, відсутність відшкодування останньої, а також, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_3 під час судового розгляду, який наполягав на призначенні обвинуваченим суворого та справедливого покарання, суд вважає за необхідне також призначити – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисний, корисливий злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який – не працює, і, разом з тим, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем мешкання та у побуті, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, активно сприяв розкриттю злочину, вибачаючись за вчинення останнього, і, одночасно, враховуючи щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2, наявність обставин, що пом'якшують покарання, в тому числі, враховуючи безпосередню роль обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, при цьому, також, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 також можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, – із застосуванням вимог ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_3 – не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

металева черепиця, у кількості 56 штук, металеві кути, у кількості 15 штук, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 (а.с.35,36,44,81,82),

– підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_3,

металевий лом, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.61,62),

– підлягає знищенню, як не уявляючий ніякої цінності,

документи – акти прийому металобрухту за №35/7 від 23 березня 2018 року, за №35/3 від 23 березня 2018 року, за №36/9 від 24 березня 2018 року, б/н від 25 березня 2018 року, б/н від 25 березня 2018 року, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України (а.с.86,87-91),

– підлягають зберіганню в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

Процесуальні витрати по справі –

у сумі 1144 гривні (а.с.77), пов'язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/655-94е від 27 квітня 2018 року (а.с.73-76), з метою встановлення розміру заподіяної потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

– підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач – УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, №рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО – ГУДКСУ у Луганській області, 804013) – в рівних частках, по 572 гривні з кожного.

Крім того, враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до Ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання» від 14 травня 2018 року (а.с.183-185), – сплинув 15 липня 2018 року, і, питання про продовження строку дії зазначеного запобіжного заходу учасниками даного кримінального провадження – не порушувалось, запобіжний захід – у виді особистого зобов’язання, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4, згідно положень ст.179, ст.194 КПК України, припинив свою дію, і, відповідно, вважається скасованим.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

І, також, враховуючи, що строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до Ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання» від 14 травня 2018 року (а.с.177-178), – сплинув 15 липня 2018 року, і, питання про продовження строку дії зазначеного запобіжного заходу учасниками даного кримінального провадження – не порушувалось, запобіжний захід – у виді особистого зобов’язання, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2, згідно положень ст.179, ст.194 КПК України, припинив свою дію, і, відповідно, вважається скасованим.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 06 (шість) місяців.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 06 (шість) місяців.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази по справі:

металеву черепицю, у кількості 56 штук, металеві кути, у кількості 15 штук, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3,

– повернути потерпілому ОСОБА_3,

металевий лом, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області,

– знищити,

документи – акти прийому металобрухту за №35/7 від 23 березня 2018 року, за №35/3 від 23 березня 2018 року, за №36/9 від 24 березня 2018 року, б/н від 25 березня 2018 року, б/н від 25 березня 2018 року, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

– зберігати в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300)

572 (п’ятсот сімдесят дві) гривні за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/655-94е від 27 квітня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300)

572 (п’ятсот сімдесят дві) гривні за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/655-94е від 27 квітня 2018 року.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченим та прокуророві.

Суддя: