Постанова № 76143438, 29.08.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/496/17 29.08.2018

Провадження №22-ц/784/1336/18

Головуючий суду першої інстанції - Максютенко О.А.

Категорія - 23 Суддя-доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 року м.Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Цуркан І.І.,

за участі:

прокурора - Цвікілевич Н.В.,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

першого заступника прокурора Миколаївської області

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 червня 2018 року, ухвалене о 16 год.47 хв. під головуванням судді Максютенко О.А. в приміщенні суду в м.Первомайськ, за позовом керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Первомайська РДА) до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Мигіївська сільська рада Первомайського району Миколаївської області, про дострокове розірвання договору оренди землі, скасування свідоцтва про право власності, знесення самочинних будівель та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року прокурор пред'явив зазначений позов, який обґрунтовував наступним.

Розпорядженням голови Первомайської РДА від 14 березня 2012 року №125-р затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 в оренду для сінокосіння та випасання худоби із земель запасу в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та передано йому в оренду земельну ділянку площею 7,7377 га пасовищ, на якій розташована гідротехнічна споруда.

В подальшому 10 грудня 2012 року між Первомайською РДА та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1 площею 7,7377 га, який зареєстровано 28 грудня 2012 року.

ОСОБА_4 умов договору щодо цільового використання земельної ділянки не дотримався та без письмової згоди орендодавця збудував одноповерхову будівлю невизначеного призначення розміром 7,3х7,0 метрів, тимчасові споруди - металевий вагончик та дерев'яну бесідку, дерев'яний сарай з навісами розміром 12,3х9,0 метрів, водомірно-спостережний пункт з підвалом загальною площею 395 кв.м., порушивши при цьому визначені законодавством межі прибережної захисної смуги.

Посилаючись на те, що вказані об'єкти зведені з порушенням норм чинного земельного та водного законодавства на земельній ділянці із іншим цільовим призначенням, прокурор просив розірвати вищезазначений договір оренди землі, визнати недійсним та скасувати свідоцтво серії НОМЕР_2 від 17 вересня 2015 року про право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме водомірно-спостережний пункт, розташований по вул.8-го Березня, 57 у с.Мигія Первомайського району Миколаївської області, зобов'язати відповідача відновити стан земельної ділянки шляхом знесення вищевказаних будівель, повернути у розпорядження держави земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1.

Первомайська РДА позовні вимоги підтримала.

Не погоджуючись із позовною заявою прокурора, ОСОБА_4 подав відзив, у якому зазначав, що позов прокурора безпідставний, оскільки для проведення будівельних робіт ним було отримано дозвіл.

Посилаючись на вказані обставини, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 червня 2018 року в задоволенні позову прокурора відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, прокурор вказував, що самовільне будівництво ОСОБА_4 об'єктів нерухомості на орендованій земельній ділянці підтверджено належними доказами та протирічить чинному законодавству, а тому висновки суду першої інстанції про законність таких дій відповідача є хибними.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Первомайської РДА від 11 січня 2011 року №10-в ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 10,2 га строком на 10 років для сінокосіння та випасання худоби із земель запасу в межах території Мигіївської сільської ради (т.1 а.с.25).

На замовлення відповідача від 11 травня 2011 року Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» розроблено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби із земель запасу в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області площею 7,7377 га (а.с.22-34).

14 березня 2012 року розпорядженням Первомайської РДА №125-р затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_5 в оренду терміном на 10 років земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Передано в оренду 7,7377 га земель, з них: пасовища - 5,7281 га, інші землі - 1,8526 га, під гідротехнічними спорудами - 0,0570 га, під природними водостоками - 0,1000 га (т.1 а.с.48).

10 грудня 2012 року між Первомайською РДА та ОСОБА_4 строком на 10 років укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,7377 га із кадастровим номером НОМЕР_1, який 28 грудня 2012 року було зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (т.1 а.с.15-21).

Згідно з пунктами 2.2, 5, 8.1, 9.2, 12.3, 12.4, 13.3 вказаного договору на земельній ділянці розташована гідротехнічна споруда загальною площею 570 кв.м. Земельна ділянка передається в оренду для сінокосіння і випасання худоби, без зміни цільового призначення на умовах додержання орендарем екологічної безпеки землекористування. У разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві за актом приймання - передачі земельну ділянку. Одним із обмежень використання земельної ділянки зазначено використання її за цільовим призначенням. Орендар земельної ділянки за письмовою згодою орендодавця має право зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження. Орендар зобов'язаний: використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного та екологічного законодавства; виконувати встановлені щодо земельної ділянки обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; по закінченню строку договору або у випадку його дострокового розірвання в 10-ти денний термін привести ділянку в стан придатний для подальшого використання за цільовим призначенням і передати ділянку орендодавцю по акту; виконувати обов'язки, передбачені статтею 96 Земельного кодексу України. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 28 грудня 2012 року ОСОБА_4 у вказаний день прийняв земельну ділянку в натурі. Об'єкти нерухомого майна на ділянці відсутні (т.1 а.с.20).

17 квітня 2014 року між Мигіївською сільською радою та ОСОБА_4 укладено договір оренди комунального майна (греблі ставка) загальною площею 57 кв.м., розташованого в межах Мигіївської сільської ради, строком до 17 квітня 2024 року. Згідно з п.6.2 договору орендар має право за згодою орендодавця проводити заміну, реконструкцію, розширення, технічне переоснащення орендованого майна (т.1 а.с.35-39).

29 квітня 2014 року рішенням виконавчого комітету Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області №3 ОСОБА_4 надано дозвіл на проведення капітального ремонту гідротехнічної споруди (греблі) (т.1 а.с.40).

Довідками від 30.10.2014 р. №938 та від 01.12.2014 р. №915 Мигіївський сільський голова дозволив ОСОБА_4 завозити на земельну ділянку будівельні відходи та установити пересувний вагончик (т.1 а.с.41, 230).

Згідно з паспортом водного об'єкта (ставок площею 1,18 га на території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області) від 12.12.2013 р. на ньому розташована гребля. Ширина прибережної захисної смуги становить 25 м. Площа прибережної смуги відповідно до проекту землеустрою 1,48 га. Межі прибережної захисної смуги винесені в натуру (т.1 а.с.54-64).

Рішенням виконавчого комітету Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області №2 від 08 вересня 2015 року земельній ділянці, яка знаходиться в оренді у ОСОБА_4 присвоєно поштову адресу: 55223, вул. 8 Березня, 57 с. Мигія Первомайського району Миколаївської області (т.1 а.с.69).

09 вересня 2015 року приватним підприємством «Артєль-1» м.Первомайська виготовлено технічний паспорт на нежитлову будівлю - водомірно-спостережний пункт по АДРЕСА_1 площею 122,10 кв.м. (1991 року побудови). Крім неї зазначено наявність огорожі (металева сітка) та дамби (бетон) (т.1 а.с.70-75).

17 вересня 2015 року ОСОБА_4 Реєстраційною службою Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області видано свідоцтво про право власності на вищезазначений водомірно-спостережний пункт серії НОМЕР_2 (т.1 а.с.76-77).

Згідно з протоколом огляду місця події від 22.08.2016 р., складеним слідчим Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області, орендована ОСОБА_4 земельна ділянка огороджена огорожею. На земельній ділянці розташований двоповерховий будинок розміром 14,04х9,41 м з прибудовою розміром 2,85х1,57 м, дерев'яна бесідка, приміщення розміром 7,3х6,73 м з навісом (а.с.49-53).

За відомостями Комунального підприємства Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації, станом на 31 грудня 2013 року за адресою АДРЕСА_1 не було заінвентаризовано об'єктів нерухомого майна та не було зареєстровано права власності (а.с.65).

Відповідно до довідки Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 04.11.2016 р. №180 на орендованій ОСОБА_4 земельній ділянці ні на момент укладання договору оренди, ні раніше об'єктів нерухомості не було (т.1 а.с.66).

З повідомлень Первомайської РДА від 07.10.2016 р. №1656-01.02-07, від 24.10.2016 р. №1733-01.02-07 та від 20.12.2016 р. №1200-01.02-01 випливає, що за дозволом на будівництво об'єктів нерухомості на орендованій земельній ділянці ОСОБА_4 не звертався та погодження не отримував. На вказаній ділянці на момент укладання договору оренди були відсутні об'єкти нерухомого майна - будівлі (т.1 а.с.67, 68, 246).

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 17.08.2016 р., 06.10.2016 р., 08.12.2016 р. дані щодо зміни цільового використання земельної ділянки після надання в оренду відсутні. Управління згоди на будівництво відповідачем об'єктів нерухомості на земельній ділянці із кадастровим номером НОМЕР_1 не надавало (т.1 а.с.78-80).

З повідомлення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 03.11.2016 р., акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, припису №371, протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 24 жовтня 2016 року позаплановою перевіркою щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил у присутності ОСОБА_4 встановлено розташування на орендованій земельній ділянці: 1) ставка, який перегороджено гідротехнічною спорудою (дамбою); 2) одноповерхової будівлі невизначеного призначення (біля дамби) розмірами 7,3х7,0 метрів; 3) тимчасових споруд - металевого вагончика, дерев'яної бесідки; 4) дерев'яного сараю (прибудований до будівлі невизначеного призначення) розмірами 12,3х9,0 метрів площею 110,7 кв.м з навісами; 5) будівлі, розташованої на відстані 10 метрів від дзеркала водойми і на відстані 3 метрів від металевої огорожі території, яка має два поверхи і мансарду з вбудованим гаражем, на якій виконуються будівельні роботи з реконструкції (площа будівлі 395 кв.м). Виконання будівельних робіт проводиться без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи та без розробленої проектної документації.

За результатами перевірки складено акт, протокол і надано ОСОБА_4 припис про негайне зупинення будівельних робіт та усунення порушень (а.с.83-90).

Постановою №276 по справі про адміністративне правопорушення від 08.11.2016 р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96 КУпАП (порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (т.1 а.с.91).

Під час розгляду справи в суді 15 вересня 2017 року відповідач у Відділі містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, розвитку інфраструктури та з питань надзвичайних ситуацій Первомайської РДА отримав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (т.1 а.с.231).

22 вересня 2017 року ОСОБА_4 подав до Управління ДАБК у Миколаївській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт - реконструкція водомірно-спостережного пункту з прибудовами, будівництво господарських будівель загальною площею 211,1 кв.м (т.1 а.с.235-236).

Згідно з технічним паспортом від 18 жовтня 2017 року на орендованій земельній ділянці розташовані водомірно-спостережний пункт літ.А, дві веранди (літ.а та літ.а1), навіс №1, навіс №2, ганок №3, сарай літ.Б, сарай літ.В, басейн №4 загальною площею 377 кв.м: 214 кв.м під будинком та 163 кв.м під будівлями та спорудами (т.1 а.с.232-234).

23 листопада 2017 року в Управлінні ДАБК у Миколаївській області затверджено декларацію про готовність до експлуатації реконструйованого водомірно-спостережного пункту з прибудовами (211,5 кв.м) та господарськими спорудами (т.1 а.с.265-268).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22 грудня 2017 року за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на водомірно-спостережний пункт загальною площею 211,5 кв.м. та складові його частини: дві веранди (літ.а та літ.а1), навіс №1, навіс №2, ганок №3, сарай літ.Б, сарай літ.В, басейн №4 загальною площею 122,1 кв.м (т.1 а.с.237).

Повідомлення Первомайської РДА від 23.03.2018 року свідчить, що упродовж 2017-2018 років ОСОБА_4 дозвіл на будівництво на орендованій земельній ділянці будівель або споруд не надавався (т.1 а.с.247).

Статтями 13, 25, 31, 32, 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Орендар земельної ділянки серед іншого зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ст.ст.19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, серед яких зазначено землі сільськогосподарського призначення та землі водного фонду.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Згідно з ст.ст.22, 34, 58-61 ЗК України сіножаті та пасовища відносяться до земель сільськогосподарського призначення. Громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

До земель водного фонду серед іншого належать землі, зайняті водними об'єктами, прибережними захисними смугами, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; б) зберігання та застосування пестицидів і добрив; в) влаштування літніх таборів для худоби; г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Стаття 96 ЗК України регламентує, що землекористувачі зобов'язані серед іншого забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки та підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

Однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (п.«ґ» ч.1 ст.141 ЗК України).

Відповідно до ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Пункт 3.2 Розділу 3, Розділ 10 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 р. №127, передбачають, що індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 року не належать до самочинного будівництва.

Матеріали конструктивних елементів та рік побудови будинків, господарських будівель і споруд вказує замовник, що відображається в абрисі (ескізі) та засвідчується його підписом.

У Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 р. №91, який діяв до 30.01.2013 р., визначено, що документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Порядок виконання будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №466, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачав, що будівельні роботи можуть виконуватися після отримання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою та подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції за місцезнаходженням об'єкта будівництва.

Згідно з ст.ст.39, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні місцеві державні адміністрації, здійснюють керівництво їх діяльністю, несуть відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдань і за здійснення ними своїх повноважень.

Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує права або інтереси.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновок районного суду про відсутність підстав для задоволення позову прокурора є хибним.

Досліджені у судовому засіданні докази свідчать, що відповідач порушив цільове використання земельної ділянки, яка була йому надана для сінокосіння та випасання худоби, побудувавши на ній без дозволу орендодавця об'єкти нерухомого майна, в тому числі в прибережній захисній смузі, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Належність водомірно-спостережного пункту до гідротехнічних споруд, визначених ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки, нічим не підтверджено.

До того ж, цей пункт має гараж, будівництво якого на прибережних захисних смугах, прямо заборонено законом.

Оформлення ОСОБА_4 права власності на об'єкти нерухомості у 2015 році було здійснено з порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що на момент передачі земельної ділянки в оренду, на ній не було розташовано жодного об'єкту нерухомості.

Отже, зазначення у технічному паспорті року будівництва водомірно-спостережного пункту - 1991 р. для того, щоб здійснити реєстрацію права власності у скороченому порядку без дотримання належної процедури оформлення нового будівництва, є незаконним.

А отже, і здійснення державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт є неправомірним.

Оформлення його у 2017 році шляхом здійснення реконструкції не має правового значення, оскільки первісно було порушено процедуру оформлення права власності.

Крім того, і у 2017 році належного дозволу на здійснення будівництва від орендодавця відповідачем отримано не було.

Таким дозволом може бути тільки розпорядження голови райдержадміністрації, а не містобудівні умови, як помилково вважав відповідач.

За такого колегія суддів вважає, що рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення вимог прокурора, а саме дострокового розірвання договору оренди землі, визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності від 17 вересня 2015 року, знесення за рахунок відповідача побудованих без дозволу будівель, які визначені у технічному паспорті за 2017 рік, та повернення у власність держави земельної ділянки.

Оскільки рішення суду скасоване, то відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь Прокуратури Миколаївської області підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції у сумі 16 000 грн.

Керуючись ст.ст.374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області задовольнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 червня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області до ОСОБА_4 про дострокове розірвання договору оренди землі, скасування свідоцтва про право власності, знесення самочинних будівель та повернення земельної ділянки задовольнити.

Розірвати достроково договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 від 10 грудня 2012 року, укладений між Первомайською районною державною адміністрацією Миколаївської області та ОСОБА_4 та скасувати його державну реєстрацію, здійснену у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 28 грудня 2012 року за реєстровим номером НОМЕР_3.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 від 17 вересня 2015 року ОСОБА_4 на водомірно-спостережний пункт по АДРЕСА_1.

Знести за рахунок ОСОБА_4 розташовані на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 водомірно-спостережний пункт літ.А, дві веранди (літ.а та літ.а1), навіс №1, навіс №2, ганок №3, сарай літ.Б, сарай літ.В, басейн №4 загальною площею 377 кв.м.

Повернути земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 7,7377 га, яка розташована в межах території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Прокуратури Миколаївської області 16000 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О.В. Локтіонова

Судді С.Ю. Колосовський

О.О. Ямкова

Повний текст постанови складено 30 серпня 2018 року.