Ухвала суду № 76143402, 29.08.2018, Славутицький міський суд Київської області

У Х В А Л А

Справа №377/243/18

Провадження №1-м/377/1/18

29 серпня 2018 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючого - судді Малишенко Т.О., за участю секретаря Ахутіної А.А., прокурорів: Задверняк В.А., Младаневич З.О., представник Міністерства юстиції не з,явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славутич клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, середньо-спеціальною освітою, не одруженого, працюючого в ТОВ «ВКФ Політара» помічник оператора, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, Україна, засудженого: 24 серпня 2017 року вироком суду Брагінського району Гомельської області, до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 328 КК Республіки Білорусь, ч.1 ст.14, ч.1 ст.328-1 КК Республіки Білорусь,

В С Т А Н О В И В :

Міністерство юстиції України звернулось до Славутицького міського суду Київської області з клопотанням про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України відносно засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 засуджено вироком суду Брагінського району Гомельської області від 24 серпня 2017 року та вчинені засудженим кримінальні правопорушення також є караними діяннями відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність. Після засудження ОСОБА_1 звернувся із заявою про передачу його в Україну для подальшого відбування покарання. Листом від 11.12.2017 року №17-211-2017 Генеральна прокуратура Республіки Білорусь повідомила про свою згоду на передачу ОСОБА_1 в Україну для подальшого відбування покарання.

Представник Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, зазначила, що клопотання відповідає вимогам закону та відповідно вирок суду Республіки Білорусь підлягає приведенню у відповідність із законодавством України.

Засуджений ОСОБА_1 про дату судового засідання не повідомлявся, оскільки перебуває в Республіці Білорусь.

Дослідивши клопотання та матеріали, що додані до нього, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до ч.3 ст.609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Законом України №1904-VI від 17 лютого 2010 року ратифіковано Договір між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання, підписаний 12 червня 2009 року. Статтею 2 вказаного Договору передбачено, що Договірні Сторони передають згідно з положеннями цього Договору на запит одна одній засуджених, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі за вчинення злочинів на території держави винесення вироку і мають громадянство іншої Договірної Сторони, для відбування покарання в державі виконання вироку.

Відповідно до ч.1 ст.606 КПК України та ст.4 вищевказаного Договору засуджену особу може бути передано для відбування покарання в іншу державу, а засудженого іноземним судом громадянина України прийнято для відбування покарання в Україні тільки за умов: 1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; 2) якщо вирок набрав законної сили; 3) якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув'язнення на невизначений строк; 4) якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; 5) якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; 6) якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; 7) якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

Відповідно до ч.3 ст. 610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України, суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. Судом встановлено, що громадянина України ОСОБА_1 засуджено 24 серпня 2017 року вироком суду Брагінського району Гомельської області за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 328 КК Республіки Білорусь до двох років позбавлення волі, за ч.1 ст.14 і ч.1 ст. 328-1 КК Республіки Білорусь до трьох років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 72 КК Республіки Білорусь за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у вигляді трьох років позбавлення волі без конфіскації майна. Строк відбуття покарання відраховується з 24 серпня 2017 року. Крім того, в строк відбування покарання зараховано строк його затримання з 21 по 23 травня 2017 року, а також час перебування під вартою з 24 травня по 23 серпня 2017 року із розрахунку – один день затримання, а також один день перебування під вартою відповідає одному дню позбавлення волі. Зокрема: ч.1 ст.14, ч.1 ст.328-1 КК Республіки Білорусь передбачена кримінальна відповідальність за замах на незаконне переміщення через Державний кордон Республіки Білорусь психотропних речовин та покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією майна або без конфіскації; ч. 1 ст. 328 КК Республіки Білорусь передбачена кримінальна відповідальність за незаконне без мети збуту перевезення і зберігання психотропних речовин та покарання у вигляді обмеження волі на строк до п,яти років або позбавлення волі на строк від двох до п,яти років; ч.ч.1,2 ст.72 КК Республіки Білорусь передбачають, що при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. Якщо сукупність злочинів утворюють злочини, які не становлять великої суспільної небезпеки, і менш тяжкі або тяжкі злочини в будь-якому поєднанні, то остаточне покарання призначається шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом часткового або повного складання покарань. При цьому остаточне покарання не може перевищувати максимального терміну або розміру покарання, передбаченого за найбільш тяжкий з вчинених злочинів. Відповідно до розпорядження вирок суду набрав законної сили 05 вересня 2017 року. На даний час ОСОБА_1 відбуває покарання у виправній установі «Виправна колонія №2 м. Бобруйська» управління Департаменту виконання покарань МВС Республіки Білорусь по Могилевській області, кінець відбуття строку покарання – 21.05.2020 року.

Згідно із ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КК України, громадяни України, які вчинили злочини за межами своєї держави, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом. При цьому суд України не вправі ревізувати висновки суду іншої держави щодо встановлених ним фактичних обставин справи.

Разом з тим, КК України непередбачено кримінальної відповідальності за вчинене ОСОБА_1, діяння за ч.1 ст.14, ч. 1 ст. 328-1 КК Республіки Білорусь, а відтак вирок суду Республіки Білорусь в цій частині не може бути приведений у відповідності із законодавством України.

В той же час Конвенція про передачу засуджених осіб

1983 року, до якої Україна приєдналась у 1995 році, передбачає дві окремі процедури визнання і виконання вироків іноземних держав: процедуру продовження виконання вироку іноземної держави (пункт «а» ч. 1 ст. 9 і ст. 10 Конвенції) та процедуру заміни вироку іноземної держави (пункт «b» ч. 1 ст. 9 і ст. 11 Конвенції). Ці процедури є відмінними за своєю природою. Органи держави виконання вироку на підставі статей 10 або 11 Конвенції 1983 року можуть співвідносити міру покарання з мірою покарання за внутрішнім законодавством за аналогічний злочин, однак вони не можуть частково або повністю не виконати вирок з посиланням на відсутність аналогічного злочину. Разом з тим можливість часткового визнання і виконання вироків іноземних судів Конвенцією 1983 року не передбачена. Відповідно до пункту «е» ч. 1 ст. 3 цієї Конвенції засуджену особу може бути передано тільки якщо дія або бездіяльність, на підставі якої було винесено вирок, є кримінальним злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або була б кримінальним злочином у разі вчинення на її території. Відповідно до п.2 ст.5 Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання, ратифікованого Україною 17.02.2010 року, що набрав чинності для України 15.01.2012 року, передача засудженої особи не здійснюється, якщо покарання не може бути виконано в державі виконання вироку внаслідок закінчення строку давності або через іншу підставі згідно з законодавством цієї держави. Враховуючі зазначені обставини, те що суд не може відповідно до рекомендацій викладених у вищенаведеній Конвенції частково виконати вирок відносно ОСОБА_1, за ч.1 ст.328 КК України яка відповідає ст.309 ч.2 КК України, то суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Міністерства юстиції України.

Керуючись ст. ст. 606,610 КПУ України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Республіки Білорусь відносно ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд Київської області протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т. О. Малишенко