Постанова № 76140881, 28.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/5525/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Рибачука А.І.

при секретарі судового засідання Пильо І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 10 травня 2018 року (суддя - Сивак В.А., м. Золочів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 10.12.2015 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Золочівському районі Львівської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання неправомірними дій відповідача щодо припинення йому з 01.06.2015 виплати пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру», відмови у поновленні виплати зазначеної пенсії та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області поновити виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 01.06.2015 у попередньому розмірі.

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 15 лютого 2016 року у справі №445/2355/15-а позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області щодо припинення з 01.06.2015 виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та відмови у поновленні виплати зазначеної пенсії. Зобов'язано відповідача поновити позивачу виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 01.06.2015 у попередньому розмірі.

13.04.2018 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Золочівського районного суду Львівської області із заявою про роз'яснення постанови від 15 лютого 2016 року у справі №445/2355/15-а в частині розміру належної до сплати пенсії і за нормами якого Закону з 01.10.2017 слід проводити виплату такої.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 10 травня 2018 року у справі №445/2355/15-а заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про роз'яснення судового рішення задоволено. Роз'яснено, що постановою Золочівського районного суду Львівської області від 15 лютого 2016 року Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області, яке згідно ухвали Золочівського районного суду Львівської області від 08 квітня 2016 року замінено на Золочівське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, зобов'язано поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ з 01.06.2015 та виплачувати за нормами цього Закону в розмірі визначеному в результаті проведеного, на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі №876/9346/16 перерахунку та довічно.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу на неї, в якій просило ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що суд першої інстанції, роз'ясненням, викладеним в ухвалі від 10 травня 2018 року, фактично змінив резолютивну частину постанови від 15 лютого 2016 року, що є недопустимим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про роз'яснення судового рішення, суд керувався тим, що право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, в тому числі і Законом України «Про прокуратуру», є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню, з огляду на що обмежувальні та скасовуючі положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 01.10.2017, як і Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» на пенсіонерів, пенсію яким призначено до 01.10.2017, не поширюються.

Відповідно до ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення вказаної ухвали; далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 ст.254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Згідно з ч.2 ст.254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Згідно з пунктом 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Таким чином, роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Слід зазначити, що фактично Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області просить не роз'яснити постанову суду першої інстанції, а визначити порядок та механізм її виконання, що виходить за межі повноважень суду щодо роз'яснення судового рішення, передбаченого ч.1 ст.254 КАС України, оскільки роз'яснюючи судове рішення суд не може змінювати його суть.

Апеляційний суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що постанова Золочівського районного суду Львівської області від 15 лютого 2016 року в цілому, як і її резолютивна частина зокрема, є чіткою та зрозумілою, містить виклад встановлених судом обставин та мотивів, з яких суд виходив при її прийнятті, а також посилання на положення закону, якими він керувався, що унеможливлює неоднакове тлумачення висновків суду та не може стати причиною ускладнення чи неможливості виконання судового рішення.

Крім того, суд першої інстанції, задовольняючи заяву про роз'яснення судового рішення, вказав, що позивачу слід виплачувати пенсію в розмірі визначеному в результаті проведеного на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі №876/9346/16 перерахунку та довічно, надавши оцінку питанням, які не були предметом судового розгляду, що суперечить вимогам КАС України та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі».

Апеляційний суд зазначає, що роз'яснюючи вказану постанову, суд першої інстанції фактично змінив судове рішення, яке набрало законної сили, що не відповідає призначенню правового інституту роз'яснення судового рішення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.

Окрім цього, щодо вимоги апелянта про скасування ухвали Золочівського районного суду Львівської області від 10 травня 2018 року про роз'яснення судового рішення та направлення справи до цього суду для роз'яснення постанови Золочівського районного суду Львівської області від 15 лютого 2016 року у справі №445/2355/15-а, то суд апеляційної інстанції наголошує, що останній не наділений такими повноваженнями у відповідності до вимог чинного законодавства.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.

Керуючись ч.3 ст.243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.

Ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 10 травня 2018 року у справі №445/2355/15-а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про роз'яснення постанови від 15 лютого 2016 року у справі №445/2355/15-а - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда А. І. Рибачук Повне судове рішення складено 29 серпня 2018 року.