Постанова № 76138855, 28.08.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 295/2828/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"28" серпня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря Шведюк М.М.,

апелянта, представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від "13" квітня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.Житомира, Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії , -

суддя в 1-й інстанції - Зосименко О.М.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Житомир,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати дії відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира з нарахування компенсації на оздоровлення за 2011р. по рішенню Богунського районного суду м. Житомира справа № 2-А-2897/2011 від 14 листопада 2011 року незаконними;

- зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира перерахувати розміри компенсацій на оздоровлення за 2011р., відповідно до норм ст. 48 Закону України №796-12, та зобов'язати виплатити борг з компенсації на оздоровлення за 2011р. у розмірі згідно рішення Богунського районного суду у Житомира справа №2-А-2897/2011 від 14 листопада 2011 року;

- визнати дії Головного управління юстиції у Житомирській області, Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби про зміну способу виконання рішення, що привело до винесення ухвали у справі № 295/11723/13-а, незаконними;

- скасувати Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 02 серпня 2013 року про зміну способу виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 листопада 2011 року;

- визнати дії Головного управління Державної Казначейської служби України у Житомирській області, про відмову провести нарахування та виплату компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, яка закріплена у частинах першій - третій статті 5 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» незаконними;

- зобов'язати Головне управління Державної Казначейської служби України у Житомирській області провести нарахування та виплату компенсації, в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, з 27 січня 2015 року по 26 грудня 2016 року, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, яка закріплена у частинах першій - третій статті 5 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

В травні 2017 р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив: зобов'язати Головне управління Державної Казначейської служби України у Житомирській області провести нарахування та виплату компенсації, в розмірі десяти відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, з 16 березня 2015 року по 26 грудня 2016 року, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, яка закріплена у частинах першій - третій статті 5 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 13 квітня 2018 року вимогу про скасування ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 02 серпня 2013 року, залишено без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст. 240 КАС України.

В задоволенні позову - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Вислухавши апелянта, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 листопада 2011 р. визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірах менших, ніж визначено ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік відповідно до частини 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, вставленого законом, з урахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.91-92).

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 02 серпня 2013 року змінено спосіб і порядок виконання постанови Богунського районного суду м. Житомира від 14 листопада 2011 року по справі №2-А-2897/2011 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про визнання дій (бездіяльності) неправомірними та стягнення коштів, шляхом стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира на користь ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 4680 грн. 00 коп. Вважає ухвалу незаконною і просить її скасувати.

На звернення позивача від 11 січня 2017 року здійснити перерахунок виплаченої на виконання рішення суду допомоги, йому відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання судового рішення позивачем отримано 4680 грн. 00 коп., тому позовні вимоги в частині оскарження дій відповідачів, зобов'язання вчинити дії, стягнення компенсації є необґрунтовані, у зв'язку з чим відмовив у їх задоволенні. Крім того, вимогу про скасування ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 02.08.2013 року, суд залишив без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст. 240 КАС України.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Законом України від 05 червня 2012 року №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі Закон №4901-VI) встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №4901-VI, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 3 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014р. № 440, рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

Пунктами 13-15 Порядку № 440 передбачено, що передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.

До органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, передаються рішення, які надійшли до 1 числа місяця, що настав за звітним періодом. Відповідальна особа додає до рішень, які передаються до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, реквізити для перерахування коштів заявнику. У разі часткового виконання рішення до нього додаються підтверджувальні документи. До рішень зобов'язального характеру додаються оригінали документів про здійснення нарахування виплат за цим рішенням, підписані уповноваженою особою і завірені гербовою печаткою.

Передача рішень здійснюється відповідальною особою на підставі акта приймання-передавання (додаток). Акти приймання-передавання складаються окремо щодо кожної черги погашення заборгованості.

Відповідно до пункту 19 Порядку №440 бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Пунктом 20 Порядку № 440 передбачено, що погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 р. №845.

Судові рішення у справах щодо пенсійного забезпечення виконуються органами Пенсійного фонду України у межах покладених судом зобов'язань, з урахуванням повноважень, визначених чинним законодавством (нарахування, перерахунок, тощо). Виплата ж коштів здійснюється виключно через органи казначейства шляхом їх списання з відповідного рахунку, на який такі кошти зараховані.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на виконання судових рішень суду у справах, де позивачем виступав ОСОБА_2, органами УПСзН проведено саме перерахунок виплат позивача в порядку, визначеному судовими рішеннями.

Щодо вимоги позивача про проведення Головним управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області виплати компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для такої виплати на день розгляду судом першої та апеляційної інстанції відсутні, оскільки з пояснень позивача вбачається, що він, на виконання рішення суду по справі №2-А-2897/2011, отримав кошти в розмірі 4680 грн., на свою банківську картку, як донараховану відповідачем суму до суми яка частково була отримана ним у 2011 році.

Щодо залишення без розгляду вимоги про скасування ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 02.08.2013р. колегія суддів зазначає наступне.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

В той же час, згідно з ч.1 ст.108 КАС України (в редакції, чинній на момент подання позивачем вказаного позову) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

16.03.2017 року ухвалою суду адміністративний позов ОСОБА_2 залишено без руху.

На виконання вимог зазначеної ухвали, позивачем подано в копіях: посвідчення учасника ліквідації на ЧАЕС І категорії; заява до УПтаСЗН від 11.01.2017р., відповідь УПтаСЗН від 20.01.2017р., заява до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області від 16.12.2014р.; повідомлення про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою від 15.06.2015р., витяг з Державного Реєстру рішень; заява до Головного управління Державної Казначейської служби України у Житомирській області від 30.01.2017 року; відповідь Головного управління Державної Казначейської служби України у Житомирській області від 28.02.2017 року.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, згідно матеріалів справи, позивачем не в повному обсязі виконано зазначену ухвалу, а саме: перелік додатків доданих до позовної заяви (а.с.8) та додатки додані до заяви на усунення недоліків (а.с.22) різняться. Крім того, позивачем не було додано копії ухвали суду по справі №295/11723/13-а про зміну способу і порядку виконання постанови Богунського районного суду м. Житомира від 02.08.2013 року про скасування якої заявлено вимогу.

Після відкриття провадження у справі, вимог ухвали суду від 16.03.2017 року позивачем так і не було виконано.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 240 КАС України (редакція від 15.12.2017р.), суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Доводи наведені апелянтом в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, щодо інфляційних процесів які мали місце в період з 2011 року (часом постановлення рішення) та 2016 роком (часом отримання коштів) не заслуговують на увагу, так як не підтверджують суті заявлених ним вимог, розгляд яких проводиться в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Богунського районного суду м. Житомира від "13" квітня 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

І.Г. Охрімчук

Повне судове рішення складено "29" серпня 2018 р.