Постанова № 76138355, 28.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа 213/520/18

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Зубакової В.П.

суддів: Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання: Кислиця В.І.

сторони:

позивач: ОСОБА_1,

відповідач: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_3 на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 22 травня 2018 року, яке постановлено суддею Поповим В.В. у м. Кривому Розі о 10 годині 28 хвилині та повне судове рішення складено 22 травня 2018 року-,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Позов мотивовано тим, що позивач перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі та мають спільну малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В зв’язку з тим, що позивач весь час знаходиться поруч з дитиною, вона не має змоги працевлаштуватись. Відповідач працює, проте матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Крім їхньої спільної дитини у відповідача від попереднього шлюбу є донька – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання якої, відповідач сплачує аліменти за рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 27.01.2011 року у розмірі 1/4 частини з всіх видів його заробітку, щомісячно.

Позивач просила стягнути з відповідача на її користьаліменти на утримання їх спільної доньки – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 22 травня 2017 рокупозов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 березня 2018 року і до досягнення ОСОБА_4 повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання в межах суми платежів за один місяць.

В апеляційній скарзі третя особа – ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції допущено неповне з'ясування обставин справи, рішення є незаконним та необґрунтованим. Судом першої інстанції не враховано те, що з відповідача рішенням суду стягнуто аліменти на утримання їх спільної доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, які відповідач сплачує неналежно та по яким є заборгованість. Вважає, що судом потрібно було застосувати норми ст. 182 СК України, проте суд послався на ч.5 ст.183 СК України.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_6.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_6.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, які, кожен окремо заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 07.04.2017 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, та мають спільну малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду Дніпропетровської області від 27.01.2011 року з ОСОБА_2 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше, ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до повноліття дитини, тобто до 29.01.2025 року.

Відповідно довідки про доходи від 08.08.2018 року відповідач працює слюсарем по ремонту обладнання в ТзОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» та загальна сума його доходу з лютого 2018 року по липень 2018 року, без урахування аліментів, становить 7411,37 грн. (а.с.58).

Задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_1 й стягуючи на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, суд першої інстанції керувався ст.ст. 180, 182 СК України та виходив з доведеності факту невиконання відповідачем ОСОБА_2 його батьківського обов'язку з утримання своєї неповнолітньої дитини.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та визначеним розміром аліментів з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Аналогічне роз'яснення щодо обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, надане Пленумом Верховного Суду України в абз. 3 п. 17 Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів та визначаючи його в розмірі 1/4 частини від доходу (заробітку) відповідача, суд першої інстанції врахував всі вище передбачені обставини, зокрема матеріальний стан відповідача та знаходження на його утриманні неповнолітньої дитини, від попереднього шлюбу, дійшов обґрунтованого висновку, що саме такий розмір відповідатиме встановленому ст. 2 Конвенції ООН про права дитини принципу рівності прав дітей.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо неврахування судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів зобов’язання відповідача по сплаті аліментів на дитину від попереднього шлюбу.

При цьому, ОСОБА_2, будучи обізнаним про стягнення з нього щомісячно аліментів у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, позовні вимоги ОСОБА_1 визнав повністю та погодився щомісячно сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів, щомісячно, на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, тобто стягнення аліментів на доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, не тягне за собою зменшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, від попереднього шлюбу (а.с. 30).

Не можна погодитись з доводами апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального права та застосування норми ч.5 ст. 183 СК України при визначені розміру аліментів на утримання дитини, оскільки таке твердження третьої особи ґрунтується на довільному та помилковому тлумаченні норм СК України. При цьому, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції розглянуто справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги щодо наявної заборгованості зі сплати аліментів у відповідача не можуть бути підставою для відмови у позові та не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки дані обставини не включено до переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.

Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що діти мають рівні права на утримання від батьків, а відмова у позові про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, поставить її у нерівне положення по відношенню до іншої доньки відповідача.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 22 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 30 серпня 2018 року.

Головуючий:

Судді: