Постанова № 76138245, 22.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Сподарик Н.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/4976/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя: Бруновської Н.В.

суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

апелянта: ОСОБА_2

представник апелянта: ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року у справі № 813/933/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління статистики у Львівській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ :

06.03.2018р. ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління статистики у Львівській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 р. в позові відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням, апелянт ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працює в органах державної статистики з 1991р.

Згідно наказу № 4 від 15.04.2004 р. позивача призначено на посаду начальника Управління статистики у Стрийському районі Львівської області.

Відповідно до наказу про перетворення територіальних органів Державної статистики № 377 від 06.03.2012 р. утворено Головне управління статистики у Львівській області Державного комітету статистики України.

Наказом № 62-к від 24.06.2016 р. ОСОБА_2 з 01.05.2016 р. присвоєно 6 ранг державного службовця в межах категорії «Б».

п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну службу" передбачено, що державний службовець зобов'язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції».

Аналіз п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну службу", пп. «в» п.1 ч.1 ст. 3, ч. 5 ст. 32 Закону України "Про запобігання корупції" дає підстави для висновків, що на позивача як на особу яка уповноважена на виконання функцій держави поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції", в тому числі щодо виконання вимог фінансового контролю.

ч. 2 ст. 52 даного Закону встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомляти про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

10.12.2016р. позивач придбав транспортний засіб марки VOLKSWAGEN Passat 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 8300 EUR ( згідно форми МД-2 курс валют 27,7 грн., статистична вартість - 230211,74 грн. ) про що 10.12.2016 р. внесено запис про державну реєстрацію права власності на даний транспортний засіб.

В порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 у десятиденний строк з моменту придбання даного транспортного засобу не повідомив письмово, а саме шляхом внесення до Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування або місцевого самоврядування Національне агентство з питань запобігання корупції про зміни у майновому стані.

Тобто, впродовж періоду з 00.00 год. 11.12.2016 р. - 00:00 год. 21.12.2016 р. у позивача виник обов'язок повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про зміни у майновому стані щодо придбання рухомого майна.

Як видно з матеріалів справи ОСОБА_2 повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про його зміни у майновому стані лише 30.08.2017 р. в 17.34 год.

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.11.2017 р. у справі № 456/2849/17 яка набрала законної сили 06.02.2018 р. позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 Кодексу про адміністративні правопорушення України ( порушення вимог фінансового контролю ) та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 700,00 гривень.

ст. 83 Закону України "Про державну службу України" визначені підстави для припинення державної служби.

Так, державна служба припиняється, зокрема у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону).

В п. 3 ч.1 ст. 84 Закону України «Про державну службу» передбачено, що підставами для припинення державної служби у зв'язку із втратою права на державну службу або його обмеження є набрання законної сили рішення суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.

Таким чином, зазначеною нормою Закону України "Про державну службу України" визначено особливу - виключну підставу для припинення державної служби - набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.

ч.2 ст. 84 Закону України "Про державну службу" встановлено, що у випадках, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті, суб'єкт призначення зобов'язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом, а у випадку, зазначеному у пункті 5 частини першої цієї статті, - у порядку, визначеному статтею 32 цього Закону.

Тобто, вказаним положенням встановлено обов'язок суб'єкта призначення звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення.

07.02.2018 р. наказом начальника Головного управління статистики у Львівській області № 12-к ОСОБА_2 звільнено з посади начальника Управління статистики у Стрийському районі з 09.02.2018р. відповідно до п.3 ч.1 ст. 84 Закону України "Про державну службу" ( у зв'язку із втратою права на державну службу або його обмеження внаслідок набрання законної сили рішення суду щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за пов'язане з корупцією правопорушення). Підстава: постанова Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.11.2017 р.

Чине законодавство допускає одночасне притягнення за одне й те саме діяння до кримінальної, дисциплінарної та цивільно-правової відповідальності, оскільки ці види відповідальності мають різну юридичну природу. Допускається також поєднання адміністративної, дисциплінарної1 та цивільно-правової відповідальності за одне й те саме правопорушення. Однак поєднання кримінальної та адміністративної відповідальності за один і той самий делікт є неприпустимим, на що вказує, зокрема, ч. 2 ст. 9 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що при притягненні до адміністративної відповідальності до нього не застосоване стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю пов'язаними з виконанням функцій держави а тому, відповідно до норм ч. 2 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» він підлягав притягненню до дисциплінарної відповідальності в порядку встановленому главою 2 розділу 8 Закону України «Про державну службу» колегія суддів не приймає до уваги виходячи з наступного.

Законом України «Про державну службу» передбачено припинення державної служби у разі втрати права на державну службу або його обмеження. А підставою для припинення державної служби у зв'язку із втратою права на державну службу або його обмеження згідно ч.1 п. 3 ст. 84 Закону України «Про державну службу» є набрання законної сили рішення суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.

Отже, в даному випадку звільнення відбувалося у зв'язку з виникненням спеціальних підстав для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді.

Системне тлумачення викладених законодавчих норм надає підстави стверджувати, що вчинення посадовою особою яка уповноважена на виконання функцій держави адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією є правовою підставою для звільнення із займаної посади в порядку, що визначається п. 3 ч. 1 ст. 84 Закону України «Про державну службу».

Стосовно доводів апелянта про протиправні дії комісії з проведення службового розслідування колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що в даному випадку проведення службового розслідування щодо наявності в діях позивача дисциплінарного проступку є недоречним, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду, яким доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, що згідно із вимогами діючого законодавства унеможливлює подальше проходження державної служби.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, відповідач Головне Управління статистики у Львівській області як суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Оскільки, вчинення позивачем корупційного правопорушення встановленого рішенням суду, яке набрало законної сили і яким його притягнуто до адміністративної відповідальності є достатньою правовою підставою для звільнення, згідно п. 3 ч. 1 ст. 84 Закону України «Про державну службу»,

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року у справі № 813/933/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя Р.М. Гулид

Суддя В.З. Улицький

Постанова складена в повному обсязі 30.08.2018 року.