Постанова № 76137970, 30.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1652/18 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Беспалова О. О.

суддів: Губської О. А., Кузьмишиної О. М.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року (місце ухвалення: місто Чернігів, час ухвалення не зазначений, дата складання повного тексту: 12 червня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТУ ДСА України в Чернігівській області про визнання дій відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті позивачу щомісячного довічного грошового утримання протиправними та зобов'язання відповідача нарахувати та провести індексацію нарахованих сум і провести виплату щомісячного довічного грошового утримання за період з часу набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. і по час звільнення позивача 13.09.2017 р. з підвищенням його на 150 % мінімальної пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин норми Конституції України, що є нормами прямої дії, зокрема в частині чинності законодавства в часі.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до Київського апеляційного адміністративного суду 13.08.2018 року, відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідач зауважує, що положеннями ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, тому на момент виникнення спірних відносин, відповідач керувався нормами законодавства що були прийняті та введені в дію у 2010 році, у зв'язку з втратою чинності Закону України «Про статус суддів» та прийняттям нового Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого відповідач здійснює нарахування та виплату лише суддівської винагороди.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В судовому засіданні 30.08.2018 р. Київський апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач з 02.04.1993 р. працював на посаді судді Прилуцького районного суду, з квітня 2004 р. - суддею Прилуцького міськрайонного суду.

Наказом Прилуцького міськрайонного суду від 12.09.2017 р. № 52/447/17-ОР відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 12.09.2017 р. № 2750/0/15-17, статтей 24, 116, 143 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VІІІ, п. 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України від 28.06.1996 р. № 254 к/96-ВР, ст. 83 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VІІІ, статтей 22, 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР позивача, суддю Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області, звільнено з посади судді за його заявою про відставку з 13.09.2017 р. (а. с. 10).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.02.2009 р. у справі № 2а-2008/09/2570 задоволено в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_3

Визнано неправомірними дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області що стосується відмови у зарахуванні позивачу на пільгових умовах до вислуги років та стажу роботи на посаді судді періоду проходження дійсної строкової служби на території Демократичної Республіки Афганістан та у призначенні щомісячного довічного грошового утримання на пільгових умовах з 02.11.2005 року.

Зобов'язано територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області зарахувати позивачу на пільгових умовах до вислуги років та стажу роботи на посаді судді період проходження дійсної строкової служби на території Демократичної Республіки Афганістан з 20.02.1985 року по 10.11.1986 року, встановити позивачу надбавку до посадового окладу за вислугу років, призначити позивачу щомісячне довічне грошове утримання на пільгових умовах з 02.11.2005 року, провести нарахування і виплату довічного грошового утримання з підвищенням його на 150 % мінімальної пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та виплатити позивачу недоплачені відповідачем кошти (а. с. 19-21).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009 р. постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.02.2009 р. залишено без змін (а. с. 22-24).

На виконання вищевказаних рішень судів 19.05.2010 р. Прилуцьким міськрайонним судом прийнято наказ № 51 про перерахунок щомісячного грошового утримання судді ОСОБА_3 з урахуванням стажу роботи судді, який дає право на призначення та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання працюючому судді (а.с.25-26).

З набранням чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI виплату позивачу щомісячного грошового утримання судді припинено.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 122 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що виплату щомісячного довічного грошового утримання позивачу припинено у 2010 році.

В адміністративному позові позивач заявив вимогу про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання по 13.09.2017 р.

Натомість, адміністративний позов подано 31.03.2018 р., згідно штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті (а. с. 27).

Відтак позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду за захистом його прав від порушень з боку відповідача, які, на його переконання, тривали до 13 вересня 2017 року.

Відповідно до частин 3, 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Статтею 319 КАС України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, позивачем пропущено строк звернення до суду та не наведено жодних доказів поважності причин такого пропуску, тому заявлений позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя О. А. Губська

Суддя О. М. Кузьмишина

(Повний текст постанови складено 30.08.2018 р.)