Рішення № 76134103, 27.08.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2018 р. № 814/1284/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54050

до відповідача:Державного реєстратора Державного нотаріуса Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Желєзнякової Олександри В'ячеславівни, вул. Погранична, 40, м. Миколаїв, 54020

про:визнання протиправним та скасування рішення від 25.07.2016 № 30606267 та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Державного нотаріусу Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Желєзнякової Олександри В’ячеславівни (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу) № 30606267 від 25.07.2016, зобов'язання відповідача скасувати запис № 15550974 від 21.07.2016 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на однокімнатну квартиру, загальною площею 38,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрів прав власності на нерухоме майно зі скасування Розділу та зобов'язання вчинити дії по проведенню державної реєстрації права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.07.2016 Державним реєстратором Державного нотаріусу Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Желєзняковою О.В. під час реєстрації права власності позивача на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно помилково зазначено реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна, 980451548101 замість правильного 980451551103.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в зв'язку з великою завантаженістю під час прийому громадян, нотаріусом під час реєстрації невірно зазначено регіон ведення реєстраційної справи та місце знаходження нерухомого майна та про неможливість внесення змін до Державного реєстру прав Державним реєстратором з власної ініціативи. Крім того, відповідачем позов визнано в повному обсязі.

Відповідач просив провести розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.

З врахуванням положень частин 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

21.07.2016 Державним реєстратором Державного нотаріусу Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Желєзняковою О.В. видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2.

В травні 2018 позивач отримала роз'яснення від приватного нотаріуса у місті Білгород-Дністровський, про те, що угоду купівлі - продажу належної їй квартири АДРЕСА_2 оформити не зможе, оскільки відповідачем при реєстрації права власності на вищезазначену квартиру допущено помилку, а саме, неправильно зазначено регіон ведення реєстраційної справи та місце знаходження нерухомого майна: замість № 980451551103 (який надається Одеській області, м. Білгород-Дністровський), помилково зазначений реєстраційний № 980451548101 об'єкту нерухомого майна, що зазначається по м. Миколаїв.

08.05.2018 позивач звернулась з заявою до відповідача про виправлення зазначеної помилки шляхом внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

08.05.2018 за № 1065/01-16 відповідач надав роз'яснення, в якому зазначив, що в зв'язку з великою завантаженістю під час прийому громадян, нотаріусом неправильно зазначено регіон ведення реєстраційної справи та місцезнаходження нерухомого майна. А також, про те, що підстав для скасування права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та внести зміни щодо об'єкту нерухомого майна, технічно внести не можливо без скасування державної реєстрації на підставі рішення суду.

Частиною 1 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Конституції України зазначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Пунктом 1 та 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( далі - Закон) вказано, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

На кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об'єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав та зберігається протягом всього часу існування об'єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Частиною 2 ст. 26 Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем визнано позов, суд задовольняє позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний № 30606267 від 25.07.2016, та зобов'язання відповідача скасувати запис № 15550974 від 21.07.2016 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на однокімнатну квартиру, загальною площею 38,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрів прав власності на нерухоме майно зі скасування Розділу.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного нотаріуса Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Желєзнякову Олександру В'ячеславівну здійснити дії по проведенню державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на однокімнатну квартиру загальною площею 38,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 із відкриттям Розділу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (серія та номер 2-462, виданий 21.07.2016 видавник Третя Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області), задоволенню не підлягають оскільки проведення державної реєстрації права власності є дискреційними повноваженнями відповідача і не містять в собі імперативного обов'язку для суду.

Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54050 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного реєстратора Державного нотаріусу Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Желєзнякової Олександри В'ячеславівни (вул. Погранична, 40, м.Миколаїв, 54020 ідентифікаційний код 02892652) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний № 30606267 від 25.07.2016, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного нотаріуса Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Желєзнякової Олександри В'ячеславівни.

3 Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Державного нотаріуса Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Желєзнякову Олександру В'ячеславівну скасувати запис № 15550974 від 21.07.2016 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на однокімнатну квартиру, загальною площею 38,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрів прав власності на нерухоме майно зі скасування Розділу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори (вул. Погранична, 40, м. Миколаїв, 54020 ідентифікаційний код 02892652) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54050 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704,80 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник