Рішення № 76133387, 30.08.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. Житомир справа № 0640/3829/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання розрахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними щодо не нарахування компенсації втрати частини доходів у вигляді несвоєчасної виплати частини пенсії за період з 01.01.2016року по 31.12.2017року та зобов'язання нарахувати та виплатити таку компенсацію.

Позовні вимоги Позивача мотивовані тим, що за вказаний період Відповідачем не було своєчасно проведено перерахунок пенсії та її виплату, що підтверджується судовим рішенням, що набрало законної сили. На своє звернення щодо компенсації втрати таких доходів Позивач отримав відмову, викладену в листі від 04.07.2018року. Таку відмову Позивач вважає протиправною, так як Позивач має законне право на компенсацію втрати таких доходів за вказаний період, а Відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити Позивачу компенсацію втрати частини таких доходів.

Ухвалою суду від 31.07.2018року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, 15.08.2018року направив до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив і зазначив, що Позивачу за вказаний період відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили 07.12.2017року, 31.12.2017року було проведено перерахунок пенсії за спірний період та виплачено в повному розмірі. Відповідач вважає, що така виплата на виконання судового рішення відбулася в межах одного календарного місяця, а тому відсутні підстави для нарахування компенсації втрати таких доходів Позивача.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав для компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати регулюються правовими нормами Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" N 2050-III від 19 жовтня 2000року (далі - Закон N 2050-III ) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року N 159 (далі - Порядок), в редакції що були чинні на день виникнення спору.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач мав право на перерахунок призначеної йому пенсії з 01.01.2016року. Судовими рішеннями (постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29.07.2017року та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017року), що набрали законної сили, підтверджено право Позивача на перерахунок пенсії з 01.01.2016року та зобов'язано Відповідача провести такий перерахунок та його виплату.

Судом встановлено та визнається сторонами, що 31.12.2017року Відповідачем на виконання вказаних судових рішень проведено перерахунок пенсії Позивача за період з 01.01.2016року по 31.12.2017року та проведено її доплату в сумі 46752,34грн.

На звернення Позивача щодо компенсації втрати доходів у вигляді несвоєчасно нарахованої та виплаченої вказаної частини пенсії за період з 01.01.2016року по 31.12.2017року Відповідач листом від 04.07.2018року відмовив в нарахуванні та виплаті такої компенсації.

Суд вважає безпідставними доводи Відповідача, викладені в листі від 04.07.2018року, та його представника, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо обґрунтувань підстав такого не нарахування.

Так, за статтею 1 Закону N 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

За приписами ст.2 Закону N 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону N 2050-III та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Ні правові норми Закону N 2050-III та правові норми Порядку не містять підстав нарахування та виплати такої компенсації лише за умови перевищення індексу споживчих цін на 103%. Такі доводи Відповідача, наведені у відзиві, є надуманими.

Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 - 3 Закону N 2050-III, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

За правилами статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій провадиться щомісячно загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Таким чином, в результаті не своєчасного проведення Відповідачем перерахунку пенсії Позивача в сторону збільшення призвела до систематичної (щомісячної) невиплати ОСОБА_1 доходу у вигляді відповідної щомісячної частини пенсії за період з 01.01.2016року по 31.12.2017року, що мали місце протягом більш ніж один календарний місяць.

Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача щодо нарахування та виплатити компенсації втрати частини його доходів у вигляді такої частини пенсії за весь період затримки є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Як зазначено в п.4 Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини його доходів у вигляді частини пенсії за період з 01.01.2016року по 31.12.2017року та зобов'язання нарахувати та виплатити таку компенсацію.

При цьому суд зазначає, що в Постанові Верховного Суду від 24.04.2018 р. у справі N 646/6250/17 (адміністративне провадження N К/9901/2128/18) з огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях N 8-рп/2013 і N 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції від 18 липня 2018 року за подання позову Позивачем сплачено 704,80 грн. судового збору. Вказані судові витрати ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Керуючись статтями 2,77,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити, визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у вигляді несвоєчасно виплачених частин пенсії за період з 01.01.2016року по 31.12.2017року, викладену в листі від 04.07.2018року, та зобов'язати нарахувати та виплатити таку компенсацію.

Судові витрати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНПП НОМЕР_1) у вигляді судового збору в сумі 704,80грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м.Житомир, вул.Ольжича,7 ЄДРПОУ 13559341).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя М.Ф. Нагірняк