Ухвала суду № 76133377, 21.08.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

21 серпня 2018 року м. Житомир справа № 806/1984/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Біляченко Д.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Погорлецького Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання перерахувати та виплатити пенсії по втраті годувальника з врахуванням індексу інфляції,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати та виплатити пенсію по втраті годувальника з врахуванням індекса інфляції (11197 грн * 27 років *113/100). При цьому вказує, що в 1991 році одержувала пенсію по втраті годувальника в розмірі 135 крб.. У кінці року розмір пенсії було збільшено в 2 (два) рази із суми середнього заробітку 227 крб. 55 коп. з врахуванням 30 % на кожного утриманця пенсія була 166,53 крб. Позивач вважає, що при розрахунку інспектором допущено ряд грубих помилок, зокрема, примінено три коефіцієнти обчислення замість двох; невірно зроблено ділення й додавання, пропущена сума відпускних 117 крб.; не враховано коефіцієнт 6,25*2 (утриманці), в результаті чого за 98 місяців недоотримано 11197 грн.

Ухвалою суду від 19 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання у справі на 21 серпня 2018 року з викликом сторін.

У строк, встановлений ухвалою суду від 19.07.2018, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, з проханням відмовити в задоволенні вимог до ГУ ПФУ за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог. При цьому відповідач у відзиві звернув увагу на наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки вимога заявлена із порушенням строку звернення до суду та не була подана заява про поновлення строку звернення до суду.

Позивачем подано до суду відгук на відзив. У відповіді на відзив позивач наполягає на тому, що вимога заявлена без порушення строку звернення до суду. Також указала, що строку давності на перерахунок пенсії немає. Водночас зазначила, що про детальний розрахунок обчислення середнього заробітку годувальника дізналася з листа ГУФУ від 25.03.2016.

В судовому засіданні позивач позов підтримала.

Представник відповідача в судовому засіданні подав письмові заперечення на відповідь на відзив ОСОБА_1, у яких вказав, що позовна заява подана з пропущенням строку звернення до суду.

Заслухавши думку учасників справи, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи підтверджено, що з 14.01.1980 ОСОБА_1 була призначена пенсія по втраті годувальника на двох утриманців: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. У зв'язку із завершенням навчання утриманцем ОСОБА_4 у ВНЗ пенсію перераховано з 01.07.96, а у зв'язку із завершенням навчання у ВНЗ ОСОБА_5 29.02.2000 виплата пенсії по втраті годувальника була припинена. З 12.06.2006 позивач перебуває на обліку в Черняхівському відділі з питань призначення та перерахунку пенсій Хорошівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком.

Під час судового розгляду справи з'ясовано, що фактичною підставою звернення позивача до суду з даним позовом стала її не згода із здійсненим розрахунком пенсії по втраті годувальника, оскільки ОСОБА_1 вважає, що при перерахунку пенсії в 1991 році неправильно визначено середній заробіток годувальника та допущено помилки.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом і судового розгляду справи, далі - КАС України), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України N 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отож, для звернення до суду з позовом щодо перерахунку пенсії внаслідок неправильного врахування складових пенсії встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлений КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як видно із матеріалів справи позивач неодноразово зверталася до відповідача із зверненнями щодо правильного обчислення пенсії.

Так, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирські області від 08.10.2007 № 381 ОСОБА_1 повідомлено, що пенсія обчислена, перерахована і виплачувалась правильно, відповідно до чинного законодавства. При цьому роз'яснено, що розмір пенсії, обчислений із середньомісячного заробітку годувальника, взятого за найбільш вигідний період.

У листі від 16.02.2016 № 191/3-5 відповідач указав, що з 01.01.1992 у зв'язку з набранням чинного Законом України "Про пенсійне забезпечення" проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до норм даного Закону. Також зазначено, що всі наступні перерахунки пенсії в разі втрати годувальника, яку вона отримувала до 29.02.2000, проведені відповідно до норм чинного законодавства, про що їй були надані детальні роз'яснення за матеріалами архівної пенсійної справи на особистому прийомі в Управлінні Пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирської області 15.02.2016. Пенсія в разі втрати годувальника у період з 14.01.1980 по 29.02.2000 виплачувалась правильно, відповідно до норм чинного законодавства.

Аналогічного змісту лист направлено позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області в липні 2017 року за № 1308/3-6.

У серпні та грудні 2017 року відповідачем роз'яснено позивачу, що її подальші звернення з питання виплати пенсії по втраті годувальника за період з 14.01.1980 по 29.02.2000 розглядатися не будуть, про що свідчать листи Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирські області за № 1416/3-11 та № 4079/3-7.

Суд акцентує увагу, що позивач жодну із відповідей відповідача не оскаржує, а наполягає на неправильному здійсненні перерахунку пенсії в разі втрати годувальника з 1991 року, у зв'язку з неправильним визначенням середнього заробітку годувальника.

У відповіді (відгуку) на відзив позивач указує, що про детальний розрахунок обчислення середнього заробітку годувальника дізналася із листа 25.03.2016.

Натомість лист Головного управління Пенсійного фонду України від 08.10.2007 свідчить на користь висновку, що про складові та порядок проведення перерахунку пенсії з 01.01.91 позивач дізналася задовго до 2016 року.

Позовна заява з вимогою про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 направлена до Житомирського окружного адміністративного суду 25 квітня 2018 р., тобто після спливу шестимісячного строку звернення до суду з таким позовом, встановленого КАС України.

Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно зі частиною третьою вказаної статті КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Позивачем заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду подано не було. Жодних обставин поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем також не наведено та ніяких доказів на підтвердження наявності підстав, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду не надано.

Відтак, суд вважає, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважала, що його діями чи бездіяльністю порушуються її права та законні інтереси. Пенсія є періодичним платежем, про її розмір позивач знала з моменту перерахунку до припинення - 29.02.2000, а тому в разі не згоди, мала право звернутися до суду.

Твердження позивача про відсутність строку звернення до суду для перерахунку пенсії спростовуються положеннями ст. 122 КАС України та ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані відповідачем.

Одночасно судом з'ясовано, що у квітні 2016 року ОСОБА_1 зверталася до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирської області та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника за період з 01.01.1992 по 29.02.2000 і провести виплату з врахуванням суми множеної на індекс інфляції і діленої на 100 та множеної на 24 роки.

Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 квітня 2016 року в справі № 293/372/16-а у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом відмовлено. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирської області про визнання протиправною відмови у перегляді архівної пенсійної справи № 110384, зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію залишено без розгляду.

07 червня 2016 року Житомирським апеляційним адміністративним судом у справі № 293/372/16-а постановлено ухвалу, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 квітня 2016 року без змін.

Також позивач зверталася до Черняхівського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову в зобов'язанні перерахувати та виплатити пенсію по втраті годувальника за період з 01.01.1992 по 29.02.2000 архівної справи №110384 від 14.01.1980.

Ухвалою суду від 09 січня 2018 року в справі № 293/1442/17, яка набрала законної сили 13.03.2018, повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову в зобов'язанні перерахувати та виплатити пенсію по втраті годувальника за період з 01.01.1992 по 29.02.2000 архівної справи №110384 від 14.01.1980 без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на все викладене та ураховуючи відсутність заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання перерахувати та виплатити пенсії по втраті годувальника з врахуванням індексу інфляції необхідно залишити без розгляду.

Керуючись статтями 72, 80, 122-123, 240, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання перерахувати та виплатити пенсії по втраті годувальника з врахуванням індексу інфляції залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст ухвали складено: 29 серпня 2018 р.