Рішення № 76133130, 21.08.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2005/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: судді - Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представника позивача та третьої особи - ОСОБА_1,

представника відповідача - Деміхіної О.М.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ЛАЙН ПЛЮС" до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» (надалі - ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС», позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень комісії ДФС України від 22 грудня 2017 року № 477083/41085908 та № 477084/41085908 про відмову у реєстрації податкових накладних № 180 від 28 листопада 2017 року та № 179 від 28 листопада 2017 року відповідно в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» № 180 від 28 листопада 2017 року та № 179 від 28 листопада 2017 року /а.с. 6-9 т. І/.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував на те, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних № 180 від 28 листопада 2017 року та № 179 від 28 листопада 2017 року не містять чіткого визначення підстав для їх прийняття, зокрема, у кожному з цих рішень не зазначено, які документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію відповідної податкової накладної, натомість позивачем надано всі необхідні документи, які засвідчують факт реального здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

У відзиві на позовну заяву, відповідач посилався на те, що реєстрація податкових накладних № 180 від 28 листопада 2017 року та № 179 від 28 листопада 2017 року була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7326,8208,8433,8482 та згідно з УКТ ЗЕД: 7318, 7326, 8208, 8414, у зв'язку з чим позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. За результатами розгляду поданих позивачем документів, комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення від 22 грудня 2017 року № 477083/41085908 та № 477084/41085908 про відмову в реєстрації податкових накладних № 180 від 28 листопада 2017 року та № 179 від 28 листопада 2017 року відповідно. Відповідач зауважував, що позивачем серед поданих до повідомлень від 15 грудня 2017 року документів не додано розрахункових документів на підтвердження отримання від контрагента позивача- ФОП ОСОБА_4 предоплати за запчастини на загальну суму 70000,00 грн /а.с. 71-74 т. І/.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, залучено фізичну особу- підприємця ОСОБА_4 /а.с. 108-109 т. І/.

У письмових поясненнях щодо позову третя особа зазначила про реальність здійснення господарських операцій з позивачем, у тому числі про здійснення предоплати на користь ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» на загальну суму 70000,00 грн та про підтримання позовних вимог позивача /а.с. 209-212, т. І/.

У судовому засіданні представник третьої особи просила позов задовольнити з підстав, викладених у письмових поясненнях третьої особи.

Заслухавши вступне слово представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» /ідентифікаційний код 41085908/ зареєстроване як юридична особа в установленому законом порядку та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 95-97 т.ІІ/.

Згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» здійснює, зокрема, такий вид діяльності за КВЕД як : 49.90 - неспеціалізована оптова торгівля /а.с. 95 зворот/.

В рамках зазначеного виду економічної діяльності між ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» (постачальник) та ФОП ОСОБА_4 (покупець) укладено договір поставки запасних частин для сільськогосподарської техніки на умовах 100% предоплати від 10 липня 2017 року № 108/17.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця запасні частини для сільськогосподарської техніки на умовах 100% передоплати, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену умовами договору грошову суму, а відповідно до пункту 1.2 - найменування товару, його кількість , номенклатура, асортимент, ціна товару в гривнях та її еквівалент в іноземній валюті, строк оплати перелічені в рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього договору/а.с. 17-18 т. І/.

Покупцем направлено постачальнику замовлення на поставку запасних частин № 2029 від 23 листопада 2017 року та № 2019 від 24 листопада 2017 року /а.с. 19, 20 т. І/.

У зв'язку з цим постачальником сформовано рахунок на оплату № 1975 від 28 листопада 2017 року на загальну суму 70409,40 грн /а.с. 21 т.І/.

Враховуючи обов'язкову умову договору № 108/17 від 10 липня 2017 року, яка передбачає 100% предоплату, покупцем сплачено аванс у сумі 70000,00 грн згідно з платіжним дорученням № 37 від 28 листопада 2017 року /а.с. 98 т. ІІ, а.с. 216 т. І/.

За фактом отримання від покупця предоплати ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» позивачем складено податкові накладні № 180 від 28 листопада 2017 року на суму з ПДВ - 19942,48 грн та № 179 від 28 листопада 2017 року на суму з ПДВ 50057,52 грн (всього на суму з ПДВ - 70000,00 грн), які направлено до Єдиного реєстру податкових накладних /а.с. 13, 15 т. І/.

Передачу запасних частин оформлено видатковими накладними № 1932 від 26 грудня 2017 року /на загальну суму 50057,52 грн/, № 1956 від 28 грудня 2017 року /на загальну суму 18457,08 грн/ та № 306 від 21 березня 2018 року /на загальну суму 1894,80 грн/ /а.с. 22-24 т. І/.

Доставку запасних частин здійснено перевізниками ТОВ «Нова пошта» та підтверджено експрес-накладними № 59998057020238 від 27 грудня 2017 року, № 59000310004279 від 11 січня 2018 року та № 59998060453312 від 21 березня 2018 року /а.с.25-26 т. І/.

Запасні частин, що отримані від ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС», були оприбутковані в бухгалтерському обліку ФОП ОСОБА_4 та використані для ремонту комбайну JOHN DEERE 9770 STS на підставі актів списання запчастин № СПТ-00002 від 27 березня 2018 року, СПТ-00003 від 27 березня 2018 року, СПТ-00004 від 27 березня 2018 року /а.с. 232-245 т. І/.

Запасні частини, які були поставлені ФОП ОСОБА_4, придбані позивачем у постачальників: 1) ТОВ «Ландех» за договором поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки № ЛТ05523/ЗЧ/РП від 20 січня 2017 року; 2) ТОВ «РДО Україна» за договором поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки на умовах розстрочення платежу № 023-київ/зч-К від 01 березня 2017 року; 3) ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс» за договором поставки запасних частин ЗЧС № 288 від 20 січня 2017 року та 4) ТОВ «Агросем» за договором поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки № 20.01.17-44 від 20 січня 2017 року /а.с. 49-50, 52-53, 56-57, 60 -61 т.1/.

На виконання цих договорів складено первинні документи /а.с. 51, 54-55, 58-59, 62-64 т. І, а.с. 13 - 94 т. ІІ/.

В підтверження місця зберігання придбаного товару позивачем надано договір оренди нежитлового приміщення від 01 квітня 2017 року, укладеного з ТОВ «Автоцентр Лубни Плюс» та акт приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення від 01 квітня 2017 року, а в підтвердження оприбуткування товару на складах - відомість по партіях товарів на складах ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС» за грудень 2017 року - березень 2018 року /а.с. 37-39 т. І, а.с. 173-174 т. ІІ/.

Згідно з квитанціями від 13 грудня 2017 року реєстрацію податкових накладних № 180 від 28 листопада 2017 року та № 179 від 28 листопада 2017 року зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України внаслідок відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7326,8208,8433,8482 та 7318, 7326, 8208, 8414. Товариству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13 червня 2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу /а.с. 14, 16 т. І/.

На виконання зазначених вимог 15 грудня 2017 року позивачем на адресу відповідача направлені повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена, відповідно до яких позивачем надані письмові пояснення по господарським операціям та копії відповідних документів /а.с. 76-91, 94-100 т. І/.

За результатами розгляду поданих документів комісією ДФС прийняті рішення від 22 грудня 2017 року № 477083/41085908 та № 477084/41085908 про відмову у реєстрації податкових накладних № 180 від 28 листопада 2017 року та № 179 від 28 листопада 2017 року відповідно в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 92, 101 т.І/.

Зі змісту вказаних рішень комісії ДФС України слідує, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних стало надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Позивач не погодився з рішеннями комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 22 грудня 2017 року № 477083/41085908 та № 477084/41085908, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірним рішенням ДФС України на предмет відповідності зазначеним критеріям, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29 грудня 2010 року у відповідній редакції (далі за текстом - Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 17 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341), у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Як встановлено судом, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних № 179 та № 180 від 28 листопада 2017 року стала відповідність останніх критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567, а саме: за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 52:29.

Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних від 20.11.2017 № 77-89, від 26.11.2017 № 98-102, розрахунку коригування № 112 від 27.11.2017 до податкової накладної № 32 від 30.09.2017, податкових накладних № 74-76 від 20.11.2017, № 91-92 від 20.11.2017, № 103 від 26.11.2017 стала відповідність останніх критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567, а саме: за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7326,8208,8433,8482 та 7318, 7326, 8208, 8414.

Однак, у ході розгляду справи представник відповідача не пояснила у чому саме полягала невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7326,8208,8433,8482 та 7318, 7326, 8208, 8414 за наслідками автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних вищевказаним критеріям, а також не надала доказів на підтвердження факту такої невідповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність зупинення реєстрації податкових накладних № 179 та № 180 від 28 листопада 2017 року, а відтак і вимоги до платника податку щодо надання пояснень та/або документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Суд бере до уваги, що відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом пункту 201.7 цієї статті податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг або на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Аналіз наведених норм та норми пункту 187.1 статті 187 ПК України свідчить, що податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов'язань за правилом «першої події»: на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг або на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України складені податкові накладні № 179 та № 180 від 28 листопада 2017 року на дату виникнення податкових зобов'язань за першою подією - датою отримання грошових коштів як попередня оплата (аванс)за платіжним дорученням № 37 від 28 листопада 2017 року /а.с. 217 т. І/.

Документами (договором про визнання електронних документів № 230120171 від 23 січня 2017 року, квитанціями від 15 грудня 2017 року про збереження документа на центральному рівні, скріншотами з ПЗ «M.E.Doc» з Електронного кабінету, скріншотами з АС «Податковий блок»), доданими до справи як позивачем, так і самим відповідачем, підтверджується, що позивачем на виконання пропозицій у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних № 179 та № 180 надано до контролюючого органу разом із повідомленнями щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій 13 та 14 відповідно документів в електронній формі, серед яких містилося платіжне доручення № 37 від 28 листопада 2017 року /а.с. 41-42, 44-45, 125-127 т. І, а.с. 125-126, 129, 131 - 132, 134, 153, 167 т. ІІ/.

Таким чином, документи, надані позивачем, містили платіжне доручення № 37 від 28 листопада 2017 року, яким засвідчено факт отримання предоплати за запасні частини від ФОП ОСОБА_4

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи були достатні для реєстрації податкових накладних № 179 та № 180 від 28 листопада 2017 року, складених за датою отримання від покупця суми предоплати (авансу) за товар.

Водночас, не зважаючи на надані пояснення та документи, Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення від 22 грудня 2017 року № 477083/41085908 та № 477084/41085908 про відмову у реєстрації податкових накладних № 179 та № 180 від 28 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацом першим постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29 березня 2017 року /чинної до 22 березня 2018 року/передбачалося, що комісія ДФС приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом другим постанови № 190 визначалося, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: 1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; 2) ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; 3) надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, натомість у рішеннях Комісії ДФС України від 22 грудня 2017 року № 477083/41085908 та № 477084/41085908 в якості підстави зазначено: "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Суд відзначає, що із змісту цих оскаржуваних рішень комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкових накладних неможливо встановити обставини, які стали підставою для відмови у реєстрації податкових накладних № 179 та № 180 від 28 листопада 2017 року, зокрема, які документи складені з порушенням законодавства, та/або яких документів не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Наведене свідчить про формальний підхід контролюючого органу до підстав відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, оскільки застосоване контролюючим органом формулювання є доволі загальним, що унеможливлює зрозуміти зацікавленій особі підстави відмови у реєстрації податкових накладних і, як наслідок, визначення подальших дій, спрямованих на захист свого порушеного права.

Суд критично оцінює викладений у відзиві на позовну заяву довід відповідача про ненадання позивачем розрахункових документів разом з повідомленнями щодо подачі документів від 15 грудня 2017 року, адже оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних не містять посилань на вказану обставину як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних. До того ж судовим розглядом підтверджено надання позивачем органу фіскальної служби в електронній формі платіжного доручення № 37 від 28 листопада 2017 року разом з повідомленнями щодо подачі документів від 15 грудня 2017 року.

Також суд зауважує, що відповідач не ставив під сумнів реальність господарських операцій, за результатами яких складено податкові накладні № 179 та № 180.

Отже, рішення від 22 грудня 2017 року № 477083/41085908 та № 477084/41085908 є необґрунтованими, у зв'язку з чим не відповідають критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, і тому є протиправними.

Таким чином, позовні вимоги у частині визнання протиправними та скасування рішень Державної фіскальної служби України від 22 грудня 2017 року № 477083/41085908 та № 477084/41085908 підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку позовній вимозі про зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 28 листопада 2017 року № 179 та від 28 листопада 2017 року № 180, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема зобов'язання вчинити певні дії.

Положеннями частини другої статті 245 цього Кодексу визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Отже, процесуальним законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (зі змінами), передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування /пункт 19/. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду /пункт 20/.

Зважаючи на викладене та з метою належного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 28 листопада 2017 року № 179 та від 28 листопада 2017 року № 180, що подані на реєстрацію ТОВ «СТАР ЛАЙН ПЛЮС».

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, то понесені позивачем витрати по сплаті судового збору за подання цього позову у сумі 3524,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ЛАЙН ПЛЮС" (тупик Тернівської, буд. 11А, кв. 2, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 41085908) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м.Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про визнання протиправними і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №477083/41085908 від 22 грудня 2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної №180 від 28 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАР ЛАЙН ПЛЮС".

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №477084/41085908 від 22 грудня 2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної №179 від 28 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАР ЛАЙН ПЛЮС".

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (Львівська площа, буд. 8, м.Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 28 листопада 2017 року №180 та від 28 листопада 2017 року №179, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАР ЛАЙН ПЛЮС".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР ЛАЙН ПЛЮС" (тупик Тернівської, буд. 11А, кв. 2, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 41085908) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3524,00 грн (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Повне рішення складено 29 серпня 2018 року.

Суддя Н.І. Слободянюк