Рішення № 7613086, 22.12.2009, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

- 1 -

№ 2-650/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2009р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі головуючого - судді Литвинової Р.А.,

при секретарі Заіка А.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільногірську цивільну справу за позовом К П "Теплові мережі м. Вільногірська" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - К П "Теплові мережі м. Вільногірська" звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, в якому зазначає, що він фактично, без укладання договору про надання послуг з теплопостачання надавав послуги з теплопостачання відповідачці з 2000р., якими вона в повному обсязі користувалася.

21.06.2004р. між КП "Теплові мережі м. Вільногірська" та відповідачем було укладено договір № 7031-С про надання послуг з теплопостачання. В зв'язку з тим, що відповідачка не регулярно здійснювала оплату спожитих послуг, станом на 01.07.2003р. виникла заборгованість в сумі 720.89 грн.

У відповідності до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті за газ та електроенергію" з відповідачкою було укладено договір №112-60-РЗ від 10.09.2003р. про реструктуризацію заборгованості станом на 01.07.2003р. в сумі 720.89 грн., що фактично є визнанням зазначеної заборгованості з боку відповідачки.

У відповідності до п.10 Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання та тепловідведення та ст.ст.67, 68 ЖК України відповідачка зобов'язана щомісячно вносити плату за комунальні послуги (постачання теплової енергії та гарячої води) підприємству позивача, яке надає їй зазначені послуги за вищенаведеною адресою.

З моменту укладення зазначеного договору реструктуризації по 01.05.2009р. відповідачка продовжує не виконувати умови цього договору, поточні платежі оплачує частково. Станом на 01.05.2009р. заборгованість складає 853.64 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачки.

Представник позивача в попередньому судовому засіданні суду пояснив, що від позову він не відмовляється, але з врахуванням тієї обставини, що відповідачка частково погасила суму заборгованості, він зменшує суму позову і просить в остаточному результаті стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 615.70 грн. та судові витрати по справі.

Відповідачка в судовому засіданні пояснила, що дійсно частину заборгованості нею погашено на день розгляду справи, а з розміром заборгованості, який названо представником позивача, вона згодна і не заперечує проти задоволення позову. Визнання відповідачкою позову не суперечить закону, не порушує чиїх-небудь інтересів, підстав для неприйняття визнання позову відповідачкою у суду немає. Тому суд приходить до впевненого висновку про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилався представник позивача як на підставу своїх

- 2 -

вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, враховуючи визнання позову відповідачкою , суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позовні вимоги позивача знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду справи.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків і як будь-який правочин, є актом, що виражає спільну волю сторін. В зміст договору входять ті умови, на яких сторони погодились виконувати договір, вони повинні дотримуватись взятих на себе зобов'язань. Статтею 525 ЦК України закріплена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

У відповідності до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з нормами цивільного законодавства зобов'язання, підставою виникнення яких є договір, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності і справедливості.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст.ст. 67, 68 Житлового кодексу України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, отримувані житлово-комунальні послуги повинні належним чином своєчасно оплачуватись.

Судом встановлено, що відповідачкою не в повному обсязі виконано умови договору про надання послуг з теплопостачання. Позовні вимоги позивача знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду справи та підтверджуються матеріалами справи, а саме : копією договору про надання послуг теплопостачання №7031-с від 21.06.2004р.(а.с.6,7), копію договору на реструктуризацію заборгованості №112-60-рз від 10.09.2003р. (а.с.8), копією заяви відповідачки з проханням укласти з нею договір реструктуризації (а.с.9), копією акту звірки заборгованості від 15.01.2004р., в якому відповідачка зазначила про свою згоду з заборгованістю (а.с.10), копією особового рахунку та розрахунком заборгованості (а.с.11,12).

Як видно із матеріалів справи, між сторонами укладено договір про реструктуризацію заборгованості, що виникла раніше, згідно з умовами якого відповідачка зобов'язувалась погасити заборгованість на протязі 60 місяців. Вказаний строк сплинув, але заборгованість погашена не була. Крім того, не в повному обсязі сплачувались поточні платежі. Таким чином, відповідачка свої зобов'язання виконала не повністю, не зважаючи на те, що в зазначеному договорі вказала, що з боргом вона згодна. В результаті на час розгляду справи, як пояснив представник позивача, залишилась несплаченою заборгованість в сумі 615.70 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

На підставі вищенаведеного. з врахуванням зменшення розміру позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову і стягнення з відповідачки заборгованості в зазначеному розмірі.

У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи). Як видно з копії рішення Вільногірської міської ради від 16.04.2009р., позивача звільнено від сплати державного мита, тому цей вид витрат (51.00 грн.) підлягає стягненню з відповідачки на користь держави.

- 3 -

Сплачені позивачем при подачі позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250.00грн. підлягають стягненню з відповідачки на його користь.

Керуючись ст.ст.88, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. ст.11 ч.2 п.1, 509, 525, 526, 626, 629, 901 ЦК України, ст.ст.67, 68 Ж К України, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 (п.9), суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_2, (ід.№.219910283), ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсіонерка, на користь КП "Теплові мережі м.Вільногірська" (51700 м. Вільногірськ Дніпропетровської області вул. Промислова, 17, р/р 26003123068071 КБ "Приватбанк" МФО 305299 ОКПО 24422912) 865.70 грн., з яких : 615.70грн. - заборгованість за надані послуги, 250.00грн. - понесені позивачем витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито (судовий збір) у розмірі 51.00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Р.А. Литвинова