Рішення № 76130059, 20.08.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/14257/17

Провадження № 2/234/292/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 року м. Краматорськ

Суддя Краматорського міського суду Донецької області Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Ситник О.В., Вербовецька Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області у режимі відеоконференції з Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпра цивільну справу №234/14257/17 за позовом

ОСОБА_1

до

Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»

про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку; одноразової матеріальної допомоги та моральної шкоди

за участю:

представника позивача адвоката ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та обґрунтував свої вимоги тим, що він працював в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на посаді виконуючого обов’язки начальника району ІІ групи Дебальцевського РЕС.

24.03.2017 року він був звільнений з підприємства. На день звільнення відповідач не виплатив всі належні йому при звільненні суми: заробітну плату з 01.02.2017 по 31.03.2017 року та компенсацію за невикористану відпустку. Вважає, що оскільки весь кадровий персонал, в тому числі і працівники по веденню бухгалтерського та кадрового обліку був переміщений у м. Маріуполь та м. Краматорськ, то ніяких перешкод у виконанні зазначених дій у відповідача не було, тому вважає дії відповідача незаконними та дискримінаційними та просить суд стягнути з відповідача: заборгованість по заробітній платі за період з 01.02.2017 по 31.03.2017 року в сумі 18 638 грн. 00 коп.; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 39 540 грн. 20 коп.; середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати у розмірі 53 899 грн. 11 коп.; одноразову матеріальну допомогу передбачену колективним договором у розмірі 30 900 грн. 00 коп.; моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, повідомлялася через свого представника ОСОБА_2 відповідно до ст. 128 ЦПК України. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без ОСОБА_1, відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Представник позивача адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, навів доводи аналогічні доводам викладеним у позовні заяві та просив її задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Донецькобленерго» ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог, посилалася на доводи, викладені у заперечені від 19.10.2017 року, відповідно до якого, зазначила, що 13.03.2017 року за місцезнаходженням виробничих потужностей, адміністративних будівель та матеріально-технічних баз ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, яка не контролюється українською владою у Донецькій області, невідомими особами були вчинені дії, які мають ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст.206 КК України, а саме вчинення противоправних дій, які блокують діяльність підприємства.

Внаслідок захоплення майна та приміщень посадові особи Товариства позбавлені контролю над будівлями, спорудами, об’єктами електроенергетики, обладнанням, транспортними засобами, товарно-матеріальними цінностями, комп'ютерною технікою, документацією, базами даних та іншим майном на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У зв’язку із зазначеними обставинами, Товариство, починаючи з 13 березня 2017 року, фактично було позбавлене можливості забезпечувати виконання своїх зобов'язань до моменту усунення форс-мажорних обставин. За фактом втрати контролю над активами, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 15.03.2017 року звернулось до правоохоронних органів України, ДФС України та державних фондів.

За заявою Товариства Головним управлінням Національної поліції у м. Києві було відкрите кримінальне провадження № 12017100000000150.

17.03.2017 року Товариство повідомило Державну фіскальну службу про відсутність доступу до особових справ та інших документів, які стосуються трудової діяльності Товариства, а 20.03.2017 року також про неможливість вивезення первинних бухгалтерських документів.

Також, 17.03.2017 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» було видано наказ №188а- ОД про припинення виробничої діяльності на неконтрольованій території в зв’язку з втратою контролю над майном.

Крім того з приводу масштабних вірусних атака комп’ютерних систем 12.05.2017 року, 27.06.2017 року та 29.06.2017 року, 04.07.2017року ОСОБА_5 ДТЕК, в тому числі ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» були заражені вірусом (вірус \VannaCryhttps://ru.wikipedia.org/wiki/WannaCry), у зв’язку з чим Товариство звернулось з відповідним повідомленням до Департаменту кіберполіції НПУ, яке 14.07.2017 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050390001995.

Стосовно неможливості нарахування заробітної плати та проведення розрахунку середнього заробітку позивачу, зазначають, що табель обліку робочого часу є первинним документом, відповідно до даних якого здійснюється нарахування заробітної плати.

Так як табелі обліку робочого часу щодо позивача велись на неконтрольовані території, в зв’язку з захопленням майна товариства, в розпорядженні Відповідача відсутні табелі обліку робочого часу, тобто первинні документи, які фіксують факт виконання працівником роботи за лютий-березень 2017 p., про що Товариство повідомляло органи ДФС листом від 17.03.2017 р. вих. №68/1742/ис, а тому підстав для нарахування Позивачу заробітної плати немає, нарахування її є технічно та юридично неможливим.

Оскільки для розрахунку середньої заробітної плати необхідна інформація про виплачені раніше позивачу суми та їх склад, для встановлення, чи підлягають ці суми включенню у розрахунок. За відсутності таких відомостей, провести розрахунок середньої заробітної плати згідно з вимогами постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року також неможливо. Зазначила, що в період з 25.07.2017 року по 03.08.2017 року в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» Головним управлінням Держпраці у Донецької області була проведена перевірка додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове соціальне страхування за період 2015-2017 роки. За результатами перевірки, оформленими ОСОБА_4 від 29.08.2017 р. №05-20-3335/0032, порушень трудового законодавства не виявлено.

При цьому, у вказаному ОСОБА_4 зазначено, що в зв’язку із втратою контролю за документацією, архівами, комп’ютерною технікою товариства, які перебувають на неконтрольованій території, перевірка питань, що стосуються невиплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, невиплати розрахункових сум працівникам, які перебувають на неконтрольованій території не вбачається можливим.

Стосовно не виплати одноразової матеріальної допомоги у зв’язку із скороченням і виходом на пенсію зазначила, що відповідно до положення про надання матеріальної допомоги працівника ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», непрацюючим пенсіонерам, виборним та штатним працівникам профкому не передбачено виплати одноразової матеріальної допомоги при звільненні працівника за угодою сторін.

Враховуючи викладене просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача адвокат ОСОБА_2 надав до суду заяву про витребування доказів у порядку ст. 137 ЦПК України, яка була задоволена.

Представником відповідача ОСОБА_3 надано до суду клопотання від 19.10.2017 року про долучення до матеріалів справи документів, яке було задоволено.

Всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи 00131268).

Позивач ОСОБА_1 працював ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на посаді на посаді виконуючого обов’язки начальника району ІІ групи Дебальцевського РЕС. Робоче місце працівника знаходилось на території, що тимчасово не контролюється владою України: облік робочого часу, ведення кардової документації та нарахування заробітної плати здійснювалось на неконтрольованої території згідно відпрацьованого часу, що підтверджується довідкою відповідача № 68/1742/ис від 20.03.2017 року.

Згідно наказу № 243-к від 17.03.2017 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про звільнення, позивач звільнений 24.03.2017 року за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України).

Указом Президента України «Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року розпочато проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція та визначені населені пункти, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження. До переліку таких міст включене м. Горлівка.

Наказом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 08.05.2015 року № 289-ОД здійснено розподіл кадрового та бухгалтерського обліку по контрольованій та неконтрольованій державною владою території.

Встановлено, що позивач не перемістився з непідконтрольної території, продовжив працювати на тій частині підприємства, яка перебувала на території проведення антитерористичної операції.

Таким чином, позивач за своїм вибором погодився з виконанням роботи в умовах проведення АТО та не території, яка є тимчасово непідконтрольною Україні.

Звертаючись з вимогою про стягнення заробітної плати за дні, що відпрацьовані в лютому-березні 2017 року, позивач посилається на те, що заробітна плата йому нарахована, але не виплачена, тому належить стягнути у судовому порядку.

Проте, такі доводи позивача є необґрунтованими.

Наказом № 81/5 від 08.05.2015 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 263 від 07.05.2015 року для забезпечення ефективного управління і контролю за діяльністю підрозділів і працівників, які виконують роботу на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», ведення і зберігання документації на персонал, який знаходиться на непідконтрольній території, покладено на працівників дирекції по персоналу, який знаходяться на непідконтрольній території (а.с.56-57). Позивач працювала у ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» виробнича діяльність якого здійснювалась на території проведення АТО (м. Дебальцеве).

У зв’язку з захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об’єктів ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» розташованих у м. Дебальцеве, у відповідача з 13.03.2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп’ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю.

За фактом здійснення протидії законній господарській діяльності, привласнення майна та за вчинення дій, спрямованих на неправомірне втручання в діяльність ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за заявою останнього порушено кримінальне провадження № 1207100000000150 за ознаками ст.206 КК України( а. с. 63 т. 1).

Висновком торгово-промислової палати України ПАТ № 2370/2/21-10.2 від 24 липня 2017 року щодо унеможливлення виконання обов’язків передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форм-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносно «ДТЕК Донецькобленерго» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі, у тому числі у м. Дебальцеве. Судом встановлено, що з 13.03.2017 року господарська діяльність та управління виробничими потужностями відповідача унеможливлено неправомірними діями третіх осіб. Майно ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що знаходиться в тому числі в м. Дебальцеве, перебувають у незаконному володінні та під контролем третіх. Фактично відповідач втратив контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, у тому числі, до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, у тому числі затвердження та введення в дію штатного розпису, особових справ працівників. Початок дій форс-мажорних обставин (обставин не переробної сили) є 13 березня 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача та відповідача в судовому засіданні, роботодавець фактично відсутній за фактичним місцем ведення діяльності та розташування офісу, зокрема у м. Дебальцеве, місцем роботи позивача по справі, і цей факт зумовлений поважними причинами.

Розглядаючи заявлений позов, суд вважає, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем не доведений. При цьому судом приймались відповідні заходи щодо встановлення вказаних позивачем фактів та обставин, проте їх з’ясування через настання форс - мажорних обставин є неможливим.

Так, представником відповідача надано ряд документів, в тому числі і зазначений вище висновок торгово-промислової палати України № 2370/2/21-10.2 від 24 липня 2017 року, з якого вбачається неможливість надання документів обліку робочого часу, відпусток, наказів про прийом на роботу та трудову книжку.

Крім того, судом за клопотанням позивача, щодо сприяння витребування доказів на підставі ст. 84 ЦПК України, були витребувані ряд документів, однак наявність цих документів не підтвердила неправомірність дій відповідача.

Суд також враховує положення частин 2, 8 ст. 9, частини 2 ст. 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно з якими обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Згідно ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У відповідності до ч.1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені уст. 116 КЗпП України.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до п. 1.6. наказу Держкомстату України від 28.09.2005 р. №286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» до первинної облікової документації підприємства, установи, організації (далі - підприємства) належать: накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, припинення трудового договору; накази (розпорядження) про надання відпустки; табель обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжні відомості, розрахункові відомості, платіжні відомості.

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». У табелі обліку використання робочого часу (типова форма №П-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в т. ч. надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи. Отже, табель обліку робочого часу є первинним документом, відповідно до даних якого здійснюється нарахування заробітної плати.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов’язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Вказані форс-мажорні обставини унеможливлювали виконання відповідачем своїх зобов’язань згідно ст.ст.47,83,115,116 КЗпП України.

Встановлено, що відповідач не мав об’єктивної можливості перевірити факт виконання позивачем своїх професійних обов’язків та виконати свої зобов’язання за трудовим договором.

Науково-Правовим висновком Торгово-промислової палати України визнано, що терористична загроза та загроза територіальній цілісності України, що супроводжується актами тероризму, є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків відповідачем, передбачених трудовим договором.

Головним Управлінням Держпраці у Донецькій області перевірений факт додержання ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Актом перевірки від № 05-20-333/0028 від 03.08.2017 року встановлено, що здійснити нарахування заробітної плати за березень 2017 року та здійснити розрахунок компенсації за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток неможливо у зв’язку із втратою контролю над всім майном, документацією, архівом, комп’ютерними системами, системами обліку, програмами забезпечення, що залишились в зоні АТО.

Таким чином, нарахування заробітної плати за лютий-березень 2017 року є неможливим, оскільки таке нарахування проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатним розписом, розцінками та нормами праці, табелем обліку використання робочого часу, розпорядженнями про надбавки та премії за умови, що господарська діяльність здійснювалась. Достовірно встановлено, що через захоплення підприємства невідомими особами відповідач втратив контроль над виробничими потужностями підприємства, нерухомим майном та документацією.

Вирішуючи питання стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Вимога щодо наявності вини в діях роботодавця, також передбачена ч. 6 ст. 235 КЗпП.

В рішенні суду вищевикладеним встановлена відсутність вини відповідача у нездійснення виплат на користь позивача, оскільки це є наслідком злочинних дії третіх осіб, що підтверджується Науково-правовим висновком Торгово-промислової палати України № 2374/2/21-10.2 від 24.07.2017 року, в тому числі і про наявність після 13.03.2017 року обставин непереборної сили, які унеможливлюють виконання ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» своїх обов’язків щодо видачі трудових книжок.

Таким чином, суд вважає, що відсутня вина відповідача у не видачі трудової книжки позивачу.

Вирішуючи питання стосовно виплати компенсації за невикористану відпустку, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 12 ст.10 Закону України «Про відпустки», власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

Наказом Державного комітету статистики України 489 від 5 грудня 2008 року затвердженні типові форми первинної облікової документації зі статистики праці (із наступними змінами та доповненнями).

Надання відпустки оформляється наказом (розпорядженням) про надання відпустки (типова форма № П-3 вищезазначеного наказу). На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки відділ кадрів робить відмітки в особовій картці працівника (типова форма № П-2 наказу Держкомстату № 489).

Відповідно до п. п. б) п. 121 наказу Міністерства юстиції України №578/5 від 12.04.2012 року «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів» підприємствами ведуться реєстраційні журнали з кадрових питань (особового складу) зі строком зберігання 75 років.

В розпорядженні відповідача відсутні накази про надання відпусток позивачу з яких можливо було б встановити кількість днів відпустки, які не були використані позивачем та які б підлягали компенсації в зв’язку зі звільненням. До матеріалів справи позивачем, в порушення ст. 81 ЦПК України, не долучено належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність на день звільнення невикористаних днів відпусток.

Таким чином, вказана позивачем у позовній заяві кількість невикористаних днів відпуски допустимими доказами не підтверджена, а тому не може бути взята судом до уваги.

Щодо вимог позивача про виплату йому одноразової матеріальної допомоги у зв’язку із скороченням і виходом на пенсію суд зазначає, що вони задоволенню не підлягають, так як відповідно до Положення про надання матеріальної допомоги працівникам ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», непрацюючим пенсіонерам, виборним та штатним працівникам профкому (додаток 11 до Колективного договору на 2017-2018 роки, прийнятого на конференції трудового колективу Товариства, Протокол №1 від 16.02.2017) не передбачено виплати одноразової матеріальної допомоги при звільненні працівника за угодою сторін.

Враховуючи вищезазначених норми права, обставини справи, зокрема ту обставину, що фактів наявності або відсутності заборгованості у відповідача перед позивачем не доведений позивачем по справі, з боку суду були прийняти відповідні заходи щодо встановлення вказаних фактів, проте їх наявність або відсутність судом не встановлено, незважаючи на то, що фактичне припинення трудових відносин позивача не заперечується представником відповідача по справі, судом також не встановлена наявність вини відповідача у порушення трудового законодавства перед працівниками, звільненими в період встановлення непереборної сили, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується нормами ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, в позові їй відмовлено, то на підставі частин 6 та 7 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне компенсувати витрати по сплаті судового збору за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 10-13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1; АДРЕСА_1) до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (ЄДРПОУ 00131268; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського, буд.8) про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку; одноразової матеріальної допомоги та моральної шкоди – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд.

Повний текст рішення складений суддею 22.08.2018.

Суддя ОСОБА_4