Ухвала суду № 76129584, 27.08.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/9978/18

Провадження № 2/520/5587/18

УХВАЛА

27.08.2018

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) про розподіл майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна.

Розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, суддею встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

З метою з'ясування зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача судом в порядку ч. 6 ст. 185 ЦПК України було направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Одеській області, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, а саме: ОСОБА_2.

Згідно відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Одеській області, вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Приморський район), що територіально не відноситься до Київського району суду м. Одеси.

Крім того, слід зазначити, позивач у позовній заяві не вказує та не обґрунтовує підстави звернення з вказаною позовною заявою саме до цього суду.

Також, звертаю увагу, що згідно до ч. 1 ч. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно Пленуму Верховного Суду України в п.п. 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року №11 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", роз’яснено що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте до шлюбу, або за час шлюбу, але за кошти, що належали одному з подружжя особисто.

Зокрема, обов'язковому встановленню та доказуванню підлягають факти придбання одним з подружжя майна під час спільного чи окремого проживання незалежно від реєстрації чи розірвання шлюбу, обсяг спірного майна, обсяг трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох при створенні спільної власності подружжя та, залежно від установленого, розмір часток подружжя у спільній сумісній власності.

Як вбачається з матеріалів поданої позовної заяви, предметом спору є поділ спільного майна подружжя, набутого в період реєстрації шлюбу, а саме, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь грошові кошти в сумі 731513,00 грн., вказуючи на те, що в період перебування з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, ними було придбано спільне майно, а саме:

-земельна ділянка на підставі договору купівлі – продажу від 15.05.2008, яка знаходиться за адресою: Одеська область, с. Олександрівка, м. Чорноморськ, вул. Перемоги, 41-А;

-автомобіль НОМЕР_1;

-побутове майно на суму 192927,00 грн.

Отже, виходячи з предмету позовних вимог, та те, що вказана земельна ділянка частина вартості якої є складовою предмету спору, свідчить про визначення територіальності розгляду даної справи за правилами виключної підсудності, тобто за місцезнаходженням нерухомого майна, оскільки спір виник в тому числі з приводу нерухомого майна, а саме земельної ділянки, яка розташована у Іллічівському районі Одеської області.

Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 32 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне цивільну справу №520/9978/18 передати до Іллічівського міського суду Одеської області (68000, м. Чорноморськ, вул. Праці, 10), оскільки дана справа не підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 187 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Передати цивільну справу №520/9978/18 за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) про розподіл майна до Іллічівського міського суду Одеської області.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні, касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Бескровний Я. В.