Рішення № 76125489, 27.08.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3113/16-ц

провадження № 2/753/3155/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва

у складі:головуючого - судді ЛЕОНТЮК Л.К.

за участі секретаря КОСТЮЧЕНКО К.О.

без участі сторін

розглянувши у загальному позовному провадженні в судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства " Альфа - Банк " до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У лютому 2016 року позивач Публічне акціонерне товариство " Альфа - Банк " звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, та згідно останньої редакції заяви про уточнення позовних вимог ( а. с. 155, 156, 157 ) стягнути солідарно з Відповідача 1 та Відповідача 2 на користь Публічного акціонерного товариства « Альфа - Банк », 01001, місто Київ, вулиця Десятинна, 4 / 6, МФО 300346, п / р № 37396000000004 заборгованість по кредитному договору № 490073051 у сумі:

Тіло кредиту: 0, 00 ( нуль доларів США 00 центів );

По відсотках: 13 034 доларів США 41 цент ( тринадцять тисяч тридцять чотири долари США 41 цент ) по курсу НБУ на 07 липня 2017 року - 339 680 гривень 74 копійки ( триста тридцять дев'ять тисяч шістсот вісімдесят гривень 74 копійки );

По пені за останній календарний рік: 115 726 доларів США 35 центів ( Сто п'ятнадцять тисяч сімсот двадцять шість доларів США 35 центів ) по курсу НБУ на 07 липня 2017 року :

3 015 864 гривні 32 копійки ( Три мільйони п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 32 копійки ).

В судове засідання представник позивача Публічного Акціонерного Товариства " Альфа - Банк " не з"явився, про дату ас та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

23 серпня 2018 року за вх. № 43356 та 27 серпня 2018 року за вх. № 43603 до загальної канцелярії суду від представника Публічного Акціонерного Товариства " Альфа - Банк ", що діє на підставі довіреності № 006357 / 148 від 13 квітня 2018 року ОСОБА_6 надійшли заяви про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд задовольнити позов.

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов"язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов"язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з"явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов'язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.

Суд прийняв вичерпні заходи для про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і захистити свої права.

За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов'язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ЦПК України , відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь - кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 Цивільного процесуального Кодексу України , судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити ( ст. 264 ЦПК України ).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Як слідує з матеріалів цивільної справи та встановлено в ході судового розгляду справи, 25 червня 2008 року Закрите акціонерне товариство " Альфа - Банк " та ОСОБА_3, , уклали кредитний договір № 490075І - Договір.

Закритим акціонерним товариством « Альфа - Банк», 19 серпня 2009 року, був

приведено у відповідність до Закону України « Про акціонерні товариства» про

організаційно - правової форми, шляхом перейменування Закритого акціонерного

товариства « Альфа - Банк » в Публічне акціонерне товариство « Альфа - Банк ».

Відповідно до умов вищевказаного Договору, Позивач зобов'язується надати Відповідачеві кредит 20 508 долари США 23 центи ( двадцять тисяч п"ятсот вісім долари США 23 центи ) .

Відповідно до листа № 13 - 210 / 7871 - 22612 від 07 грудня 2009 року Національного Банку України операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати підставі письмового дозволу ( генеральна ліцензія ) на здійснення операцій з валюти цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України « Про систему валютного регулювання і валютного контролю ». Таким чином, операції

надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії. Отже

ЗАТ « Альфа - Банк» мав законні підстави для кредитування в іноземній валюті.

Відповідно до умов Договору, Відповідач зобов'язується в порядку та на умовах що визначені Договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування

Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник

зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернення позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що б передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, надавши Відповідачеві кредит у сумі 20 508 долари США 23 центи ( двадцять тисяч п"ятсот вісім долари США двадцять три центи ), що підтверджується випискою з особового рахунку Відповідача ( а. с. 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25 ).

Відповідно до умов кредитного договору Позичальник зобов'язаний сплачувати неустойки, проценти та інші платежі передбачені Договором та Додатком № 1 до Договору.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Поряд із цим, за змістом частини другої статті 1050 ЦК України у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 11. 3. Загальних умов кредитування позовна давність за спорами, що випливають із Договору, включаючи, але не обмежуючись, відшкодуванням збитків, слати неустойок ( штрафів, пені ) становить 50 ( п'ятдесят ) років. Сторонами встановлено, що вказане застереження до Договору є договором про збільшення позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. ст. 10 - 13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1 ) керує ходом судового процесу; 2 ) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3 ) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4 ) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5 ) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У відповідності до ст. ст. 76- 83 ЦПК України - доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1 ) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( Проніна проти України, № 63566 / 00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року ). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

У відповідності до ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі « Гарсія Руїз проти Іспанії », від 22 лютого 2007 року в справі « Красуля проти Росії », від 05 травня 2011 року в справі « Ільяді проти Росії », від 28 жовтня 2010 року в справі « Трофимчук проти України », від 09 грудня 1994 року в справі « Хіро Балані проти Іспанії », від 01 липня 2003 року в справі « Суомінен проти Фінляндії », від 07 червня 2008 року в справі « Мелтекс ЛТД ( MELTEX LTD ) та Месроп Мовсесян ( MESROP MOVSESYAN ) проти Вірменії » ) свідчить, що право на мотивоване ( обґрунтоване ) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

На підставі ст. 141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір", на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати - судовий збір.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 43, 76, 81, 83, 89, 211, 263 , 264, 265, 266, 273 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства " Альфа - Банк " до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрована за адресою : АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства « Альфа - Банк », 01001, місто Київ, вулиця Десятинна, 4 / 6, МФО 300346, п / р № 37396000000004 заборгованість по кредитному договору № 490073051 у сумі:

Тіло кредиту: 0, 00 ( нуль доларів США 00 центів );

По відсотках: 13 034 доларів США 41 цент ( тринадцять тисяч тридцять чотири долари США 41 цент ) по курсу НБУ на 07 липня 2017 року - 339 680 гривень 74 копійки ( триста тридцять дев'ять тисяч шістсот вісімдесят гривень 74 копійки );

По пені за останній календарний рік: 115 726 доларів США 35 центів ( Сто п'ятнадцять тисяч сімсот двадцять шість доларів США 35 центів ) по курсу НБУ на 07 липня 2017 року :

3 015 864 гривні 32 копійки ( Три мільйони п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 32 копійки ).

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства « Альфа - Банк », 01001, місто Київ, вулиця Десятинна, 4 / 6, МФО 300346, п / р № 37396000000004 судовий збір у розмірі 6 393 ( шість тисяч триста дев"яносто три ) гривні 19 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрована за адресою : АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства « Альфа - Банк », 01001, місто Київ, вулиця Десятинна, 4 / 6, МФО 300346, п / р № 37396000000004 судовий збір у розмірі 6 393 ( шість тисяч триста дев"яносто три ) гривні 19 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення невідкладно надіслати сторонам цивільного провадження рекомендованою поштою для відому.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК