Постанова № 76122253, 29.08.2018, Апеляційний суд Рівненської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 року

м. Рівне

Справа №566/1093/17

Провадження №22-ц/787/1314//2018

Головуючий у суді першої інстанції: Лободзінський А.С.

Місце, дата і час ухвалення рішення суду:

о 15 год. 31 хв. 15.05.2018 р. у смт. Млинів Рівненської області

Повний текст рішення складено: 24.05.2018 року

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Шимків С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Евелін Хаус" на рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 15 травня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евелін Хаус" до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків,

в с т а н о в и в:

У квітні 2017 року в суд звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Евелін Хаус" (далі - ТОВ "Евелін Хаус" або Товариство) з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 з 27 грудня 2016 року перебував у трудових відносинах з позивачем, працюючи оператором заправних станцій 3 розряду на автозаправній станції № 52 в с. Зоряне Млинівського району. 28 грудня 2016 року між ними укладено договір про повну матеріальну відповідальність, умови якого передбачають, що працівник під час виконання ним трудових обов'язків зобов'язаний забезпечити зберігання нафтопродуктів і приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності довірених йому підприємством матеріальних цінностей. 9 серпня 2017 року було виявлено, що під час чергування відповідача сталася нестача паливно - мастильних матеріалів, а саме дизельного палива в розмірі 1053 літрів на загальну суму 22 092 грн. Відповідно до укладеного з ОСОБА_2 трудового договору від 27.12.2016 року, договору про повну матеріальну відповідальність від 28.12.2016 року, посадової інструкції оператора 3-го розряду, акта перевірки і порівняльної відомості інвентаризації нафтопродуктів позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану працівником під час виконання трудових обов'язків, у сумі 22 092,00 грн.

У поданому відзиві відповідач, вважаючи позов необґрунтованим, просив залишити його без задоволення.

Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 15 травня 2018 року ТОВ "Евелін Хаус" відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем своїх вимог. Зокрема, ТОВ "Евелін Хайус" не було створено необхідних умов для забезпечення оператором 3-го розряду, в т.ч. і відповідачем, збереження доручених йому нафтопродуктів. Оскільки дана обставина була визначальною, тому ОСОБА_2 був позбавлений можливості виконати свої трудові обов'язки по їх схоронності. Тому відсутня винна поведінка відповідача у причинно-наслідковому зв'язку з виявленою на автозаправній станції нестачею дизельного палива.

На рішення суду Товариством подано апеляційну скаргу, де посилається на його незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм процесуального та матеріального права.

На її обґрунтування зазначалось, що суд першої інстанції не врахував всіх обставин справи та наданих доказів, в т.ч. і результатів перевірки наявності нафтопродуктів станом на 09.08.2017 року, форми 25-НП та порівняльну відомість наслідків проведеної інвентаризації, посадову інструкцію оператора автозаправної станції (оператора 3 розряду).

Вважав, що в діях відповідача наявні всі підстави та умови для матеріальної відповідальності: наявність трудового правового зв'язку між сторонами, що підтверджується наказом від 27.12.2016 року №6 "Про прийняття на роботу" та договором про повну матеріальну відповідальність від 28.12.2016 року; наявність прямої дійсної шкоди, під якою потрібно розуміти втрату, погіршення або пониження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації зробити витрати на відновлення, придбання майна або інших цінностей або зробити зайві виплати. Відповідно до перевірки наявності нафтопродуктів на автозаправній станції №52 станом на 09.08.2017 року встановлено нестачу дизельного палива в розмірі 1053 літрів на суму 22 092,00 грн., що підтверджується актом інвентаризації на автозаправній станції №52 за формою №25-НП; протиправною є поведінка працівника, який не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, передбачені законодавством, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією.

Переконаний, що відповідно до посадової інструкції оператор автозаправочної станції 3 розряду під час чергування повинен забезпечити безперебійний відпуск палива споживачам та схоронність довірених йому підприємством нафтопродуктів та матеріальних цінностей, контролювати порядок на території і в операторській. Однак, судом не було враховано показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що нестача нафтопродуктів виникла саме під час зміни ОСОБА_2, яка тривала з 19-00 год. 08.08.2017 року по 07-00 09.09.2017 року.

Також безпідставним є висновок суду про надання позивачем порівняльної відомості без самої інвентаризації, оскільки її результати викладені у формі перевірки наявності нафтопродуктів на автозаправній станції № 52, на бланку форми 25-НП.

З наведених міркувань просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове - про задоволення позову повністю.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач, вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін. При цьому на спростування її доводів вказував, що суд дійшов правильного висновку, що ТОВ "Евелін Хаус" не надало всіх належних документів щодо проведення інвентаризації, зокрема розпорядження керівника ТОВ "Евелін Хаус" про інвентаризацію №1 від 09.08.2017 року, Акта інвентаризації розрахунків щодо відшкодування матеріальних збитків, протоколу інвентаризаційної комісії позивача. Станом на 07-00 год. 09.08.2017 року (здача його зміни та приймання іншою зміною) нестачі не було виявлено, а пошкодження засобів контролю на резервуарі з дизельним паливом під час передавання зміни о 07-00 год. 09.08.2017 року оператору 3 розряду ОСОБА_3 не було відображено в Журналі приймання та здавання чергувань. Покликається на те, що ТОВ "Евелін Хаус" не надав доказів, якими неправомірними діями відповідача заподіяно матеріальну шкоду та наявність його вини у заподіянні шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи ТОВ "Евелін Хаус" , колегія суддів прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Як правильно встановлено судом, і ці обставини сторонами не заперечуються та визнаються, 27 грудня 2016 року між ОСОБА_2 і ТОВ "Евелін Хаус" було укладено трудовий договір, за яким ОСОБА_2 був прийнятий на роботу оператором заправних станцій 3 розряду, що підтверджується витягом з наказу № 6 по підприємству та записами в його трудовій книжці (а.с. 5, 52).

28 грудня 2016 року між ОСОБА_2 і ТОВ "Евелін Хаус" було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно з пунктом 2 якого працівник взяв на себе зобов'язання нести повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності довірених йому підприємством, матеріальних цінностей ( п.1 Договору). Роботодавець також взяв на себе зобов'язання створити працівнику умови, необхідні для забезпечення схоронності довірених йому матеріальних цінностей.

Станом на 19-00 год. 9 серпня 2017 року на автозаправній станції №52 в с. Зоряне Млинівського району працівниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було виявлено пошкодження засобів контролю на резервуарі з дизельним пальним та проникнення в резервуар за допомогою рукава (шлангу). Вказаними працівниками з участю відповідача при передаванні вечірньої зміни о 19 год. 00 хв. 9 серпня 2017 року рівнеміром було проведено контрольні заміри нафтопродуктів у резервуарах і виявлено нестачу дизельного палива. Проте відповідних записів про вказану подію у відповідній документації на той час зроблено не було і керівництво автозаправної станції про це не повідомлялось. Лише після поінформування 10 серпня 2017 року про подію роботодавця було проведено перевірку наявності нафтопродуктів на автозаправній станції № 52, за результатами якої складено додаток, в якому відображено нестачу дизельного палива в кількості 1154 літрів. Згідно з порівняльною відомостю результатів інвентаризації нестачу дизельного палива зафіксовано у кількості 1053 літрів. Цю нестачу Товариство оцінило в грошовому виразі на суму 22 092 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Отже, необхідною умовою покладення на працівника повної матеріальної відповідальності є сукупність одночасно таких ознак, як пряма дійсна шкода; протиправна поведінка працівника; вина в діях чи бездіяльності працівника; прямий причинний зв'язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і шкодою, яка настала.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 135-3 КЗпП України розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.

Відповідно до п. 7 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року № 879 (далі - Положення), проведення інвентаризації є обов'язковим, зокрема у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства. Підставою для цього служить наказ керівника. За результатами інвентаризації складається: Інвентаризаційний опис, Акт інвентаризації та Звіряльна відомість результатів інвентаризації відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (наказ Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р.).

Згідно з п. 13.5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом №281/171/578/155 від 20.05.2008 року (далі - Інструкція), для здійснення інвентаризації розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі і постійні інвентаризаційні комісії, до складу яких залучаються особи, що мають досвід здійснення інвентаризації.

Відповідно до п.13.9 Інструкції перед початком інвентаризації нафти та/або нафтопродуктів члени створених на підприємстві інвентаризаційних комісій отримують розпорядження про інвентаризацію за Формою №20-НП (додаток 23), якою встановлюється час її початку і завершення. Розпорядження реєструється бухгалтерською службою в журналі контролювання за виконанням розпоряджень щодо проведення інвентаризації за формою N 21-НП (додаток 24).

Пункт 13.21 Інструкції передбачає розгляд і затвердження керівником підприємства Акта інвентаризації та протоколу засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії протягом трьох робочих днів.

Відповідно п.п. 3 п. 7.5 розділу III Положення в Акті інвентаризації розрахунків щодо відшкодування матеріальних збитків вказуються прізвище боржника, за що і коли виник борг, дата прийняття судового рішення або іншого органу (добровільної згоди боржника) про відшкодування суми матеріальної шкоди, а якщо таке рішення не прийняте, то зазначаються дата пред'явленого підприємством позову і сума заборгованості на дату інвентаризації.

Пункти 1, 2, розділу IV Положення вказують, що висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства.

За умовами п.13.22 Інструкції, результати інвентаризації після затвердження керівником підприємства протоколу засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії відображаються за бухгалтерським обліком у тому місяці, у якому завершено інвентаризацію.

Між тим, у матеріалах справи відсутні розпорядження керівника ТОВ "Евелін Хаус" про інвентаризацію за формою №20-НП, відповідний запис в Журналі контролювання за виконанням розпоряджень щодо проведення інвентаризації за формою № 21-НП, інвентаризаційний опис, акт інвентаризації розрахунків щодо відшкодування матеріальних збитків (де повинні бути зазначені дата пред'явленого підприємством позову і сума заборгованості на дату інвентаризації), протокол засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії, а міститься лише порівняльна відомість без акта проведеної інвентаризації.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за відсутності первинних даних бухгалтерського обліку (інвентаризаційний опис, акт інвентаризації), які були підставою для складання звіряльної відомості, сама порівняльна відомість не може бути допустимим доказом у справі, а тому саме заявлений позивачем розмір матеріальних збитків не можна вважати доведеним допустимими, належними і достовірними доказами.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Орім того, пошкодження засобів контролю на резервуарі з дизельним паливом під час передавання зміни о 07-00 год. 9 серпня 2017 року від оператора 3-го розряду ОСОБА_2 оператору 3-го розряду ОСОБА_3 не було відображено у Журналі приймання та здавання чергувань.

Також із показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що під час приймання-передавання від ОСОБА_2 ранкової зміни 9 серпня 2017 року обхід території автозаправної станції не проводився і перевірка наявності чи відсутності пломб на резервуарах з пальним, а також цілісності (пошкоджень) резервуарів та фактична кількість в них паливно-мастильних матеріалів, не здійснювалась. Факт пошкодження засобів контролю (пломб) на резервуарі з дизельним паливом було виявлено ОСОБА_3 під час денної зміни 09.08.2017 року. При передаванні денної зміни 09.08.2017 року на вечірню о 19-00 год., на яку знову заступав ОСОБА_2, ці працівники зробили контрольні заміри в резервуарі з дизельним паливом допомогою рівнеміра та з'ясували, що має місце нестача пального. Лише тоді було зроблено запис у Журналі за 09.08.2017 року про нестачу дизельного палива. При цьому такий запис з відображенням точної кількості нестачі пального було проведено зі слів майстра ОСОБА_5, який вказав кількість пального, а саме 1053 літрів, які необхідно було вписати до Журналу. Зазначену кількість Товариством було розраховано шляхом зняття інформації з касової системи. Свідки також повідомили, що станом на 09.08.2017 року резервуари з пальним роботодавцем були лише опломбовані, однак, не замикались на замки, тобто не були обладнані засобами протидії безперешкодного доступу до пального всередині резервуарів. Позивач обладнав резервуари замками лише у 2018 році. При цьому операторам 3-го розряду забороняється залишати під час чергування приміщення операторської автозаправної станції, а з операторської візуально не видно резервуару з дизельним пальним, засобами відеоспостереження чи будь-якого іншого контролю за резервуарами, який би можна було б здійснювати з приміщення операторської, автозаправна станція № 52 не обладнана.

Повно і правильно з'ясувавши обставини, що мають значення для справи, об'єктивно оцінивши наявні докази та з'ясувавши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування не підлягають норми матеріального права, на чому наполягав позивач, суд попередньої інстанції обґрунтовано відмовив Товариству в задоволенні позову.

Приходячи до висновку про відхилення апеляційної скарги, колегія суддів погоджується із висновками суду про те, що ТОВ "Евелін-Хаус" всупереч п. 2 договору про повну матеріальну відповідальність не створило умови, необхідні для забезпечення оператором 3-го розряду з робочого місця схоронності довірених йому матеріальних цінностей, які знаходяться поза межами операторської, зокрема дизельного палива в резервуарах. На це вказує відсутність станом на 09.08.2017 року замків на горловинах резервуарів, а також на АЗС № 52 будь-яких інших засобів контролю за паливно-мастильними матеріалами, які знаходиться за рамками візуального спостереження з робочого місця оператора 3-го розряду.

Тому за недоведеності факту виникнення нестачі саме під час зміни ОСОБА_2, а також з причин нестворення Товариством умов для виконання відповідачем своїх обов'язків по схоронності довірених йому матеріальних цінностей, відсутня винна поведінка ОСОБА_2, яка б перебувала у причинно-наслідковому зв'язку із виявленою на автозаправній станції нестачею дизельного палива.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.

Відповідно до ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених ст. 130 цього Кодексу.

Щодо доводів апеляційної скарги про помилковість тверджень суду попередньої інстанції, то вони на увагу не заслуговують і спростовуються правильністю його висновків.

Не можна погодитися і з аргументами про неправильність застосування норм матеріального права, оскільки їх не підтверджено жодними переконливими і об'єктивними доказами. Тому їх колегія суддів взяти до уваги не може.

Необґрунтованими є і доводи заявника про існування процесуально-правових дефектів при розгляді справи.

Так, згідно з абз. другим ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Між тим, будь-яких доказів на підтвердження своїх аргументів Товариством надано не було, матеріали справи їх не містять, а апеляційним судом не було здобуто.

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

В силу правил ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати, пов'язані зі зверненням до апеляційного суду, відшкодуванню не підлягають, оскільки апеляційна скарга колегією суддів відхиляється.

Керуючись ст.ст. 374-375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евелін Хаус" залишити без задоволення, а рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 15 травня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: