
_____________________
Справа № 520/3262/18
Провадження № 2-а/520/320/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.08.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Коваленко О.Б.,
за участю секретаря - Маценко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_2, про скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності,
ВСТАНОВИВ:
22.02.2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, та просить визнати протиправною та скасувати постанову № 096/18 від 27 лютого 2018 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 96 ч. 8 КУпАП і накладення на неї штрафу в розмірі 5950 гривень.
Позивачці на праві приватної власності належать 14/50 часток жилого будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Позивачка зареєстрована та проживає за цією адресою, починаючи з 2003 року, іншого житла не має. Зазначене житло позивачка успадкувала за чоловіком, ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 12.09.2014 року, посвідчене державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Савицькою Ю.О. Чоловік позивачки, ОСОБА_3, за життя, здійснив будівельні роботи з реконструкції належної йому частини домоволодіння, надбудувавши поверх та побудувавши сарай, у зв'язку з чим постановою №698 від 16.08.2005 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 96 КУпАП.
Починаючи з 2005 року покійний чоловік позивачки здійснив ряд дій, маючи на меті легалізувати реконструкцію та здійснити її введення в експлуатацію, для чого звертався до Інспекції ДАБК, Управління архітектури та містобудування міської ради, санітарно- епідеміологічної станції, держслужби з надзвичайних ситуацій тощо. Втім, з огляду на складні бюрократичні процедури, за життя це йому не вдалося. Позивачка, намагаючись навести лад в документах, 07.02.2018 року через Центр надання адміністративних послуг Одеської міської ради вчергове звернулася до Управління державного архітектурно-будівельного контролю з декларацією про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта. Для перевірки відомостей, зазначених у декларації, Головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Сафоновим А.Б. здійснено виїзд на адресу позивачки.За наслідками перевірки 13.02.2018 року складений протокол про адміністративне правопорушення, який не в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема в частині встановлення відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме не враховано працездатність особи, що притягається до відповідальності, її майновий стан, джерела доходу. Згідно протоколу, спеціалістом інспекційного відділу було встановлено порушення позивачкою ч.8 статті 96 КУпАП, що полягає в експлуатації не прийнятого в експлуатацію об'єкта будівництва. Розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 27 лютого 2018 року. Станом на 27 лютого 2018 року в Одесі склалися вкрай несприятливі погодні умови, що завадили позивачці взяти участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення. Гідрометеорологічним центром Чорного та Азовського морів було видано штормове попередження, згідно якого вночі та вдень 27 лютого по м. Одеса очікувалися штормовий вітер, сильний сніг. Місцями сильна хуртовина, снігові замети, сніговий накат. Про характер погоди також свідчать додані до цієї заяви роздруківки повідомлень розміщених на офіційному сайті м.Одеси, omr.gov.ua, зокрема про посилення негоди, скасування занять в школах, зміни графіку роботи департаментів міської ради, тимчасову заборону в'їзду транспорту тощо. Позивачка, об'єктивно не маючи можливості прибути для розгляду справи, оскільки мешкає у приватному секторі (де сніг вчасно не прибирається) та є пенсіонеркою за віком, у єдиний доступний спосіб, телефоном, попередила інспектора Сафонова A.B., яким здійснювався виїзд та складався протокол, про неможливість прибути у призначений час, та звернулася з клопотанням про перенесення дати розгляду її справи. Проте 5 березня 2018 року вона отримала поштове відправлення, яке містило в собі оскаржувану постанову №096/18 від 27.02.2018 року, тобто справу було розглянуто за відсутності позивачки, незважаючи на її клопотання, що суперечить ст. 268 КУпАП. Постановою №096/18 на позивачку було накладено штраф у розмірі 5950 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень, тобто в максимальному розмірі, передбаченому санкцією п.6 ст. 96 КУпАП. Згідно статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Статтею 34 КУпАП наводиться невичерпний перелік обставин, що пом'якшують відповідальність.Єдиним джерелом доходу позивачки є пенсія у розмірі 1600 гривень, про що свідчить довідка Пенсійного фонду України. Накладаючи стягнення у вигляді штрафу, у розмірі що перевищує пенсію позивачки за три місяці, посадові особи Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не врахували ані особу правопорушниці та ступінь її вини, ані її майновий стан, ані той факт, що реконструйовані приміщення успадковані позивачкою та є її єдиним житлом, де вона зареєстрована та проживає, ані факт звернення з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації. Не наведено підстав, з яких було вирішено накласти максимальний розмір стягнення.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити позов.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений, подав відзив на позов.
В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_2 наполягав на відмові у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника третьої особи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності " встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Постановою КМУ від 23 травня 2011 року № 553 затверджено "Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до п. 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Пунктом 13 Порядку встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Відповідно до п. 21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Згідно з п.п.18, 21 Порядку якщо суб'єкт містобудування не погоджується з актом перевірки, він підписує його з зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
Відповідно до ст. 244 -6 КУпАП органи державного архітектурно- будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно- будівельного контролю, зокрема за ст. 96 Кодексу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 71 КАС України передбачений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
У зв'язку з викладеним, відповідач в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не довів законність своїх дій щодо проведення перевірки та складені за результатом проведення перевірки процесуальні документи відповідача не є належними та допустимими доказами по справі.
Таким чином, суд вважає, що дії посадової особи Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, що полягають у проведенні позапланової перевірки без пред'явлення направлення на її проведення, за відсутності уповноваженого представника об'єкту перевірки та мають очевидні ознаки протиправності, а тому наявні підстави для задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування рішень, прийнятих за наслідком протиправних дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки.
Суд вважає, що такі дії свідчать про порушення відповідачем принципу безсторонності при прийнятті рішення, який закріплений приписами статті 2 КАС України.
Крім того, Законом України 2363-V111 від 22.03. 2018 року внесено зміни до пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо продовження прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт». Наслідком даного Закону є те, що штрафні санкції не застосовуються до власників (користувачів) земельних ділянок, які відповідно до пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення» даного Закону подали документи про прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт об'єктів будівництва.
Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотню силу, тобто поширюються на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 77, 90, 242-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_2, про скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, -задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 096/18 від 27 лютого 2018 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 96 ч. 8 КУпАП і накладення на неї штрафу в розмірі 5950 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Коваленко О. Б.
Судове рішення № 76120066, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 13.08.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/3262/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: