Рішення № 76115430, 29.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 серпня 2018 р. № 2040/6867/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6,м. Київ,03168, код ЄДРПОУ00034022) , Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (вул. Пушкінська, буд. 61,м. Харків,61024, код ЄДРПОУ07923280) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Москалівська, буд. 58,м. Харків,61000, код ЄДРПОУ41430678) про визнання протиправною відмови та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі - Міністерство оборони України, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків, звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просять суд:

- визнати протиправною відмову у знятті арешту, накладеного Постановою №597 від 25.01.2005р., винесеною Жовтневим ВДВС Харківського МУЮ на військове майно, яке знаходиться за адресою: м. Харків Григорівське шосе (колишнє Комсомольське шосе), 54, винесену Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області №29362 від 05.06.2018 року;

- зобов'язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області зняти арешт з будівлі №54 по Григорівському шосе в м. Харкові, накладений на підставі постанови №597 від 25.01.2005р. Жовтневим ВДВС Харківського МУЮ (реєстраційний номер обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1643910 від 31.01.2005 року);

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначають, що у травні 2018 року представник Міністерства оборони України звернувся до відповідача з заявою про зняття арешту з військового майна, яке знаходиться за адресою: м. Харків, Григорівське шосе, 54, однак у цьому було відмовлено.

Позивачі вказують, що арешт на вказане майне було накладено в зв’язку із здійсненням виконавчих дій за провадженням, боржником в якому була військова частина А 1215, проте вказане майно (будівлі) є державною власністю та ніколи не були власністю військової частини А 1215, або іншої військової частини. З огляду на вказане позивачі вважають відмову у знятті арешту зі спірного майна неправомірною.

Представники позивачів у судове засідання не прибули, надавши заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідач позов не визнав, надавши суду відзив, згідно якого, на даний час виконавче провадження, в межах якого було накладено арешт на нерухоме майно: нежитлову будівлю по Григорівському (Комсомольському) шосе, 54 у м. Харкові на виконанні відповідача не перебуває, згідно встановленого порядку строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень та здавальних описів становить 3 роки, після чого вони підлягають знищенню. Також відповідач вказав, що на звернення про зняття арешту з майна було надано письмову обґрунтовану відповідь.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи без його участі.

Враховуючи неприбуття до суду учасників справи, які надали заяви про розгляд справи за своєї відсутності, суд, з урахуванням положень ч. 9 ст. 205 КАС України, беручи до уваги відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні та достатній зібраних доказів, вважає за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Встановлені судом обставини в даній справі полягають в наступному.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, у вказаному Реєстрі зареєстровано обтяження – арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 1643910, який вчинено на підставі повідомлення №597 від 25.01.2005р., яке видано ВДВС Жовтневого району м. Харкова, в подальшому реорганізованого у Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова. Об’єктом обтяження є нежитлова будівля за адресою: м. Харків, Комсомольське (на даний час – Григорівське) шосе, 54.

Згідно копії рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 30731286 від 02.08.2016р. (а.с. 33) вказано, що на зазначене вище нерухоме майно накладено арешт на підставі повідомлення ВДВС Жовтневого району м. Харкова № 597 від 25.01.2005р., власником зазначено Військову частину А 1215.

В зв’язку із встановленими обставинами справи суд зазначає, що відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

В даній справі позивачами стверджується, що спірне майно не перебуває та не перебувало у власності Військової частини А 1215 та є державною власністю.

На підтвердження належності арештованого майна до суду надано копії актів прийняття – передачі основних засобів від Військової частини А 1215 (а.с. 11- 32), з аналізу яких неможливо встановити які саме будівлі передавалися, в який час та чи передавалася будівля, на яку накладено арешт.

Таким чином судом не вбачається підстав вважати, що нежитлова будівля по Григорівському шосе, 54 в м. Харкові не є майном Військової частини А -1215, перебуває у власності держави в особі Міністерства оборони України, на балансі КЕВ м. Харкова, як це стверджується згідно позовної заяви.

Крім того, згідно тексту позовної заяви вказано, що державною власністю є будівлі (у множині), які розташовані за адресою : м. Харків, Григорівське шосе, 24. При цьому згідно матеріалів справи арешт було накладено на одну нежитлову будівлю, розташовану за адресою: місто Харків, Григорівське шосе, 54.

Враховуючи відсутність доказів того, що спірна будівля насправді перебуває у державній власності та беручи до уваги законодавчо визначені підстави для зняття арешту з такого майна, суд доходить висновку про відсутність підстав для вилучення вказаного майна з-під арешту.

За таких обставин відмова відповідача у задоволенні заяви про зняття арешту з майна вбачається обґрунтованою, а позовні вимоги про визнання її необґрунтованою та зобов’язання вчинити дії щодо зняття арешту з майна такими, що задоволенню не підлягають.

Суд враховує, що будь-яке рішення чи дії суб’єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об’єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення, суд доходить висновку про його відповідність приписам чинного законодавства та дійсним обставинами справи, яка підтверджена відповідачем як суб’єктом владних повноважень за привалами ч. 2 ст. 77 КАС України.

При цьому суд зауважує, що з урахуванням ч. 2 ст. 77 КАС України та положень частини першої вказаної норми, яка передбачає обов’язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, доведення суб’єктом владних повноважень обґрунтованості прийнятого ним рішення не виключає обов’язку позивача надати суду всі наявні докази в обґрунтування своїх вимог.

Керуючись ст. ст. 1,2, 6,7,19, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Міністерства оборони України; Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання протиправною відмови та зобовязання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили згідно зі ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів.

Суддя О.В. Панченко