Постанова № 76115135, 28.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 214/567/18

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Барильської А.П.

суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

розглянув у спрощеному позовному провадженні, в порядку ч.13 ст. 7, ч.2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 березня 2018 року, яка постановлена суддею Хомініч С.В. у м. Кривому Розі, -

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу з заявою, в якій просив суд відшкодувати моральну шкоду в розмірі 600000 грн., яка завдана йому незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду. При цьому, для підтвердження доказів спричинення йому моральної шкоди просив суд витребувати із Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу кримінальну справу №1-861/02.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 01 лютого 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди було залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків.

Зокрема, для усунення недоліків позовної заяви в ухвалі суду першої інстанції від 01 лютого 2018 року зазначено, що позивачу слід викласти позовну заяву державною мовою, зазначити вірно назву суду, як то Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області; вказати відповідача по справі та надати копію позову для нього; вказати поштовий індекс та реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача; зазначити ціну позову та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються; надати суду докази: обрання запобіжного заходу у виді підписи про невиїзд, закриття кримінального провадження за відсутністю події злочину; зазначити підстави для звільнення від сплати судового збору; зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; надати підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 березня 2018 року позовна заява ОСОБА_1 визнана неподаною та повернута позивачу у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 01 лютого 2018 року.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити матеріали справи для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Позивач зауважує на тому, що суду першої інстанції були надані належні докази спричинення йому моральної шкоди незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.

Крім того вказує на те, що він звернувся до суду з заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, спричиненої громадянину незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду», п.14 Постанови Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, а суд безпідставно змінив його заяву на позовну заяву.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 березня 2018 року та визначено, що, відповідно до Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року, пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України, справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала, яка передбачена п.6 ст. 353 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу з заявою про відшкодування моральної шкоди

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 01 лютого 2018 року заява ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди була залишена без руху, як така, що не відповідає вимогам ч.3 ст. 175 ЦПК України, ч.1 ст.177 ЦПК України, оскільки позовна заява викладена не державною мовою, невірно зазначено назву суду; не вказано відповідача по справі та не надано копії позову для нього; не вказано поштового індексу та реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача; не зазначено ціну позову та не обґрунтований розрахунок сум, що стягуються; не надано суду доказів, а саме: обрання запобіжного заходу у виді підписи про невиїзд, закриття кримінального провадження за відсутністю події злочину; не зазначено підстав для звільнення від сплати судового збору; не зазначено відомостой про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не надано підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; не наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Визнаючи позовну заяву неподаною і повертаючи її ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, отримавши 27 лютого 2018 року ухвалу суду від 01 лютого 2018 року про залишення його заяви без руху, не усунув зазначені у ній недоліки у встановлений судом строк.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Право на пред'явлення позову - це право особи звернутися до суду з позовом про захист порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст. 55,124 Конституції України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод усі судові процедури повинні бути справедливими.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, копія ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 01 лютого 2018 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху та для усунення її недоліків отримана позивачем 27 лютого 2018 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення, однак позивач вказані в ухвалі суду недоліки не усунув.

Отже, суд першої інстанції, керуючись нормами процесуального права, дійшов вірного висновку про те, що оскільки позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 01 лютого 2018 року, його позовну заяву слід визнати неподаною та повернути позивачу.

Не можуть бути підставою для скасування ухвали суду доводи апеляційної скарги позивача про те, що ним були надані належні докази спричинення йому моральної шкоди незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, оскільки як вбачається з ухвали суду першої інстанції від 01 лютого 2018 року про залишення позовної заяви без руху, підставою для залишення без руху заяви позивача, окрім надання доказів по справі, слугувало й те, що позивачем невірно зазначено назву суду; не вказано відповідача по справі та не надано копії позову для нього; не вказано поштового індексу та реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача; не зазначено ціну позову та не обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, не надано підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, які позивач, після отримання ухвали суду у зазначений строк не усунув, що є підставою, відповідно до ст.ст. 175, 177 ЦПК України, для повернення позовної заяви.

Також не можуть бути підставою для скасування ухвали суду доводи апеляційної скарги позивача про те, що ним, відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, спричиненої громадянину незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду», п.14 Постанови Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, подана заява про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду а не позовна заява, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01 грудня 1994 року, передбачено, що відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові, зокрема, внаслідок незаконного притягнення як обвинуваченого.

Пунктом 1-1 статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» закріплено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, крім іншого, у випадку встановлення в рішенні суду факту незаконного притягнення як обвинуваченого.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 цього Закону, у випадку незаконного притягнення як обвинуваченого громадянинові відшкодовується моральна шкода.

Відповідно до статті 11 Закону, у разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди.

Пунктом 6 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», затвердженого наказом Мінюсту України від 4 березня 1996 року № 6/5, Генеральної прокуратури України від 4 березня 1996 року № 3 та Мінфіну України від 4 березня 1996 року № 41, передбачено, що громадянинові, відповідний орган, зазначений у п.11 цього Положення, одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання і попереднього слідства або з копією виправдувального вироку, що набрав законної сили, або постановою (ухвалою) суду (судді) направляє повідомлення, в якому роз'яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.

Підпунктом 2 пункту 11 вказаного Положення передбачено, що для визначення розміру шкоди, громадянин може звернутися, зокрема, при винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку - до суду, який розглядав справу по першій інстанції.

За правилом статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12.

Статтею 12 цього закону передбачено, що розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу).

Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції, якщо ж кримінальне провадження закрито органами досудового слідства, то з зявою про відшкодування моральної шкоди особа має звернутися до органів, що здійснюють досудове розслідування.

В даному випадку позивачем в заяві зазначено, що йому спричинено моральну шкоду тим що слідчим 29.08.2002 року було закрито кримінальне провадження за його обвинуваченням у зв'язку із відсутністю складу злочину, натомість, матеріали цивільної справи не містять відомостей про те, що позивач звертався з заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду до органу, яким, на його думку, йому завдано моральної шкоди.

Враховуючи норми вищенаведеного Закону та Положення, в частині порядку відшкодування, зокрема, визначення органу, на який покладається вчинення дій по забезпеченню відшкодування шкоди, завданої громадянинові, та пов'язані з цим обов'язки зазначених органів, колегія судів приходить до висновку, що позивачем подана саме позовна заява про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, оскільки матеріали цивільної справи не містять відомостей про те, що позивач звертався з заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду до органу, яким, на його думку, йому завдано моральної шкоди.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визначає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції керуючись нормами процесуального права, обґрунтовано визнав позов неподаним та повернув позивачу, оскільки останнім не було виконано вимог ухвали суду від 01 лютого 2018 року про залишення позову без руху.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права та підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379,381,382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 28 серпня 2018 року.

Головуючий:

Судді