Постанова № 76115062, 28.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/8249/15-ц 22-ц/774/161/К/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 182/8249/15-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого- судді Бондар Я.М.,

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання : Кислиця І.В.

сторони справи: : позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Публічне акціонерне товариство "АКБ Капітал",

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2016 року, ухваленого суддею Шестаковою З.С. у м. Нікополі,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "АКБ Капітал"( надалі - ПАТ"АКБ Капітал") , Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів тимчасової адміністрації ПАТ "АКБ Капітал" про стягнення заробітної плати за період затримки видачі заробітної плати, трудової книжки та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що в період з 02 квітня 2007 року працювала у відповідача на різних посадах. З 24 листопада 2014 року наказом №104/2-к призначена регіональним директором Центрального регіону Департаменту управління та розвитку мережі. Наказом №203-к від 12 жовтня 2015 року звільнена з посади у зв'язку зі скороченням штату з виплатою компенсації за невикористану відпуску за 62 календарних дні та виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку. Позивач отримала трудову книжку поштовим зв'язком 26 жовтня 2015 року, тобто вважає із порушенням законодавства на 14 днів. Вихідну допомогу та компенсацію за відпустку отримала із запізненням на 4 дні. Посилаючись на порушення її права своєчасного отримання трудової книжки та остаточного розрахунку, просить суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні в розмірі 1 835,44 грн., та за час затримки видачі трудової книжки в сумі 6 424,04 грн., а також компенсацію моральної шкоди в розмірі 2000 грн.

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з АТ "АКБ Капітал" Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів тимчасової адміністрації ПАТ "АКБ Капітал" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 1 835,44 грн., середній заробіток за період затримки видачі трудової книжки суму в розмірі 6 424,04 грн. та моральну шкоду в розмірі 2 000 грн. Стягнуто з ПАТ "АКБ Капітал" Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів тимчасової адміністрації ПАТ "АКБ Капітал" судовий збір в розмірі 551,20 грн. на користь держави.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2017 року заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2016 року залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ставить питання про скасування заочного рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне дослідження судом обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права. В мотивування доводів апеляційної скарги представник посилається на порушення судом вимог процесуального права, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не залучено до участі у справі, проте суд вирішив питання про його права та обов'язки. Крім того, вважає, що судом не враховано, що позивач ніколи не працювала у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, тому трудових відносин із Фондом не існувало. Уповноважена особа Фонду лише представляє інтереси Банку. Тому на думку апелянта, правові підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та затримки видачі трудової книжки та моральної шкоди із Фонду гарантування вкладів у суду першої інстанції були відсутні. Між сторонами ніколи не існувало трудових відносин. Спричинення моральних страждань не доведено позивачем.

Позивач не скористався правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо її змісту і вимог до апеляційного суду не направив.

Указом Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року «Про ліквідацію апеляційних та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

За частиною 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін та їх представників в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Від позивача та представника відповідача надійшло письмове клопотання про розгляд справи у відсутність сторін.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, згідно записів, що містяться в трудовій книжці, виданої 02 вересня 1998 року на ім'я ОСОБА_1, наказом від 02 квітня 2007 року її прийнято на посаду начальника відділення філії № 4 ВАТ АКБ "Капітал" у м. Дніпропетровську (а.с.12).

Наказом №104/2-к від 24 листопада 2014 року ОСОБА_1 призначена регіональним директором Центрального регіону Департаменту управління та розвитку мережі (а.с.14).

Наказом №203-к від 12 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звільнено з посади у зв'язку із скороченням штату п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.4).

Згідно експресс-накладної №59000139029712 Нової Пошти від 23 жовтня 2015 року ПАТ «АК «Капітал» надіслано ОСОБА_1 трудову книжку та наказ з м.Київа до м.Нікополя Відправлення отримано ОСОБА_1.26.10.2015 року ( а.с.5).

Звертаючись до суду із позовними вимогами ОСОБА_1 посилалась, на порушення її прав через несвоєчасність проведених виплат при звільненні, а також повернення трудової книжки через 2 тижні після звільнення, тому вважає, що відповідач зобов'язаний сплатити їй середній заробіток та спричинену моральну шкоду.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов висновку, про доведеність факту порушення права позивача на отримання своєчасного розрахунку при звільненні та отримання трудової книжки у день звільнення, у зв'язку із чим, стягнув ПАТ «АКБ Капітал» Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів тимчасової адміністрації ПАТ "АКБ Капітал" на користь позивача середній заробіток та моральну шкоду.

Спір між сторонами виник з приводу дотримання відповідачем вимог трудового законодавства під час розрахунку із позивачем при звільненні та видачи трудової книжки.

Згідно частини першої статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" визначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов висновку про порушення права позивача на отримання своєчасного розрахунку при звільненні та трудової книжки у день звільнення, тому стягнув з ПАТ «АКБ Капітал» середній заробіток й моральну шкоду.

Однак, колегія суддів не може у повному обсязі погодитися із висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте суд першої інстанції не з'ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв'язку із чим рішення в даній справі неможна визнати законним і обґрунтованим.

Судами установлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 29 жовтня 2015 року № 753«Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал» призначено уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію (а.с.45).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформованої 10 листопада 2015 року, ПАТ «АКБ «Капітал» перебуває у стані припинення ( а.с.44).

Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29 жовтня 2015 року № 195 припинено здійснення тимчасової адміністрації та з 30 жовтня 2015 року запроваджено процедуру ліквідації ПАТ «АКБ «Капітал» ( а.с.45,46).

Судом установлено, що станом на час звільнення позивача ОСОБА_1 у банку введена тимчасова адміністрація та ПАТ «АКБ «Капітал» перебував у процедурі ліквідації.

Забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким врегульовано відносини що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Указані відносини регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Пунктом 8 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

У спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Згідно з пунктом 5-4 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.

Судами установлено, що ОСОБА_1 має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань, тобто з урахуванням вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є кредитором банку.

Відповідно до пункту 6 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 17 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Процедура ліквідації банку, наслідки початку процедури ліквідації банку, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення ліквідації, заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів та інші питання ліквідації банків викладені у розділі VIII Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до пунктів 1-3 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб припиняються всі повноваження органів управління банку та органів контролю, банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси, а строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення ліквідації банку визначені статтею 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до пунктів 1, 3, 5, 8 частини першої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема: здійснює повноваження органів управління банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів визначені статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вимогами статті 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачена можливість оскарження до суду рішень, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання.

Таким чином, ураховуючи зазначені положення закону, які поширюються на відносини між учасниками даної справи та мають для них пріоритетний характер, з моменту запровадження процедури ліквідації у ПАТ «АКБ «Капітал».

будь-які питання, що виникають зокрема із порушених прав ОСОБА_1, як колишнього працівника банку мають бути вирішені нею шляхом звернення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або уповноваженої особи Фонду. За наслідками такого звернення порушене ОСОБА_1 питання має бути розглянуто Фондом гарантування вкладів фізичних осіб або уповноваженою особою Фонду у межах визначених законом повноважень. Рішення за наслідками такого звернення має винести Фонд гарантування вкладів фізичних осіб або уповноважена особа Фонду і таке рішення, у разі незгоди з ним, може бути оскаржене позивачем до суду, в порядку передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Перебування банку у процедурі ліквідації унеможливлює стягнення коштів на користь кредитора банку, зокрема позивача, у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Як видно з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 була обізнана про передбачену законом процедуру урегулювання її вимог, як кредитора банку шляхом звернення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки наказ № 203-к від 12 жовтня 2015 року про звільнення її з роботи у ПАТ «АКБ «Капітал», який видано уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АКБ «Капітал» О.П.Ільчук ( а.с.4).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не застосовано до спірних правовідносин відповідні положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який підлягав застосуванню, тому рішення суду першої інстанції на підставі положення п.п.1.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ПАТ «АКБ «Капітал» про стягнення середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку та видачи трудової книжки.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.

Заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "АКБ Капітал" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та за час затримки видачі трудової книжки, стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення складений 28 серпня 2018 року.

Головуючий:

Судді: