Рішення № 76114595, 29.08.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/463/18

2/214/1336/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

29 серпня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гриня Н.Г.,

секретаря судового засідання Печарник З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, при заочному розгляді справи, в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Під час розгляду справи надійшла уточнена позовна заява, яка і є предметом розгляду, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 25.12.2006 року, у розмірі 49 154,45 грн.; стягнути з відповідача судовий збір 1762 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.12.2006 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Відповідачем укладено кредитний договір, відповідно до умов якого Відповідач отримав кредит в розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірів 36% річних на суму залишку заборгованості за кредитним договором з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів Банку».

Згідно із п. п. 3.2, 3.3 Умов та правил надання банківських послуг Відповідач надав згоду, на те що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Позивача та дає право Позивачу в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.04.2018 року з Відповідача на користь Позивача стягнуто заборгованість у розмірі 60 133,40 грн.

Свої зобов’язання Позивач виконав, однак відповідач покладені на нього обов’язки не виконує належним чином і після ухвалення рішення суду, у результаті чого утворилась заборгованість за період з 01.09.2017 р. по 30.05.2018 р. року, складає: 49 154,45 грн., з яких:

- заборгованість за відсотками за користування кредитом – 48 354, 45 грн.,

- заборгованість за пенею та комісією – 800 грн., яку представник позивача просить суд стягнути з позичальника в примусовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з’явилася, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання на неодноразові виклики не з’явився, про дату, час, місце слухання справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, про що в матеріалах справи маються поштові повернення . Про поважність причини неявки суд не повідомив.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає, що дану справу можливо вирішити на підставі наявних в ній доказів, з урахуванням думки позивача, за відсутності відповідача і постановити заочне рішення.

У зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Так, 25.12.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір без номеру (далі - Кредитний договір), згідно якого відповідачу було надано кредит у розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірів 36% річних на суму залишку заборгованості за кредитним договором з кінцевим терміном повернення, що відповідає строк дії картки (а.с.9).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам’яткою клієнта, запропонованими «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві (а.с.9-15).

Згідно п. п. 3.2, 3.3 Умов та правил надання банківських послуг Відповідач надав згоду, на те що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Позивача та дає право Позивачу в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.04.2018 року стягнуто заборгованість за договором №б/н від 25.12.2006 року станом на 31.08.2017 року в розмірі 60 133,40 грн. (а.с. 39).

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530, 610ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Зобов’язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитного договору можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Такі ж висновки застосування норм матеріального права викладено в постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року в справі № 6-1252цс16, та відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 23 вересня 2015 року № 6-1206 цс 15, та п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012№5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. п. 17 роз'яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику розгляду цивільних і кримінальних справ при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зобов'язання припиняються з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК України.

Оскільки, після закінчення строку дії договору між сторонами існують невиконані зобов'язальні правовідносини, є підстави для нарахування процентів за користування кредитом та неустойки.

Однак, відповідач ОСОБА_1 у порушення зазначених норм закону та умов Кредитного договору свої зобов’язання належним чином не виконував, у зв’язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.09.2017 року по 30.05.2018 року складає 49 154 грн. 45 коп., з яких:

- заборгованість за відсотками за користування кредитом – 48 354, 45 грн.,

- заборгованість за пенею та комісією – 800 грн.), що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.40).

У відповідності до ч. 1 ст.623ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним задовольнити уточнені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається пропорційно розміру задоволення позовних вимог, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 1 762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 610, 623, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, суму заборгованості за договором № б/н від 25.12.2006 року за період з 01.09.2017 р. по 30.05.2018 р. в розмірі 49 154 (сорок дев’ять тисяч сто п’ятдесят чотири) грн. 45 коп., з яких: заборгованість за відсотками за користування кредитом – 48 354, 45 грн.,заборгованість за пенею та комісією – 800 грн. та судовий збір у розмірі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його складання.

Повний текст рішення складено 29.08.2018 року.

Суддя Н.Г. Гринь