Постанова № 76113344, 15.08.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/679/18

ПОСТАНОВА

іменем України

"15" серпня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

Моніча Б.С.,

за участю секретаря Черняк А.А.,

представника Приватного підприємства "Фірма Укрекопласт":

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма Укрекопласт" на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "07" березня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування п.6 наказу , -

суддя в 1-й інстанції - Щербаков В.В.,

місце постановлення ухвали - м.Рівне,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування п.6 наказу від 19.02.2018 №412/5 в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.01.2018 №39256441, №39255860, №39255425, №39255696, №39256231, №39256586, №39256741, №39256036, №39256858, прийняті державним реєстратором комунального підприємства "Реєстраційний офіс" Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Власенком В.І., та внесення записів про скасування записів, внесених на підставі цих рішень.

Разом з тим, 06.03.2018 від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради та іншим особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти реєстраційні дії щодо наступного нерухомого майна:

- земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номером НОМЕР_1:025:0056, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 1,9867га;

- земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номером5624681500:05:025:0088, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 2,1693га;

- земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номером НОМЕР_1:025:0087, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 3,3541га;

- земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номером НОМЕР_1:025:0086, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 3,1446га;

- земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номером НОМЕР_1:025:0085, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 3,5175га;

- земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номером НОМЕР_1:025:0084, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 3,6215га;

- земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номером НОМЕР_1:025:0083, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 3,6496га;

- земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номером НОМЕР_1:025:0082, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 3,3222га;

- земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номеромНОМЕР_1:025:0081, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 3,0509га;

- земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номером НОМЕР_1:025:0080, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 2,6709га.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 07.03.2018року заяву ОСОБА_3 задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову ОСОБА_3 шляхом заборони особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вищевказаного нерухомого майна, окрім земельної ділянки, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номером НОМЕР_1:025:0056, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 1,9867га.

Не погоджуючись з таким рішення суду першої інстанції, Приватне підприємство "Фірма Укрекопласт" подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги підприємство зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у даному випадку не буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, забезпечення позову не відповідає предмету адміністративного позову і не є співмірним із заявленою позивачем вимогою. Крім того, судом не враховано співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для власника майна - ПП"Фірма Укрекопласт".

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі, колегія суддів встановила наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно Протоколу №03 загальних зборів засновників (учасників) Приватного підприємства «Ленд Інвестмент» від 10.01.2018 було прийнято наступне рішення:

Виключити із складу учасників підприємства ОСОБА_3 та виплатити їй належну частку статутного капіталу підприємства майном, а саме:

1) земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номером НОМЕР_1:025:0056, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 1,9867га;

2) земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номеромНОМЕР_1:025:0088, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 2,1693га;

3) земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номером НОМЕР_1:025:0087, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 3,3541га;

4) земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номером НОМЕР_1:025:0086, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 3,1446га;

5) земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номером НОМЕР_1:025:0085, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 3,5175га;

6) земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номером НОМЕР_1:025:0084, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 3,6215га;

7) земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номером НОМЕР_1:025:0083, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 3,6496га;

8) земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номером НОМЕР_1:025:0082, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 3,3222га;

9) земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номеромНОМЕР_1:025:0081, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 3,0509га;

10) земельна ділянка, що знаходиться на території Рівненської області Рівненського району с/рада Великожитинська з кадастровим номером НОМЕР_1:025:0080, цільове призначення: "Для ведення підсобного сільського господарства", площею 2,6709га.

Зазначені земельні ділянки ПП «Ленд Інвестмент» були передані ОСОБА_3 по акту приймання-передачі нерухомого майна від 10.01.2018 №7.

19 лютого 2018 року Міністерством юстиції України прийнято наказ №412/5 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно».

Пунктом 6 зазначеного наказу відповідача скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, від 18.01.2018 №39256441, №39255860, №39255425, №39255696, №39256231, №39256586, №39256741, №39256036, №39256858, прийняті державним реєстратором комунального підприємства «Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Власенком В.І., та прийнято рішення внести записи про скасування записів, внесених на підставі цих рішень.

06.03.2018 від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради та іншим особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна зазначеного у п. 6 оскаржуваного наказу, яку суд першої інстанції задовольнив.

Судова колегія зазначає, що забезпечення позову - це вжиття судом, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову покладається саме на осіб, які ініціюють таке клопотання.

Отже, суд у кожному випадку повинен встановити, виходячи з конкретних доказів, чи є хоча б одна з зазначених обставин у наведеній нормі, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції дійшов висновків, про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеного нерухомого майна, до вирішення спору по суті, фактично ускладнить виконання судового рішення у даній справі та призведе до необхідності позивачу звертатися з іншими позовами до суду для вирішення питання щодо правового статусу реєстраційних дій, внесених державними реєстраторами після виконання оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України. Вжиття заходів забезпечення позову, на його думку, відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Заборона вказаним заявником органам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомості не є прийняттям судового рішення, а є одним із видів інституту забезпечення адміністративного позову, який передбачено нормами процесуального закону. Така заборона носить тимчасовий характер, не скасовує оскаржуване рішення відповідача, а спрямована на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та прийняття судового рішення у справі і забезпечення його виконання.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновків, що заходи, про які просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В апеляційній скарзі ПП "Фірма Укрекопласт" вказує, що підприємство є власником зазначених спірних земельних ділянок, а внаслідок видачі Міністерством юстиції оскаржуваного наказу, поновлено це право, а позивач перестав бути власником перелічених земельних ділянок, які були зареєстровані на нього протиправно. Необхідність скасування заходів забезпечення позову пов'язана з тим, що Приватне підприємство "Фірма Укрекопласт" позбавлене вільно розпоряджатися належними йому земельними ділянками в тому числі і передавати їх в якості внеску до статутного фонду інших суб'єктів господарювання. Крім того позивач не є відповідачем у справі в якій оскаржується саме пункт наказу МЮ.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06.03.2008року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд апеляційної інстанції оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь у справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду, адже забезпечення позову по своїй суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача.

Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам та іншим особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти реєстраційні дії щодо земельних ділянок, право власності на які належить скаржнику, а не позивачу чи відповідачу свідчить про передчасний висновок суду першої інстанції про протиправність рішення, дій чи бездіяльності відповідача; про факт не з'ясування судом при винесенні ухвали наявності зв'язку між конкретним заходом по забезпеченню позову і предметом позовних вимог та про факт не з'ясування судом наявності чи відсутності запобігання порушення у зв'язку із вжиттям такого заходу правам та охоронюваним законом інтересам осіб, що не є учасниками даного судового розгляду, в даному випадку обмеження суб'єктивних прав власника майна.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до приписів п.19 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015року, зі змінами та доповненнями, у разі скасування судом рішення Міністерства юстиції про задоволення скарги або відмову у розгляді скарги, у тому числі без розгляду її по суті, Міністерство юстиції не пізніше п'яти робочих днів з дня надходження рішення суду приймає рішення про скасування відповідного власного рішення у формі наказу. Рішення Міністерства юстиції у випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, у разі скасування рішення про задоволення скарги виконується державним реєстратором шляхом внесення відповідних записів до реєстрів відповідно до Законів.

Таким чином, вказаним нормативно-правовим актом встановлений механізм захисту прав та інтересів особи в разі скасування рішення про задоволення скарги, а саме: шляхом внесення відповідних записів державним реєстратором до реєстрів відповідно до Законів.

Судова колегія звертає увагу також на п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України в якому зазначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Крім того судова колегія зазначає, що відповідно до ст. 152 КАС України зазначено, що якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В даному випадку приймаючи заяву про забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна ( земельних ділянок) іншої третьої особи, до подачі позовної заяви, суд першої інстанції не вирішив питання з приводу того, що така третя особа та відомості про неї не зазначені у заяві.

Зі змісту ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу і скасовує судове рішення або ухвалу суду, якщо визнає, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без додержання норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Приватного підприємства "Фірма Укрекопласт", викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала суду першої інстанції до скасування.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма Укрекопласт" задовольнити, ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "07" березня 2018 р. скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

Б.С. Моніч

Повне судове рішення складено "20" серпня 2018 р.