Ухвала суду № 76113288, 29.08.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

29 серпня 2018 р.Справа № 820/10436/14Харківський апеляційний адміністративний суду у складі

головуючого судді: Яковенка М.М. , суддів: Бегунца А.О. , Старосуда М.І.

розглянувши клопотання Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2017року по справі № 820/10436/14

за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш"

до Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року замінено сторону виконавчого провадження у справі за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Управління Державної казначейської служби України у м.Харкові Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії.

На зазначену ухвалу суду Офісом великих платників податків ДФС 10 серпня 2018 року подано апеляційну скаргу.

До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в апеляційному порядку судові рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

За приписами частини третьої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на дату ухвалення оскаржуваного судового рішення) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття ухвали у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням суду першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Частина 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала постановлена 29.11.2017 року, повний тест виготовлено 04.12.2017 року та отримана представником апелянта 06.12.2017 року відповідно до розписки на заяві (т.1 а.с. 221)

На зазначене рішення суду 11.12.2017 року апелянтом подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2017 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишено без руху у зв'язку з не сплатою судового збору.

22.12.2017 року від Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

11 січня 2018 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду клопотання Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги задоволено та продовжено процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 року до 29.01.2018 року.

26 січня 2018 року знов таки від Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року клопотання апелянта задоволено процесуальний строк продовжено до 15.02.2018 року.

22 лютого 2018 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто апелянту, у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.

Вказана ухвала отримана представником апелянта 28.02.2018 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1 а.с. 252).

03.05.2018 року Офіс великих платників податків ДФС подав до Харківського вдруге до подано апеляційну скаргу, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжне доручення № 841 від 29.03.2018 року, яким оплачено 18.04.2018 року судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1762 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2018 р. зазначена апеляційна скарга залишена без руху для зазначення апелянтом поважних підстав пропуску строку звернення до суду, а саме: повідомити чому позивач не звертався до суду з апеляційною скаргою з 18.04.2018 р. по 03.05.2018 р. та підтвердити доказами поважність цих підстав.

11.06.2018 р. на виконання вищезазначеної ухвали суду представником апелянт до суду подано клопотання про визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновлення цього строку, оскільки платіжне доручення № 841 від 29.03.2018 р. отримано відповідачем 23.04.2018 р., а враховуючи вихідні і святкові дні в квітні-травні 2018 року (з 28.04.2018 р. по 03.05.2018 р.) апеляційну скаргу підготовлено та направлено 03.05.2018р.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС разом з додатками, в тому числі платіжне доручення№ 841 від 29.03.2018 р. повернуто заявнику, яку було отримано 23.06.2018 (т.2 а.с. 18).

10.08.2018 року в третє представником Офісу великих платників податків ДФС подано апеляційну скаргу разом з якою подано клопотання про поновлення строку яке мотивоване тільки тим, що апелянт мав проблеми із сплатою судового збору та отримання платіжного доручення.

В той же час, з наведеними доводами у клопотанні для поновлення строку на апеляційне оскарження не можна погодитись.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року про повернення апеляційної скарги була отримана 23.06.2018 року, а з апеляційною скаргою апелянт звернувся тільки 10.08.2018 року, жодних обґрунтованих доводів в клопотанні про поновлення строку за вказаний проміжок часу не зазначено, та не надано будь яких доказів неможливості направити апеляційну скаргу у вказаний період до суду надано не було.

Обставина несвоєчасності сплати судового збору не має жодного юридичного впливу та об'єктивність підстав пропуску такого строку, тому як сплата апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги відбулася у квітні 2018 року.

Викладене свідчить про невжиття апелянтом всіх можливих заходів для своєчасного подання апеляційної скарги з дотриманням строку, передбаченого ч.3 ст. 186 КАС України (в редакції, чинній на дату ухвалення оскаржуваного судового рішення), і в тому числі після отримання Ухвали апеляційної інстанції від 14.06.2018 року.

Враховуючи викладене, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску такого строку не можна вважати поважними.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені відповідачем причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

У даному випадку не вбачається обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання належним чином оформленої апеляційної скарги протягом установленого законодавством терміну чи подати клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин, підтверджених доказами, для поновлення строку.

Інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач не наводить .

Враховуючи наведене, не обґрунтованість поданого відповідачем клопотання про поновлення строку, відсутність обґрунтованих доказів підтверджуючих поважність причин пропуску строку колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 121, 295 , 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року по справі № 820/10436/14 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)М.М. ЯковенкоСудді(підпис) (підпис)А.О. Бегунц М.І. Старосуд