Постанова № 76113121, 28.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/1143/18

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Час і місце ухвалення: 12:22, 16.05.2018р., м. Одеса Дата складання повного тексту: 21.05.2018р. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук’янчук О.В.

при секретарі - Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.02.2018р., -

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.02.2018р., яким позивача зобов'язано у термін до 01.04.2018р. отримати в установленому порядку право на виконання будівельних робіт та ввести в експлуатацію збудований об'єкт - гараж площею 32,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Позов обґрунтовував тим, що за вказаною адресою позивачем не було здійснено нового будівництва чи реконструкції, що потребувало б попереднього набуття права на забудову земельної ділянки, отримання дозвільних документів на будівництво, виготовлення проектної документації та наступного введення об'єкта в експлуатацію. Розпорядженням №570 від 22.03.2007р. Приморська районна адміністрація Одеської міської ради надала ОСОБА_2 дозвіл на улаштування в нежитловій будівлі по АДРЕСА_1 гаражу за умови подальшого надання позивачу цієї будівлі в користування.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2018р. в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення від 16.05.2018р. з прийняттям нового судового рішення - про задоволення його позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при розгляді справи судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам позивача, що він не змінював будівельні габарити всієї будівлі та не здійснював втручання в її несучу конструкцію, а лише здійснив роботи щодо заміни зруйнованої покрівлі та створів металевих дверей на нові, а також відштукатурив старі стіни будівлі. Такі будівельні роботи не потребували попереднього отримання будь-яких документів.

Апелянт вважає, що ним надано достатньо доказів в підтвердження обставин, на які він посилається, однак такі докази судом першої інстанції залишено поза увагою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.11.2017р. на адресу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області надійшла заява ОСОБА_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, з проханням здійснити комісійну перевірку сумісно з Управлінням ДАБК Одеської міської ради, Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради законності збудованих гаражів та дозвільних документів за вказаною адресою. В заяві ОСОБА_3 стверджує, що у дворі самочинно збудовано два гаражі, що зашкоджують обслуговуванню двору та перешкоджають проїзду транспортних засобів.

З метою здійснення перевірки за фактом звернення громадянина ОСОБА_3, заступником начальника Управління ДАБК Одеської міської ради видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 24.01.2018р. №000079 строком дії з 24.01.2018р. до 01.02.2018р.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, на підставі наказу начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/1ДАБК від 02.01.2018р. та звернення ОСОБА_4, посадовою особою відповідача було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_2 на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки складено акт проведення позапланового заходу №000079, яким зафіксовано, що ОСОБА_2 проводиться експлуатація об'єкту не введеного в експлуатацію відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13 квітня 2011 року.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки з виїздом на місце встановлено, що нежитлове приміщення гаражу загальною площею 32,3 кв.м., який розташований на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 знаходиться у користуванні ОСОБА_2 Дозвільних документів на проведення будівельних робіт за даною адресою та проектної документації на будівництво гаражу ОСОБА_2 в ході проведення перевірки не пред'явлено.

01.02.2018р. головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління ДАБК Одеської міської ради ОСОБА_5 складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким від позивача вимагається отримати в установленому законом порядку право на виконання будівельних робіт та ввести збудований об'єкт в експлуатацію у термін до 01.04.2018р.

Не погоджуючись із законністю вказаного припису ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про його скасування, посилаючись на те, що виконаний ним комплекс ремонтно-будівельних робіт відноситься до капітального ремонту будівлі, ним не було здійснено нового будівництва чи реконструкції, що потребувало б попереднього набуття права на забудову відповідної земельної ділянки, отримання дозвільних документів на будівництво, виготовлення проектної документації та наступного введення об'єкта в експлуатацію.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, визнав необґрунтованими такі доводи позивача, зазначивши, що ОСОБА_2 не спростовано належними доказами висновків Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, що позивачем до 2007 року виконано саме будівельні роботи з будівництва кам'яного гаражу площею 32,3 кв.м. по АДРЕСА_1 без отримання права на виконання такого виду робіт.

Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Статтею 31 Закону передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про архітектурну діяльність» проект - це документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил; погодження проекту - процедура встановлення відповідності проектних рішень вихідним даним на проектування.

Згідно п.3.17 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Згідно п.4.8 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Відповідно до ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Статтею 22 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції Закону від 08.02.2001р.) передбачалося, що забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.

Актом перевірки зафіксовано, що під час її проведення ОСОБА_2 пред'явлено посадовим особам відповідача наступні документи: розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради за №570 від 22.03.2007р. про надання дозволу ОСОБА_2 на улаштування гаражу на території двору житлового будинку АДРЕСА_1; договір про надання послуг з прибирання прилеглої до тимчасової конструкції (гаражу) території, укладений з КП «ЖКС «Фонтанський» від 01.12.2014р. за №2/273, відповідно до якого гараж виготовлений з металу, інвентарний номер 2/273, загальна площа 32,3 м.кв.; технічний паспорт інвентаризації нерухомого майна, виготовлений КП «ОМБТІ та РОН» за №202426.55 від 21.10.2010р. на ім'я користувача ОСОБА_2, відповідно до якого загальна площа приміщень гаражу складає 32,3 м.кв., фундамент бутовий, стіни гаражу із черепашнику, покрівля із шиферу, перекриття дерев'яні, підлога з цементу, рік побудови не зазначено.

При цьому, учасниками справи не заперечується, що дозвільних документів на проведення будівельних робіт за даною адресою та проектної документації на будівництво гаражу ОСОБА_2 в ході проведення перевірки не пред'явлено.

Згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо реєстрації документів, які б засвідчували прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту за адресою: АДРЕСА_1.

При зверненні з позовом до суду та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що він не здійснював будівництва гаражу за вказаною адресою, а лише улаштував гараж в зношеній за час тривалої експлуатації нежитловій будівлі, розташованій на території жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться в управлінні комунального підприємства по обслуговуванню житла. Ці будівельні роботи не потребували попереднього набуття дозвільних документів та введення об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст.73, ч.1 ст.76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Апелянт, в підтвердження своїх вимог, серед іншого, посилається на наявність у нього розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради за №570 від 22.03.2007р. про надання дозволу ОСОБА_2 на улаштування гаражу на території двору житлового будинку АДРЕСА_1.

З посиланням на значення слова «улаштувати», яке міститься в академічному тлумачному словнику української мови, ОСОБА_2 зазначає, що зі змісту вказаного розпорядження слідує, що йому дозволено пристосовувати (обладнати) під гараж вже існуючу будівлі, а не здійснити будівництво нової.

Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки у розпорядженні Приморської районної адміністрації Одеської міської ради за № 570 від 22.03.2007р. відсутні будь-які посилання на існуючу будівлю за вказаною адресою.

Більше того, зі змісту вказаного розпорядження вбачається, що громадянину ОСОБА_2 надано дозвіл на улаштування гаражу як тимчасової конструкції до реконструкції району.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, основними критеріями для віднесення об'єктів будівництва до таких, що не потребують дозвільних документів для їх спорудження та подальшої експлуатації, є тимчасовість створення таких об'єктів та відсутність фундаменту.

В матеріалах справи міститься технічний паспорт інвентаризації нерухомого майна, виготовлений КП «ОМБТІ та РОН» за №202426.55 від 21.10.2010р. на ім'я користувача ОСОБА_2, згідно якого спірна споруда має бутовий фундамент і побудована із черепашнику. Вказане дає підстави стверджувати, що вказана будівля є капітальною. Капітальна будівля завжди тісно пов'язана із земельною ділянкою, на якій вона розташована, оскільки воно має фундаментну основу. Це означає, що капітальну будівлю не може бути без негативних наслідків для конструкції розібрано і переміщено, адже в даному випадку всій споруді буде завдано непоправної шкоди.

Що ж до посилання ОСОБА_2 на договір від 01.04.2007р., укладений з комунальним підприємством ДЕЗ «Фонтанський», то суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановити відношення вказаного договору до будівлі гаражу площею 32,3 кв.м., про яку йдеться в оскаржуваному приписі, оскільки у вказаному договорі зазначено про гараж загальною площею 36 кв.м.

Копія наданого ОСОБА_2 до перевірки договору про надання послуг з прибирання прилеглої до тимчасової конструкції (гаражу) території, укладений з КП «ЖКС «Фонтанський» від 01.12.2014р. за №2/273, про який зазначено в акті перевірки, в матеріалах справи відсутня.

Більше того, зі змісту акту перевірки слідує, що вказаний договір укладено відносно тимчасової конструкції, виготовленої з металу, що не співвідноситься з доводами апелянта про улаштування ним гаражу у вже існуючій, зношеній будівлі.

Також, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції позивачем не надано жодного доказу, що нежитлова будівля по АДРЕСА_1, з якої ним улаштовано гараж та який перебуває у користуванні позивача, знаходиться на балансі відповідного комунального підприємства.

На підставі викладеного у сукупності, колегія суддів доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, на які він посилається у своїй апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду від 16.05.2018р. - відсутні.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 серпня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук’янчук