Ухвала суду № 76112661, 29.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/2529/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

29 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1.) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (далі - Відповідач-1, УПСЗН Вишгородської РДА), Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (далі - Відповідач-2, Департамент СЗН Київської ОДА) про:

- визнання неправомірними дій УПСЗН Вишгородської РДА щодо відмови у прийнятті документів для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі відповідного посвідчення;

- зобов'язання УПСЗН Вишгородської РДА прийняти документи для передачі до Департаменту СЗН Київської ОДА для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі відповідного посвідчення;

- зобов'язання Департаменту СЗН Київської ОДА встановити статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видати відповідне посвідчення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 296 КАС України, а саме - в апеляційній скарзі не зазначено повного найменування інших учасників справи, їх місцезнаходження; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Разом з тим, жодних відомостей про УПСЗН Вишгородської РДА та його місцезнаходження в апеляційній скарзі не зазначено.

Крім того, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.

Зі змісту постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» вбачається, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складала 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2018 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 1 057,20 грн. (1 762,00 х 0,4 х 150%).

Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що Апелянтом: в апеляційній скарзі не зазначено всіх учасників справи та відомостей про них; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання Департаменту СЗН Київської ОДА строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:

- зазначення повного найменування інших учасників справи, їх місцезнаходження;

- надання документу про сплату судового збору у розмірі 1 057,20 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати Апелянту строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.Г. Степанюк