Ухвала суду № 76112462, 27.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/11985/17

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

27 серпня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Шурко О.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проскан» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Перевіривши вказану апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав:

- до апеляційної скарги не додано документ про сплату апелянтом судового збору.

Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до приписів ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання позову) за подання до суду адміністративного позову майнового характеру суб’єктом владних повноважень, юридичною особою необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» становить 1762 грн.

Так, 1,5 відсотка від заявленої позивачем ціни становить 1937, 94 грн. (129 195, 89 * 1,5%), а тому розмір судового збору за подання позовної заяви щодо вимог майнового характеру становить 1937, 94 грн.

З огляду на викладене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги щодо вимог майнового характеру становить 2906, 91 грн. (1937, 94 грн.*150%).

Платiжнi реквізити для перерахування судового збору до Київського апеляційного адміністративного суду:

Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: 34312206081055

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі.

Крім того, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення було винесено в порядку письмового провадження.

Представник відповідача отримав оскаржуване рішення 27 березня 2018 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 185).

Однак, апеляційна скарга подана 31 липня 2018 року, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

В апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Так, апелянт зазначив, що вперше ним було подано апеляційну скаргу в строки передбачені КАС України, однак вона була повернута судом апеляційної інстанції ухвалою від 21 травня 2018 року. Про дане рішення представник апелянта дізнався з ЄДРСР. Згодом було з’ясовано, що ухвала апеляційного суду від 21 травня 2018 року надійшла до ГУ ДФС у м. Києві 04 червня 2018 року, але безпосередньо до представника вона не надходила.

Також апелянт обґрунтовує пропуск строку на апеляційне оскарження тим, що на супроводженні у представників юридичного відділу ГУ ДФС у м. Києві знаходиться дуже велика кількість справ та до обов’язків представників не входить моніторинг судових рішень через ЄДРСР.

Однак, зазначені апелянтом обставини щодо причин пропуску строку подачі апеляційної скарги свідчать про неналежну організацію роботи ГУ ДФС у м. Києві, і не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження, а відтак, такі причини слід визнати неповажними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, справа № 810/1685/17 від 05 червня 2018 року, законодавством покладено обов'язок дотримання процесуальних строків саме на учасника справи, а не на його окремих працівників, а посилання скаржника стосуються виключно внутрішньої організації роботи установи, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб не може бути поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

В той же час і велике навантаження юридичного відділу не можна вважати поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 2 статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За змістом частин 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, у відповідності із ст.ст. 298, 169 КАС України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення вказаних недоліків шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору та вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без руху.

Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення даної ухвали протягом якого мають бути усунуті недоліки апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Шурко О.І.