Рішення № 76108747, 07.08.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1490/18

(2/199/1421/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

07.08.2018 м. Дніпро

справа №199/1490/18

провадження № 2/199/1421/18

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

за участю секретаря Терентієвої Я.О.,

за участі учасників справи:

представника позивача – адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, де треті особи ОСОБА_5, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, де треті особи ОСОБА_5, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтував тим, що 11.03.2009 померла його мати – ОСОБА_7. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1.

В 2009 році брат позивача, відповідач по справі, скориставшись станом здоров’я їх матері, яка вже не віддавала значення своїм діям, склав від її імені на своє ім’я заповіт, який підписали сусіди та який було посвідчено 27.05.2006 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий номер №3-2628.

У зв’язку з тим, що позивачем доведено, що вищезазначений заповіт є нікчемним, що встановлено рішеннями судів, але у позові відмовлено лише тому що пропущено строк позовної давності, позивач вважає, що такий заповіт не створює жодних прав та обов’язків для особи, на користь, якої було складено, а тому спадкування відбувається на загальних підставах.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд визнати за ним право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його матері, ОСОБА_7, померлої 11.03.2009.

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2018 року прийнято справу до розгляду та визначено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження (а.с.42).

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2018 року в порядку забезпечення доказів витребувано з Четвертої дніпровської нотаріальної контори копію спадкової справи після ОСОБА_7, померлої 11 березня 2009 року (а.с.68).

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2018 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до розгляду по суті (а.с.191).

07 серпня 2018 року справу розглянуто по суті з ухваленням рішення.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позов та просила його задовольнити з підстав викладених у ньому. Зокрема зазначила, що рішеннями суддів встановлено нікчемність заповіту від 27.05.2006, складеного на ім’я ОСОБА_4, а тому такий заповіт не створює жодних прав та обов’язків для особи, на користь, якої було складено. Позивач від спадщини не відмовлявся, а відтак спадкування здійснюється за законом і позивач має право на ? частку спадкового майна (а.с.1-3, 183-185).

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти позову, підтримавши наданий письмовий відзив на позов (а.с.52). Зокрема зазначила, що правові підстави для задоволення позову відсутні, оскільки оспорюваний заповіт недійсним не визнано. Крім того, позивач був обізнаний про наявність заповіту, а тому звернувся до суду із пропуском строку позовної давності. Просила у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори у судове засідання не з’явився, про слухання справи повідомлений належним чином, до суду надано заяву з прохання слухати справи у їх відсутність та винести рішення на розсуд суду.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Вищевказані спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За положеннями статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Частиною 4 статті 1254 ЦК України встановлено, що якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.

Так, за ч.1 ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним (ч.1 ст.231 ЦК України).

Судом встановлено, не заперечується сторонами та підтверджується письмовими доказами такі обставини.

Так, 11 березня 2009 року померла ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.4).

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на все належне їй майно.

27 травня 2006 року ОСОБА_7 склала заповіт, відповідно до якого заповіла усе належне їй майно ОСОБА_4 У зв'язку із хворобливим станом ОСОБА_7, заповіт складено на дому за адресою її перебування: квартира АДРЕСА_2 (нині м. Дніпро) та підписано ОСОБА_8 Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 у присутності свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, що підтверджується також копією спадкової справи, наявної в матеріалах справи (а.с.89, 80-182).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2016 року заповіт складений ОСОБА_7 і посвідчений 27 травня 2006 року було визнано недійсним та встановлено його нікчемність (а.с.11-12).

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2016 року, залишеного без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2017 року, визнано нікчемність оспорюваного заповіту, проте у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним відмовлено у зв’язку із пропуском строку позовної давності (а.с.13-14, 15-17).

За таких обставин, суд вважає, що оскільки заповіт не визнано недійсним, то спадкування за законом не відбувається. Встановлення судами у судових рішеннях обставин щодо недійсності заповіту, на що посилається позивач у позові та його представник в судовому засіданні, не породжують право позивача ОСОБА_3 на спадкування за законом, а тому у задоволенні позову ОСОБА_3 слід відмовити у повному обсязі.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

За таких обставин, слід зазначити, що до виниклих правовідносин суд не застосовує строк позовної давності, на застосуванні якого наполягала сторона відповідача, оскільки судом встановлено, що правові підстави для задоволення позову відсутні, а тому в такому разі строк позовної давності не застосовується.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ принцип належного здійснення правосуддя передбачає, що у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позиції сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 1 липня 2003 року, п. 36). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27 вересня 2001 року, п. 30).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання – вул. Путилівська, 2/6 в м. Дніпро, 49026) до ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання - вул. Путилівська, 4/9 в м. Дніпро, 49026), де треті особи - ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3, місце проживання – вул. Путилівська, 2/6 в м.Дніпро, 49026), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (РНОКПП невідомий, місце знаходження – вул. Слобожанський,111 в м.Дніпро, 49074), Четверта дніпровська державна нотаріальна контора (ЄДРПОУ 02890966, місце знаходження – вулиця Радистів, 8 в м. Дніпро, 49023), про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо або через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення буде складено 15 серпня 2018 року.

Суддя О.Б.Подорець