Рішення № 76104631, 15.08.2018, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/456/18

Провадження № 2/349/258/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 серпня 2018 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Лошак О.О.

з участю секретарів судового засідання Сірко І.В., Берези Г.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4 в м. Рогатині в порядку загального позовного провадження цивільну справу №349/456/18 за позовом заступника військогового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави - Державної казначейської служби України в особі головного управління державної казначейської служби України у Чернівецькій області до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманих коштів внаслідок вчинення корупційного правопорушення,-

встановив:

Військова прокурора Чернівецького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави - Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України звернулася до Рогатинського районного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманих коштів внаслідок вчинення корупційного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому Законом України «Про прокуратуру», здійснює встановлені Конституцією України: акції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовом (п. 1 ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»). Частиною 3 ст. 23 вказаного Закону визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно вимог ч. 3 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звергається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Положеннями ч. 4 ст. 56 ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 року, справа № 1-1/99, роз'яснено поняття «інтереси держави». Зокрема, Конституційний Суд України роз'яснив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, гак і нормами інших правових актів, інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та ін.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багате і ва, захист прав усіх суб'єктів права власності на господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про основи національної безпеки України» прокуратура України та Державна прикордонна служба України с одними із суб'єктів забезпечення національної безпеки. Статтею 1 Закону України «Про основи національної безпеки України» визначено, що національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних га потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово- комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам. Враховуючи викладене, позов пред'являється у межах компетенції, передбаченої ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Не стягнення незаконно отриманих ОСОБА_3 коштів у дохід держави спричинює серед військовослужбовців відчуття безкарності, порушує економічні та соціальні інтереси держави. Казначейство є тим органом, який є розпорядником коштів державного бюджету і саме через нього відбувається стягнення незаконно отриманих коштів внаслідок вчинення корупційного правопорушення в рахунок Державного бюджету України. У зв'язку з цим, заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону звертається до суду саме в інтересах держави Державної казначейської служби України як органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області.

08 листопада 2017 року Вижницьким районним судом Чернівецької області розглянуто кримінальне провадження №42017260220000140 за обвинуваченням військовослужбовця Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС України, солдата ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України. Ухвалено вирок, яким визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, затверджено угоду про визнання винуватості та призначено ОСОБА_3 узгоджену сторонами міру покарання за 1 ст. 368 КК України у виді арешту на строк 3 місяці з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік.

Вироком суду встановлено, що молодший інспектор прикордонної служби 3 категорії 1 групи молодших інспекторів прикордонної служби 2 відділення інспекторів прикордонної служби «Фальків» 4-ї категорії (тип Б) Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС України солдат ОСОБА_3, будучи військовою службовою особою правоохоронного органу спеціального призначення та виконуючи наказ старшого зміни прикордонних нарядів на охорону Державного кордону України у наряді «прикордонний патруль», діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, 19 вересня 2017 року близько 21 год. 00 хв., перебуваючи на території без визначення вулиць села Фальків Вижницького району Чернівецької області на напрямок 743 прикордонного знаку, використовуючи надані йому службові повноваження та пов'язані з цим можливості, незаконно сприяв ОСОБА_4 у переміщенні останнім через державний кордон України поза митним та прикордонним контролем 50 ящиків тютюнових виробів, шляхом не створення ОСОБА_4 будь-яких перешкоду у такому протиправному переміщенні та невжиття передбачених законом заходів з належної охорони державного кордону, за що 21 вересня 2017 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_4 раніше обумовлену неправомірну вигоду у сумі 23000 грн. шляхом зарахування зазначених коштів на картковий рахунок банківської карти «ІІриватБанку» №4149497870010909 та на банківську картку «ІІриватБанку» №4731219106000023, яка належить його другу ОСОБА_5 в сумі 28 600 грн. терміналу самообслуговування, який знаходиться за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Красноїльськ, вул. Дружби, 26.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про запобігання корупції» кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації або спеціальній конфіскації за рішенням суд в установленому законом порядку.

Частинами 1,2 статті 96-1 КК України визначено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частішою цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад гри тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вирок) суду, зокрема. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.

Відповідно до ч. 10 ст. 100 КПК України застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне походження та/або використання. За загальним правилом, відповідно до положень ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод, ч. 2 ст. 21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

У справах «Брумареску проти Румунії», «Совтрансавто - Холдинг проти України», «Пономарьов проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду, який передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів.

Станом на теперішній час кошти, одержані внаслідок вчинення корупційного правопорушення солдатом ОСОБА_3 до спеціальної конфіскації не звернуто. Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся. Просить суд прийняти рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 у дохід Державного бюджету України незаконно отримані кошти внаслідок вчинення корупційного правопорушення у сумі 51 600 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю із підстав, які наведені у позовній заяві.

Прдствник відповідача адвокат ОСОБА_2 позову не визнав зовсім. Пояснив, що питання конфіскації коштів повинно було бути вирішене у вироку суду щодо затвердження угоди про визнання винуватості. Крім того, вироком суду не встановлено, що кошти в сумі 28 600 грн., які було перераховано на картку ОСОБА_5 були отримані в подальшому його довірителем ОСОБА_3 Більше того, банківська картка «ІІриватБанку» №4731219106000023, на ім'я ОСОБА_5 не визнавалася речовим доказом у кримінальному провадженні. Просив у позові відмовити повністю.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши та перевіривши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги Військової прокуратури Чернівецького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави - Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманих коштів внаслідок вчинення корупційного правопорушення підлягають до часткового задоволення.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості, про те, що солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем, молодшим інспектором прикордонної служби 3 категорії 4 групи молодших інспекторів прикордонної служби 2 відділення інспекторів прикордонної служби Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС України та виконуючи наказ на охорону Державного кордону України в наряді «прикордонний патруль», діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, 19 вересня 2017 року біля 21 години перебуваючи на території села Фальків Вижницького району, Чернівецької області, на напрямку 743 прикордонного знаку, використовуючи надані йому службові повноваження та пов'язані з цим можливості, незаконно сприяв ОСОБА_4 у переміщенні через державний кордон України поза митним та прикордонним контролем 50 ящиків тютюнових виробів, шляхом не створення ОСОБА_4 будь-яких перешкод у такому протиправному переміщенні та невжитті передбачених законом заходів з належної охорони державного кордону, за що 21 вересня 2017 року ОСОБА_3 отримав для себе від ОСОБА_4 раніше обумовлену неправомірну вигоду в сумі 23 000 грн. шляхом зарахування зазначених коштів на картковий рахунок банківської карти «Приватбанку» 4149497870010909 на ім'я ОСОБА_3 та на банківську картку "Приватбанку" 4731219106000023, що належить другові ОСОБА_5 зарахування суми 28 600 грн. з терміналу самообслуговування, який знаходиться за адресою: Чернівецька область, Сторожинецький район, смт. Красноїльськ, вул. Дружби, 26. Злочин кваліфіковано за частиною 1 статті 368 КК України, кримінальне провадження № 42017260220000140.

Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 08 листопада 2017 року затверджено Угоду про визнання винуватості, укладену 27 жовтня 2017 року між підозрюваним ОСОБА_3 та прокурором військової прокуратури Чернівецького гарнізону ОСОБА_6. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, що передбачений ч.1 ст.368 КК України та призначено йому за цією статтею, узгоджену сторонами міру покарання у виді 3 місяців арешту з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративного-господарськими функціями строком на 1 рік.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем, молодшим інспектором прикордонної служби 3 категорії 4 групи молодших інспекторів прикордонної служби 2 відділення інспекторів прикордонної служби «Красноїльськ», Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальним за корупційне правопорушення.

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про запобігання корупції», збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку. Відповідно до ст. 69 Закону України «Про запобігання корупції», кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації або спеціальній конфіскації за рішенням суду в установленому законом порядку.

Відповідно вимог ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Суб'єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини, що є у даному випадку. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням чи вироком суду. Преюдиційні обставини не потребують доказування, оскільки одночасно виконуються наступні умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно.

Таким чином, судом встановлено та не спростовано ОСОБА_3, що станом на теперішній час кошти у сумі 23 000 грн, одержані внаслідок вчинення корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України та за яке ОСОБА_3 визнано винним до спеціальної конфіскації не звернуто, тому суд приходить до висновку, що з ОСОБА_3 необхідне стягнути у дохід Державного бюджету незаконно отримані кошти внаслідок вчинення корупційного правопорушення у сумі 23 000 грн. У задоволенні позову про стягнення коштів в сумі 28 600 грн. слід відмовити, оскільни стороною позивача не доведено отримання коштів в сумі 28 600 грн. саме ОСОБА_3, не встановлена дана обставина вироком суду. Кошти згідно вироку суду було перераховано на банківську картку ОСОБА_7, яка не визнана речовим доказом в кримінальному провадженні, подальша доля коштів не встановлена. Рішення суду не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 138 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року №2246-19, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2018 року складає 1762,00 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762 грн. 00 коп.

Суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення незаконно отриманих коштів внаслідок вчинення корупційного правопорушення в сумі 23 000 грн. З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 1762 грн. 00 коп., який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача і тому з відповідача слід стягнути на користь Військової прокуратури Західного регіону України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,259,263-265 ЦПК України, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Головного управління державної казначейської служби України у Чернівецькій області 23 000 (двадцять три тисячі) незаконно отриманих коштів.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь військової прокуратури Західного регіону України 1762 грн. 00 коп. (тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду увідповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи подається учасниками справи до суду Апеляційного суду Івно-Франківської області протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області.

Повний текст рішення виготовлено 21 серпня 2018 року.

Учасники справи: Військова прокуратура західного регіону України військова прокуратура Чернівецького гарнізону, 58 022, м.Чернівці, вул.Аксенина, буд.№2а(розрахунковий рахунок № 35210081082783, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 38326057), яка діє в інтересах держави - державної казначейської служби України, як органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах в особі головного управління Державноїказначейської служби України у Чернівецькій області 58022, м.Чернівці, вул.Аксенина, 2Е, код ЄДРПОУ 37836095, отримувач коштів Чернівецьке УК/м. Чернівці/50080100, код отримувача 37978173, банк отримувача ГУДКСУ у Чернівецькій області, код банку отримувача 856135, рахунок отримувача 31211211700002, код класифікації доходів бюджету 50080100.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Суддя: Лошак О.О.