Ухвала суду № 76102868, 23.08.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/283/18 Справа № 712/6263/18 Категорія: ст.ст.181, 193 КПК УкраїниГоловуючий по І інстанції Мельник І.О. Доповідач в апеляційній інстанції Дмитренко М. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Дмитренка М. І. Іваненка І. В., Поєдинка І. А. Овчаренко І. С.за участю прокурораПироженка А.О.

адвоката Сидорова Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Кам’янець Т.В. на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 02.06.2018 року, відносно

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Черкаси, українця,

громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, освіта середня, не працюючого, раніше судимого: 27.01.2012

Соснівським районним судом м.Черкаси за ч.2 ст.187, ст.69, ч.3 ст.186, ч.2 ст.189,

ч.3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна, звільнений 17.07.2014 умовно-достроково на невідбутий термін 2 роки 4 місяці 28 днів,

якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 31 липня 2018 року включно та покладено на підозрюваного ОСОБА_9 ряд обов'язків, передбачених вимогами п.п.1, 2, 8 ч.5 ст.194 КПК України,

в с т а н о в и л а :

Органами досудового розслідування ОСОБА_9 підозрюється в тому, що він маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення не став та знову умисно вчинив кримінальне правопорушення. Так, 14.01.2015, близько 15.40 год., він, перебуваючи на території загальноосвітньої школи №30, що по вул. Батицького, 14 в м. Черкаси, в ході конфлікту, який стався між ним та ОСОБА_10 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, маючи умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому один удар кулаком правої руки в область обличчя, від чого останній впав на землю, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді вивиху голівки лівої плечової кістки, травми голови зі струсом головного мозку, крововиливу, садна обличчя, садна лівого колінного суглобу, крововиливу попереку, що згідно з висновком судово-медичної експертизи №592 від 08.04.2015 відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Він же, 16 лютого 2015 року близько 21.00 год., перебуваючи біля піцерії «Фелічіта», що розташована за адресою м.Черкаси вул. Сумгаїтська, 37, в ході конфлікту, який стався між ним та ОСОБА_11, 1979 року народження, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_11 удар ножем в область живота, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді рани передньої поверхні живота зліва, яка проникає в черевну порожнину, без ушкодження внутрішніх органів, яка згідно з висновком судово-медичної експертизи №402 від 11.03.2015 відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя.

Він же, 02.03.2015 близько 01.30 год., перебуваючи у приміщенні туалетної кімнати у нічному клубі «Міленіум», що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 39, в ході конфлікту, який стався між ним та ОСОБА_12 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, маючи умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_12 близько 4-х ударів предметом, зовні схожим на пістолет, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді крововиливів, садна м'яких тканин лобу, що згідно з висновком судово-медичної експертизи №591 від 08.04.2015 відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

12.03.2015 у кримінальному провадженні №12015250040000688 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 06.04.2015 підозрюваного ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, дозволено затримати з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

06.04.2018 по кримінальному провадженню №12015250040000688 підозрюваного ОСОБА_13 оголошено в розшук.

16.04.2015 ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12015250040000192 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

22.04.2015 у кримінальному провадженні №12015250040000920 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

05.05.2015 кримінальні провадження №12015250040000688, №12015250040000192, №12015250040000920 об'єднані в одне провадження та присвоєно єдиний номер 12015250040000192.

06.05.2015 кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України зупинено та ОСОБА_9 оголошено в розшук.

01.06.2018 о 18 год. 40 хв. підозрюваного ОСОБА_9 затримано о/у КП Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_14.

02.06.2018 прокурор Черкаської місцевої прокуратури Кам’янець Т.В. звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 02.06.2018 року, відносно підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 31 липня 2018 року включно та покладено на підозрюваного ОСОБА_9 ряд обов'язків, передбачених вимогами п.п.1, 2, 8 ч.5 ст.194 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 02.06.2018 року, прокурор Черкаської місцевої прокуратури Кам’янець Т.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 02.06.2018 про відмову в задоволенні клопотання прокурора Черкаської місцевої прокуратури Кам’янець Т.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Черкаської місцевої прокуратури Кам’янець Т.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб.

На думку прокурора, ухвала Соснівського районного суду м.Черкаси від 02.06.2018 незаконна, необґрунтована, невмотивована та винесена внаслідок невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадженн

В порушення вимог ч.3 ст.370 КПК України, слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси винесено необґрунтоване рішення, оскільки викладені в ухвалі доводи не підтверджено об'єктивно.

Слідчим суддею Соснівського районного суду м.Черкаси винесено невмотивоване рішення, оскільки не наведено належні, достатні мотиви та підстави винесення ухвали, що є грубим порушенням вимог ч. 4 ст. 370 КПК України.

На думку прокурора, ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.122, ч.1 ст.121 КК України та підтверджується зібраними доказами, які зазначені в ухвалі суду.

Одночасно, вищезазначена ухвала слідчого судді від 02.06.2018 має посилання на ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини проте, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В свою чергу Європейська Конвенція з прав людини передбачає можливість затримання чи взяття особи під варту у трьох випадках:

1) вчинення злочину;

2) наявність достатніх підстав вважати, що необхідно запобігти вчиненню злочину;

3) загроза втечі ймовірного злочинця, чи загроза вчинення цією особою нового злочину

Так, у рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину, що є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

Таким чином, на думку прокурора, до суду подано клопотання про тримання під вартою, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню вищезазначеним ризикам.

Згідно ст.178 КПК України, слідчий суддя, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, на підставі наданих сторонами матеріалів провадження зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 тяжкість злочину, а саме те що даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років позбавлення волі.

Суд ухвалюючи рішення послався на пояснення підозрюваного ОСОБА_9 проте, що він не знав, що відносно нього порушено кримінальне провадження, крім того після повернення до України добровільно з'явився до органів досудового розслідування, має намір відшкодувати заподіяну потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду, має сталі соціальні зв'язки, малолітню дитину, що не підтверджується матеріалами кримінального провадження та доданими до клопотання матеріалами.

Так, ОСОБА_9 вчинив декілька кримінальних правопорушень будучи раніше судимим: 27.01.2012 Соснівським районним судом м.Черкаси за ч.2 ст.187, ст.69, ч.3 ст.186, ч.2 ст.189, ч.3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна, звільнений 17.07.2014 умовно-достроково на не відбутий термін 2 роки 4 місяці 28 днів, в тому числі 14.01.2015 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України, що відноситься відповідно до вимог ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів. До 31.03.2015, тобто більш ніж 2 місяці знаходився в Україні, і лише 31.03.2015 року відповідно до відомостей наданих Державною прикордонною службою України ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6 у пункті пропуску «рухомий комплекс №200301, ОСОБА_21» 31.03.2015 перетнув державний кордон України, знаходився в міжнародному розшуку, вказані дані містилися на загальнодоступному сайті Міністерства внутрішніх справ України «Розшук», що підтверджує ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, спростовує намір відшкодування заподіяної шкоди потерпілому ОСОБА_11 та не знання щодо відкриття кримінального провадження. Крім того слідчий суддя не врахував тяжкості злочину та не відбутий термін реального покарання ОСОБА_9 у вигляді 2 років 4 місяців 28 днів позбавлення волі, який має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний (обвинувачений) може ухилитися від слідства, суду.

Щодо сталих соціальних зв'язків та малолітньої дитини, вказане спростовується наступним: неодноразово допитаний в ході досудового розслідування батько (отчим) ОСОБА_15 (протокол допиту свідка від 17.02.2015), показав, що в середині літа 2014 року син ОСОБА_16 звільнився з місць позбавлення волі та з того часу ніде не працює, свій мобільний телефон вимкнув, і де він знаходиться йому невідомо.

Допитаний ОСОБА_15 07.02.2017 показав, що зв'язок з сином ОСОБА_9 з лютого 2015 року не підтримує.

Крім того, відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_7 серії НОМЕР_1 в графі батько вказано - ОСОБА_18, що спростовує інформацію, що ОСОБА_9 є її офіційним батьком.

Одночасно мати ОСОБА_9 - ОСОБА_19 30.03.2015 отримала письмове повідомлення про підозру ОСОБА_9 за ч.1 ст.121 КК України, що підтверджується поштовим відправленням.

Таким чином, прокурор вважає, що до підозрюваного необхідно застосувати такий запобіжний захід як тримання під вартою, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Апелянт наголошує на тому, що, на її думку, ухвала слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 02.06.2018 про відмову в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є незаконною та підлягає скасуванню, через невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження, викладеним у клопотанні, та тим обставинам, які встановлено під час розгляду вказаного клопотання.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора Пироженка А.О., який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні Кам’янець Т.В., мотивуючи свою позицію тим, що ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 11.08.2018 р. застосовано, щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, за підозрою ОСОБА_9, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України, думку адвоката Сидорова Г.Ю., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 який заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважаючи рішення місцевого суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні Кам’янець Т.В. до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, 200 КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року), міра запобіжного заходу у виді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя в повній мірі дотрималась вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого; врахувала, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і, що прокурором не доведено те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів на даному етапі не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Враховуючи це, колегія суддів вважає, що обраний слідчим суддею запобіжний захід є достатнім для запобігання указаним вище ризикам.

У своїй ухвалі слідчий суддя слушно врахувала, що органом досудового розслідування не доведено, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та уникати явки за викликами чи впливати на інших осіб, підозрюваний має сталі соціальні зв'язки, перебуває в цивільному шлюбі, має малолітню дитину, та виявляє ознаки зацікавленості та співпраці щодо встановлення об'єктивної істини в розслідуванні кримінального правопорушення, тому підозрюваний ОСОБА_9 не потребує ізоляції від суспільства та є можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Сама лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9, на що, зокрема, посилається прокурор в апеляційній скарзі, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, стороною обвинувачення не доведено, що запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим; відсутні докази того, що підозрюваний вчиняв тиск на свідків, потерпілих при безпосередньому спілкуванні чи опосередковано, через інших осіб, за допомогою засобів зв'язку, що перешкоджатиме досягненню завдання кримінального провадження та досягненню цілей покарання.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справах від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").

За таких обставин, суд з метою запобігання ризиків і забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і попередження можливості його переховування від органів досудового розслідування та суду, попередження можливості впливати на свідків та потерпілих обґрунтовано дійшов висновку про достатність обрання відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 31 липня 2018 року включно, з покладенням на останнього відповідних, вказаних в ухвалі, обов'язків, у зв'язку з чим доводи прокурора з цих питань колегія суддів вважає безпідставними.

Враховуючи зазначене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора і скасування оскарженої ухвали слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 181, 193, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Черкаської місцевої прокуратури Кам?янець Т.В. на ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 02.06.2018 року залишити без задоволення, а ухвалу суду стосовно ОСОБА_9 - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :