Постанова № 76102085, 04.07.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7732/17

Провадження № 2-а/752/56/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.07.2018 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Колдіної О.О.,

з участю секретаря Якушко Т.А. ,

представника позивача Рибак Т.О.,

третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києва адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві, державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Бялим Максима Глібовича, Головного територіального управління юстиції у м.Києві, третя особа: ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу та визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у м.Києві, державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у м.Києві Бялим М.Г., Головного територіального управління юстиції у м.Києві про скасування постанови про накладення штрафу від 29.03.2017 р. у ВП № 53542267 та визнання дій державного виконавця неправомірними в частині винесення зазначеної постанови.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.03.2017 р. на адресу Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві надійшла постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у м.Києві про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 752/6828/16-а від 07.03.2017 р., що виданий Голосіївським районним судом м.Києва на підставі постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 10.11.2016 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про зобов»язання Управління здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2014 р. по 02.08.2014 р. та з 01.01.2016 р. по день ухвалення рішення суду, з урахуванням раніше виплачених сум.

05.04.2017 р. на адресу Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві надійшла постанова відділу примусового виконання рішень управління ДВ ГТУЮ у м.Києві від 29.03.2017 р. про накладення штрафу в розмірі 5100 гривень за невиконання рішення суду, яку позивач вважає протиправною та просить скасувати, оскільки державним виконавцем не було враховано повідомлення Управління про звернення до Голосіївського районного суду м.Києва з заявою про виправлення описки у рішенні суду, що зумовило тривале виконання судового рішення.

В зв»язку з реорганізацією Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві в ході підготовчого провадження за клопотанням представника позивача була проведена заміна позивача на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

В ході судового розгляду представник позивача підтримала позовні вимоги та обґрунтування позову, просила його задовольнити, посилаючись на те, що державний виконавець був повідомлений про звернення Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві до Голосіївського районного суду м.Києва з заявою щодо виправлення описки у рішенні суду, яка перешкоджала його виконанню, однак виніс постанову про накладення штрафу, яка є незаконною.

Представники відповідачів в судове засідання не з»явились, про місце і час судового розгляду були повідомлені належним чином, з заявами про відкладення розгляду справи не звертались.

Третя особа - ОСОБА_2 в судовому засіданні залишив вирішення питання на розсуд суду та зазначив, що рішення суду фактично не виконано та кошти ним не отримані.

Вислухавши представника позивача, третю особу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.11.2016 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій відповідача протиправними та зобов»язання вчинити дії Голосіївським районним судом м.Києва ухвалено рішення, відповідно до якого суд визнав дії Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві в частині відмови у здійсненні перерахунку пенсії протиправними та зобов»язав відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2014 р. по 02.08.2014 р. та з 01.01.2016 р. по день ухвалення рішення суду, з урахуванням раніше виплачених сум.

14.03.2017 р. на адресу Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві надійшла постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у м.Києві про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 752/6828/16-а від 07.03.2017 р., що виданий Голосіївським районним судом м.Києва на підставі постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 10.11.2016 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві .

29.03.2017 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у м.Києві Бялим М.Г. винесена постанова про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 гривень за невиконання рішення Голосіївського районного суду м.Києві у справі за позовом ОСОБА_2 до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій відповідача протиправними та зобов»язання вчинити дії.

Підставами для накладення такого штрафу зазначено, що станом на 29.03.2017 р. рішення суду у справі не виконано та інформація про його виконання не надходила.

Як вбачається з матеріалів справи 04.04.2017 р. позивач повідомив Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у м.Києві про звернення 30.03.2017 р. Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві до Голосіївського районного суду м.Києва з заявою про виправлення описки в постанові суду від 10.11.2016 р.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ст.18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

На підставі ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проте, відповідачем не подано жодних доказів правомірності прийняття постанови про накладення штрафу на позивача за невиконання рішення суду.

З огляду на те, що позивач повідомив Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління у м.Києві про неможливість виконання рішення суду вже після встановленого строку для виконання рішення, оскаржувана постанова є правомірною.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУ у м.Києві Бялим М.Г. в частині винесення постанови від 29.03.2017 р. у ВП №53542267 про накладення штрафу відповідали вимогам Закону, в зв»язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2,5, 47, 72, 73, 77, 139, 257, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві, державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Бялим Максима Глібовича, Головного територіального управління юстиції у м.Києві, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу відмовити.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, встановленого цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Суддя :