Постанова № 7610147, 21.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2010                                                                                           № 16/14-16/20

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Ковальчук О.О. (дов. № 77 від 19.01.2009 р.)

від відповідача -Яременко А.В. ( дов. № 1 від 04.04.2009 р.)

Бердник А.В. (директор)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "ЛКТ"

на рішення Господарського суду Чернігіської області від 07.10.2009

у справі № 16/14-16/20 (суддя

за первісним позовом                               ЗАТ "Камвольно-суконна компанія "Чексіл"

до                                                   Приватного підприємства "Фірма "ЛКТ"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення заборгованості у розмірі 201925,47 грн.

за зустрічним позовом Приватного підприємства "Фірма "ЛКТ"

до ЗАТ "Камвольно-суконна компанія "Чексіл"

про стягнення заборгованості у розмірі 1010474,56 грн.

Ухвалою колегії суддів від 25.12.2009 р. було продовжено розгляд справи за заявою сторін.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від07.10.2009р. у справі № 16/14-16/20 первісний позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного підприємства „ФІРМА „ЛКТ” на користь Закритого акціонерного товариства Камвольно-суконна компанія „Чексіл” 201925,47 грн. заборгованості; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ПП „ФІРМА „ЛКТ” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить призначити по справі повторну судову бухгалтерську експертизу; скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у первісному позові, а зустрічний позов задовольнити. В апеляційній скарзі зазначається, що вказане рішення суду є незаконним, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з’ясування обставин. 13.01.2009 р. ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” звернулося до ПП „ФІРМА „ЛКТ” з пропозицією провести зарахування однорідних зустрічних вимог. Заборгованість останнього перед ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” становила 201925, 47 грн. Але ПП „ФІРМА „ЛКТ” не погодилося із вказаною заборгованістю, оскільки за договором № 0014-00 від 10.01.2008 р. борг складає не 482930 грн., а 101303,01 грн., з урахуванням запропонованого порядку зарахування зобов’язань навпаки виникає борг ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” перед ПП „ФІРМА „ЛКТ” в розмірі 179627,81 грн. ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” та ПП „ФІРМА „ЛКТ” звернулися до суду з позовами один до одного, предметом спору є договір № 0014-00 від 10.01.2008 р. Висновком судово-економічної експертизи встановлено, що на протязі 2008 року за даним договором ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” було реалізовано ПП „ФІРМА „ЛКТ” ватин прошивний та ватин пробивний на загальну суму 1207597,29 грн. Станом на 01.01.2009 р. заборгованість складає 101303,01 грн. Висновок експертизи містить чисельні протиріччя. З наданих на дослідження накладних, довіреностей ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” випливає, що останнім на протязі 2008 р. було реалізовано ПП „ФІРМА „ЛКТ” товар на суму 1207596,29 грн. та 466590 кг. на суму 1111852,09 грн. При цьому, в порушення умов спірного договору ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” поставила ПП „ФІРМА „ЛКТ” ватин в кілограмах, а не в метрах погонних, здійснивши таким чином позадоговірну поставку, зокрема, поставку за договором 28580 метрів погонних ватину на суму 95745,2 грн. та позадоговірну поставку ватину 466590 кг на суму 1 111852,09 грн.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції було порушено правила об’єднання позовних вимог, та не надано правової оцінки наявності спору за окремими договорами.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги зазначено, що згідно проведеної судової бухгалтерської експертизи ПП „ФІРМА „ЛКТ” було сплачено грошові кошти ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” в сумі 110629,76 грн., за договором поставки № 0014-00 від 10.01.2008 р. За договором поставки № 0014-00 від 10.01.2008 р. передбачена поставка ватину у метрах погонних. За договором поставки № 0014-00 від 10.01.2008 р. було сплачено 1106219,76 грн. – 95745,20 грн. (поставлено товар, згідно накладних) = 1010474,56 грн. вартість недопоставленого за договором поставки товару.

ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою. Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 338/340ц від 25.08.2009 р. за договором № 0014-00 від 10.01.2008 р. документально підтверджується реалізація ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” товару для ПП „ФІРМА „ЛКТ” на загальну суму 1207597,29 грн., в т.ч. 38580 м.п. на суму 95745,2 грн. та 466590 кг на суму 1111852,09 грн. ПП „ФІРМА „ЛКТ” було сплачено 1106219,76 грн., таким чином розмір заборгованості останнього перед ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл”, з урахуванням заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, документально підтверджується в сумі 201925,47 грн. В експертному висновку та в письмовому поясненні експерта зазначається, що відповісти на поставлені судом питання було можливо лише за умови дослідження всіх взаємовідносин за всіма договорами, укладеними між сторонами у досліджуваний проміжок часу.

В наданих суду поясненнях ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” зазначило, що керівник Товариства не підписував угоду № 00/14 від 09.01.2008 р., у Товариства є лише договір № 0014-00 від 10.01.2008 р., а дана угода від 09.01.2008 р. є підробкою. Посилання у деяких накладних на договір № 00/14 від 09.01.2008 р., замість 10.01.2008 р., може свідчити про технічну описку, і в жодному разі не про те, що така поставка здійснювалась по іншому договору.

14.01.2010 р. від директора ПП „ФІРМА „ЛКТ” надійшла заява про те, що підприємство відмовляється від проведення повторної судово-бухгалтерської експертизи, про яку було зазначено в апеляційній скарзі. В такому разі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для проведення такої експертизи.

Також, представником ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” було подано клопотання про призначення судового-технічної експертизи на предмет фактичного підписання керівником Товариства угоди від 09.01.2008 р., яку було надано суду під час апеляційного провадження.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає дане клопотання необґрунтованим, оскільки зазначена угода не є предметом даного спору, про її існування стало відомо лише в апеляційній інстанції.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі докази по справі, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд встановив наступне.

ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” звернулося до господарського суду першої інстанції з первісним позовом до ПП „ФІРМА „ЛКТ” про стягнення заборгованості у сумі 201925,47 грн. за договором поставки № 0014-00 від 10.01.2008 р.

В свою чергу, ПП „ФІРМА „ЛКТ” звернулося із зустрічним позовом до ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” про стягнення заборгованості у розмірі 179627,81 грн.

25.08.2009 р. була проведена судово-економічна експертиза, за результатами якої ПП „ФІРМА „ЛКТ” збільшило розмір своїх зустрічних вимог до 1010474,56 грн. Також у даній заяві було заявлено клопотання про відстрочення сплати державного мита за подачу зустрічного позову до закінчення вирішення спору.

Оскаржуваним рішенням суду у даній справі первісний позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного підприємства „ФІРМА „ЛКТ” на користь Закритого акціонерного товариства Камвольно-суконна компанія „Чексіл” 201925,47 грн. заборгованості; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Дослідивши всі матеріали справи, з’ясувавши всі обставини, апеляційний господарський суд вбачає підстави для скасування вказаного рішення господарського суду першої інстанції виходячи з наступного.

Встановлено, що 09.01.2007 р. сторони по справі уклали договір поставки № 02/19-02, згідно з яким ПП „ФІРМА „ЛКТ” зобов’язувалось як постачальник передати у власність покупцю ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” товар відповідно до специфікацій, які є частиною договору.

В той же час було укладено інший договір поставки № 02/19-01, згідно з яким ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” зобов’язалось передати у власність покупцю ПП „ФІРМА „ЛКТ” ватин, а покупець зобов’язувався прийняти та оплатити товар згідно специфікацій, які є частиною даного договору.

Відповідно до умов договору № 02/19-01 оплата здійснюється шляхом 10 % попередньої оплати від щомісячного заявленого об’єму, а решта на протязі 15 днів після отримання товару.

09.01.2007 р. було укладено угоду № 1 до даного договору, в якій узгодили графік відвантажень.

Пізніше, 01.03.2007 р. була укладена угода № 2 про зміну договору № 02/19-01 від 09.01.2007 р., в якій зазначено, що в частині розрахунків було передбачено попередню оплату 10 % від щомісячного заявленого об’єму, а решта на протязі 15 днів після отримання товару, а на об’єм 100000 м.п. кредит 100 % на 45 банківських днів. Тією ж датою було укладено угоду № 3, якою було змінено графік відвантажень.

02.04.2007 р. була укладена угода № 4 до договору № 01/19-01, якою були змінені умови розрахунків, а саме, надано 100 % кредит на 45 банківських днів на об’єм поставки 190000 м.п., та угода № 5 про зміну графіку поставок.

Також, 09.01.2007 р. було укладено договір поставки № 02/19-03, згідно з яким ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” зобов’язалось передати у власність покупцю ПП „ФІРМА „ЛКТ” товар, а покупець зобов’язувався прийняти та оплатити товар згідно специфікацій, що є частиною даного договору.

Як визначено в умовах договору, оплата повинна здійснюватись шляхом 100 % попередньої оплати. До цього договору були укладені додаткові угоди № 1 та № 2, якими були змінені сума і строк дії даного договору.

22.01.2007 р. було укладено договір поставки № 02/20-15, згідно з яким ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” зобов’язувалось передати у власність покупцю ПП „ФІРМА „ЛКТ” тканину та ТНС, а покупець зобов’язувався прийняти та оплатити товар згідно специфікацій, які є частиною договору. Оплата повинна здійснюватись шляхом 100 % попередньої оплати грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

26.02.2007 р. було укладено договір поставки № 02/19-31, згідно з яким ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” зобов’язувалось передати у власність покупцю ПП „ФІРМА „ЛКТ” мірні відрізи, а покупець зобов’язувався прийняти та оплатити товар згідно специфікацій, які є частиною договору. Оплата повинна здійснюватись шляхом 100 % попередньої оплати грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Крім цього, було укладено договір поставки № 02/19-50 від 29.03.2007 р., відповідно до якого ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” зобов’язувалось передати у власність покупцю ПП „ФІРМА „ЛКТ” ватин, а покупець зобов’язувався прийняти та оплатити товар згідно специфікацій, які є частиною договору. Оплата повинна здійснюватись шляхом 100 % попередньої оплати грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Між сторонами було підписано акт звірки, за яким за період з 01.07.2007 р. по 31.07.2007 р. борг ПП „ФІРМА „ЛКТ” перед ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” становить 463952,26 грн.

Також встановлено, що 10.01.2008 р. було укладено договір поставки № 0014-00, згідно з яким ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” зобов’язувалось передати у власність покупцю ПП „ФІРМА „ЛКТ” ватин, а покупець зобов’язувався прийняти та оплатити товар згідно специфікацій, які є частиною договору.

Згідно з угодою № 1 до вказаного договору було затверджено графік відвантажень із зазначенням кількості ватину, розміру попередньої оплати, строк остаточного розрахунку. По факту поставки товару у грудні 2008 р. мав бути здійснений остаточний розрахунок.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 338/340ц від 25.08.2009 р. за договором № 0014-00 від 10.01.2008 р. документально підтверджується реалізація ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” товару ПП „ФІРМА „ЛКТ” на загальну суму 1207597,29 грн., в тому числі, 38580 м.п. на суму 95745, 20 грн. та 466590 кг на суму 1111852,09 грн. ПП „ФІРМА „ЛКТ” було сплачено 1106219,76 грн.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом вказаної статті можливість заліку за заявою однієї зі сторін разом з тим означає неприпустимість заперечення зарахування за мотивом незгоди іншої сторони.

Згідно заяви позивача за первісним позовом про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.01.2009 р. заборгованість ПП „ФІРМА „ЛКТ” складає: за договором від 22.01.2007 р. – 55206,44 грн.; за договором від 26.02.2007 р. – 1186,44 грн.; за договором від 10.01.2008 р. – 482930,81 грн.; заборгованість ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” перед ПП „ФІРМА „ЛКТ” за договором від 09.01.2007 р. – 337398,22 грн.; загальна заборгованість ПП „ФІРМА „ЛКТ” перед ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” складає 201925,47 грн.

Вбачається, що ПП „ФІРМА „ЛКТ” частково не погодилось із вказаним зарахуванням в частині загальної заборгованості в сумі 201925,47 грн., також відсутня згода в зарахуванні вимог стосовно заборгованості по договору від 10.01.2008 р. в сумі 482930,81 грн., оскільки остання сума не підтверджена документально, інша заборгованість по інших договорах погоджена.

При таких обставинах, оцінюючи в сукупності висновок судово-економічної експертизи та надані бухгалтерські документи, колегія суддів дійшла висновку про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог виходячи з наступного.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи від 25.08.2009 р. та листом експерта від 07.10.2009 р. розмір заборгованості ПП „ФІРМА „ЛКТ” перед ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” за товар, поставлений за договором від 10.01.2008 р., з урахуванням заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, складає 201925,47 грн., а документально підтверджується в розмірі 101303,01 грн.

В такому разі, враховуючи часткову згоду ПП „ФІРМА „ЛКТ” на зарахування зустрічних однорідних вимог, та погодження цього підприємства із заборгованістю в розмірі 101303,01 грн., колегія суддів дійшла висновку про те, що документально підтверджується заборгованість ПП „ФІРМА „ЛКТ” в розмірі 101303,01 грн., а тому слід провести часткове зарахування зустрічних однорідних вимог та врахувати суму заборгованості, яка складає 101303,01 грн.

При таких обставинах, існує заборгованість ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” перед ПП „ФІРМА „ЛКТ”, яка складає 179702,33 грн. ( 337398,22 грн. (борг ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” за договором № 02/19-02 від 09.01.2007 р.) – 55206,44 грн. (заборгованість за договором № 02/20-15) – 1186,44 грн. ( заборгованість за договором № 02/19-02) = 281005,34 грн. ( залікова сума, яка за заявою відповідача зарахована до погашення заборгованості за договором № 0014-00) – 101303,01 грн. (реальна сума заборгованості за договором № 0014-00, що підтверджена платіжними дорученнями) = 179702,33 грн.

Апеляційний господарський суд вважає доводи ПП „ФІРМА „ЛКТ” про неоднорідність вимог необґрунтованими, оскільки предметом спору є грошові вимоги, що є однорідними. В той час, ПП „ФІРМА „ЛКТ” не надано доказів існування за вказаними договорами інших вимог, крім грошових.

Згідно з накладними та додатком № 2 до висновку експерта, за якими поставка ватину здійснювалась у кілограмах, такі операції виконувались у 2008 році, тобто в період дії договору № 0014-00 від 10.01.2008 р. При розгляді справи у суді першої інстанції директор ПП „ФІРМА „ЛКТ” Бердник А.В. надав пояснення, відповідно до яких визначення проданого ватину у кілограмах було викликано не помилкою, а неналежною якістю товару. Проданий ватин не міг бути виміряний у довжину і за його особистим наполяганням кількість стала визначатись кілограмами.

Враховуючи дані, що відображені у накладних, за якими отримувався ватин в кілограмах, пояснення директора підприємства, колегія суддів вважає, що в дійсності ватин в кілограмах отримувався за договором № 0014-00 від 10.01.2008 р., зокрема, волевиявлення підприємства було направлене на отримання товару за цим договором, номер договору, який міститься в накладних, відноситься до угоди від 10.01.2008 р.

Таким чином, оплата ватину, отриманого в кілограмах, здійснювалась покупцем за умовами договору від 10.01.2008 р.

За таких обставин, первісний позов не підлягає задоволенню, а зустрічний позов підлягає частковому задоволенню в сумі 179702,33 грн., оскільки доводи про те, що поставка ватину в кілограмах була позадоговірною поставкою та не має відношення до договору № 0014-00 від 10.01.2008 р., не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

В рамках ст. 49 ГПК України судові витрати за проведення судової експертизи у розмірі 5520 грн., понесені ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл”, покладаються на останнього, оскільки в задоволенні його первісного позову відмовлено.

За зустрічним позовом було частково сплачено державне мито у сумі 2770,76 грн., ціна зустрічного позову з урахуванням збільшення вимог складає 1190102,37 грн., отже, недоплачена ПП „ФІРМА „ЛКТ” частина державного мита в розмірі 9130,27 грн. підлягає стягненню в доход державного бюджету.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення господарського суду першої інстанції, при цьому, в первісному позові необхідно відмовити, а зустрічний позов задовольнити частково та стягнути з ЗАТ Камвольно-суконна компанія „Чексіл” на користь ПП „ФІРМА „ЛКТ” 179702,33 грн. заборгованості.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „ФІРМА „ЛКТ” задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від07.10.2009р. у справі №16/14-16/20 скасувати.

3. В первісному позові відмовити повністю.

4. Зустрічний позов задовольнити частково.

5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Камвольно-суконна компанія „Чек- сіл” (код 14251734, м. Чернігів, вул. Щорса, 66) на користь Приватного підприємства „ФІРМА „ЛКТ” ( код 31819203, м. Чернігів, вул. Попудренка, 21) 179 702 (сто сімдесят дев’ять тисяч сімсот дві ) грн. 33 коп. заборгованості, 1797 (тисяча сімсот дев’яносто сім) грн. 02 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

7. Стягнути з Приватного підприємства „ФІРМА „ЛКТ” ( код 31819203, м. Чернігів, вул. Попудренка, 21) 9130 (дев’ять тисяч сто тридцять) грн. 27 коп. державного мита у доход державного бюджету.

8. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Камвольно-суконна компанія „Чек- сіл” (код 14251734, м. Чернігів, вул. Щорса, 66) на користь Приватного підприємства „ФІРМА „ЛКТ” ( код 31819203, м. Чернігів, вул. Попудренка, 21) 1797 (тисяча сімсот дев’яносто сім) грн. 02 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.

Справу № 16/14-16/20 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

28.01.10 (відправлено)