Постанова № 76101450, 28.08.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/2950/18 Провадження № 22-ц/795/989/2018 Головуючий у I інстанції - Коверзнев В. О. Доповідач - Боброва І. О.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Бобрової І.О.

суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

за участю секретаря: Шкарупи Ю.В.,

сторони:

позивач - ОСОБА_2,

відповідачі:

- Чернігівська міська рада,

- ОСОБА_3,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернігівської міської ради, ОСОБА_3 про визнання протиправним і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

місце ухвалення судом першої інстанції рішення -місто Чернігів,

дата складання судом першої інстанції повного тексту рішення - 07.06.2018,

У С Т А Н О В И В:

03.04.2018 ОСОБА_2 звернувся з позовом до Чернігівської міської ради, ОСОБА_3 про визнання протиправним і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати п.п.18 п.11 рішення Чернігівської міської ради від 21.12.2017 № 26/VII-17 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та оренду громадянам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), городництва, індивідуального садівництва, учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни та членам сімей загиблих учасників АТО, для індивідуального дачного будівництва»;

- визнати протиправним та скасувати пункт 12 рішення Чернігівської міської ради від 31.01.2018 № 27/VII-19 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам, учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального садівництва, індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів»;

- зобов'язати Чернігівську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні його заяву від 14.11.2016 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_1 орієнтовною площею 0,06 га, розташованої в місті Чернігові біля садівничого товариства «Гудок» як учаснику АТО.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 зазначав, що він з 02.06.2015 має статус учасника бойових дій, з серпня 2014 є учасником АТО. 14.11.2016 до Чернігівської міської ради ним було подано письмову заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_1, орієнтовною площею 0,06 га, розташованої в місті Чернігові біля садівничого товариства «Гудок» для індивідуального дачного будівництва як учаснику АТО. Проте рішенням Чернігівської міської ради від 26.01.2017 №15/VІІ-I йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки НОМЕР_2, з врахуванням рішення Ради ветеранів АТО, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) воїнів АТО при Чернігівській міській раді від 16.01.2017, яким було проведено жеребкування серед ветеранів АТО, які виявили бажання отримати у власність земельні ділянки. В подальшому, Чернігівська міська рада своїм рішенням №26/VІІ-17 від 21.12.2017 передала у власність ОСОБА_3 земельну ділянку НОМЕР_1, незважаючи на те, що рішенням суду від 05.12.2017, яке набрало законної сили 18.12.2017, було скасовано рішення Чернігівської міської ради від 26.01.2017 в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_3 щодо земельної ділянки НОМЕР_1. Рішенням Чернігівської міської ради від 31.01.2018 №27/VІІ-19 (п.12) позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_1. Позивач зазначає, що при прийнятті рішення про відведення та передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки НОМЕР_1 відповідач взяв за основу результати жеребкування та своє рішення №15/VІІ-1 від 26.01.2017, яке скасовано постановою суду, чим порушив ст.124 Конституції України, ст.118,123 ЗК України, що призвело до порушення його права на безоплатне одержання у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, у зв'язку з чим ним подано даний позов.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 червня 2018 року позов задоволено, визнано незаконним і скасовано пункт 11.18 рішення Чернігівської міської ради від 21.12.2017 № 26/VII-17, яким затверджено проект відведення земельної ділянки та передано земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0.06 га, кадастровий номер НОМЕР_3, у власність ОСОБА_3, визнано незаконним і скасовано пункт 12 рішення Чернігівської міської ради від 31.01.2018 № 27/VII-17, яким ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0.06 га, кадастровий номер НОМЕР_3, зобов'язано Чернігівську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні заяву ОСОБА_2 від 14.11.2016 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0.06 га, кадастровий номер НОМЕР_3, та ухвалити по суті порушеного в заяві питання мотивоване рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Відповідач стверджує, що його дії відповідають порядку, встановленому ст.118 ЗК України. На момент звернення до міської ради він не володів інформацією про заяву позивача від 14.11.2016. Вказує, що позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки НОМЕР_2, термін дії рішення міської ради про надання цього дозволу необмежений. Відповідач вважає, що заява позивача від 14.11.2016, в якій ОСОБА_2 не зазначено, що він бажає отримати у власність саме земельну ділянку НОМЕР_1, фактично вирішена рішенням міської ради від 26.01.2017, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки НОМЕР_2. Повторний розгляд заяви ОСОБА_2 призведе до перевищення норм безоплатної приватизації земельної ділянки однією особою.

Позивач ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить рішення суду залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю. Зазначає, що до його заяви від 14.11.2016 було додано копію план-схеми із місцем розташування бажаної земельної ділянки НОМЕР_1, проте ця заява не була розглянута у відповідності до вимог закону. Надання дозволу Чернігівською міською радою на підставі результатів жеребкування не співпадає з позицією Вищого адміністративного суду України у справі №К-37670/10 від 12.09.2012.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи. Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 червня 2018 року є законним та обґрунтованим.

Судом встановлено, що 14 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Чернігівської міської ради із заявою про виділення в користування земельної ділянки площею 0.06 га для індивідуального дачного будівництва в м. Чернігові біля садівничого товариства «Гудок». До заяви була додана план - схема розташування земельної ділянки НОМЕР_1.

Рішенням Чернігівської міської ради від 26.01.2017 №15/VII-I ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_2, орієнтовною площею 0,0600 га . Пункт 1.34 (а.с.20).

Цим же рішенням (п.1.НОМЕР_1) ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_1, орієнтовною площею 0,0600 га (а.с.80).

Питання про розгляд заяви ОСОБА_2 від 14.11.2016 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_1 ЧМР не розглядалося.

Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 23.05.2017 Чернігівську міську раду було зобов'язано розглянути на пленарному засіданні заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_1 орієнтовною площею 0,06 га, розташованої біля СТ «Гудок». В разі відмови в її задоволенні ухвалити мотивоване рішення з належним обгрунтуванням причин такої відмови (а.с.21).

Рішенням Чернігівської міської ради від 17.08.2017 №22/VII-23 (п.8) з урахуванням п.1.НОМЕР_1 рішення Чернігівської міської ради від 26.01.2017 №15/VII-1 ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_1, біля садівничого товариства «Гудок» орієнтовною площею 0,0600 га, для індивідуального дачного будівництва (а.с.25).

Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 05 грудня 2017 року визнано протиправним та скасовано п.1.НОМЕР_1 рішення Чернігівської міської ради від 26.01.2017 №15/VII-I, п.8 рішення Чернігівської міської ради від 17.08.2017. Зобов'язано Чернігівську міську раду розглянути на пленарному засіданні заяву ОСОБА_2 від 14.11.2016 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_1, біля садівничого товариства «Гудок» орієнтовною площею 0,0600 га, для індивідуального дачного будівництва, як учаснику АТО та ухвалити мотивоване рішення по суті порушеного у заяві питання (а.с.27). Дана постанова набрала законної сили 18.12.2017.

21.12.2017 Чернігівська міська рада ухвалила рішення № 26/VII-17, пунктом 11.18 якого затвердила проект відведення та передала у власність безоплатно ОСОБА_3 земельну ділянку НОМЕР_1, площею 0,0600 га, кадастровий номер НОМЕР_3 (а.с.33).

Рішенням Чернігівської міської ради від 31.01.2018 № 27/VII-19 ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_1 біля СТ «Гудок», орієнтировкою площею 0,0600 га для ведення індивідуального дачного будівництва з врахуванням п.11.18 рішення Чернігівської міської ради від 21.12.2017 № 26/VII-17 (пункт 12).

Згідно із статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, серед інших, вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території селищ належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад міст; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Ч.1 ст.122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За правилами ч.1 ст.123 ЗК України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених статтею 122 цього Кодексу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина 2 статті 123 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина третя статті 123 ЗК України).

У двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК України).

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зазначене підтверджується позицією Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2018 у справі №922/2383/16.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів дійти до висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які наведені вище.

Чинним законодавством передбачено, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або відмову у наданні такого дозволу орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у місячний термін з моменту подання відповідного клопотання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як вказано вище, Чернігівською міською радою 21.12.2017 ухвалено рішення № 26/VII-17, (пункт 11.18) щодо затвердження проекту відведення та передачу у власність безоплатно ОСОБА_3 земельної ділянки НОМЕР_1, без врахування постанови Деснянського районного суду м.Чернігова від 05.12.2017, яке набрало законної сили 18.12.2017, яким було скасовано рішення Чернігівської міської ради від 26.01.2017 №15/VІІ-1 щодо надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_1.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення від 07.06.2018 вірно зазначив, що пункт 11.18 рішення від 21.12.2017 №26/VІІ-17 ухвалений з порушенням процедури, встановленої ст.118 ЗК України, що є безумовною підставою для визнання його незаконним і скасування.

Зазначене тягне за собою скасування п.12 рішення Чернігівської міської ради від 31.01.2018 №27/VІІ-19

Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції .

Твердження апелянта про те, що фактично заява ОСОБА_2 від 14.11.2016 була розглянута по суті з прийняттям Чернігівською міською радою рішення від 26.01.2017, не може бути прийнято до уваги, оскільки до заяви ОСОБА_2 було додано копію план схему розташування бажаної земельної ділянки, яка на цьому плані позначена під номером НОМЕР_1. Тобто, заява ОСОБА_2 про виділ йому в користування земельної ділянки НОМЕР_1 розглянута не була, що підтверджено двома судовими рішеннями від 23.05.2017 та 05.12.2017. Нормами ст.118,122 ЗК України не закріплено за суб'єктом владних повноважень права утримуватись від прийняття відповідного рішення за результатом розгляду питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду твердження апелянта щодо перевищення норм безоплатної приватизації земельної ділянки ОСОБА_2 при повторному розгляді його заяви, оскільки це питання знаходяться за межами заявлених позовних вимог та ніяким чином не зачипають прав ОСОБА_3 Крім того, даних про передачу безоплатно у власність позивачу земельної ділянки матеріали справи не містять.

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, тобто в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 червня 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складений 28.08.2018

Головуючий:Судді: