Рішення № 7610038, 23.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2009 р. Справа № 37/208-09

вх. № 6289/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Представник позивача - Соснова Т.В. дов. б/н від 17.07.2009р.

3-ї особи

Представник 1-го відповідача - не з*явився

Представник 2-го відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ІП "Торговий дім "ХЗШВ", м. Харків

до 1. Приватної фірми "Апія", м. Харків

2. Агрофірма радгосп "Білозерський", Херсонська область, с. Дніпровське

про стягнення 251144,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Іноземне підприємство "Торговий дім "ХЗШВ" звернулося до господарського суду з позовом до 1. Приватної фірми "Апія" та 2. Агрофірма радгосп "Білозерський" про стягнення з Приватної фірми "Апія" на свою користь суми заборгованості у розмірі 1000,00 грн. та стягнення з Агрофірми радгосп "Білозерський" на свою користь суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 176993,08 грн., проценти 1202,58 грн., пеня 21180,98 грн., індекс інфляції 14690,43 грн. та 30% річних у розмірі 36077,50 грн., разом 250144,57 грн.

Представник позивача за вх.№16735 від 23.12.2009р. надав уточнену позовну заяву в якій просить суд стягнути з першого відповідача Приватної фірми "Апія" заборгованість в сумі 1000,0грн., та стягнути з другого відповідача Агрофірми радгосп"Білозерський " суму заборгованості за поставлений товар 176 993,08грн., пеню в сумі 25 254,25грн., проценти в сумі 1052,26грн.,індекс інфляції в сумі 14 690,43грн., 30%річних в сумі 31 567,81грн.Враховуючи, що згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог , суд приймає заяву позивачу як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

Представник першого відповідача в судове засіданні 23.12.2009р. не з*явився, за вх.№16646 від 23.12.2009р. надав відзив на позовну заяву в якому визнає позовні вимоги у повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі представника першого відповідача .

Другий відповідач в судове засідання 23.12.2009р. не з*явився, за вх.№32309 від 22.12.2009р. надав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на укладення договору про переведення боргу від 20.12.2008р., укладеного між агрофірмою радгосп "Білозерський "та ДП "Харківський завод шампанських вин", та ІП "Торговий дім "ХЗШВ", відповідно до якого агрофірма радгосп "Білозерський " (первісний боржник) переводить , а ДП "Харківський завод шампанських вин"(новий боржник) приймає на себе грошовий борг у розмірі 178320,0грн., однак вищезазначений договір не підписаний та не скріплений печаткою кредитора ІП "Торговий дім "ХЗШВ" та нового боржника ДП "Харківський завод шампанських вин".

Розглянувши матеріали справи , судом встановлено, що між позивачем та другим відповідачем було укладено договір поставки №124/11/08 від 11.11.2008р., згідно якого постачальник зобов*язався передати товар, а покупець зобов*язався прийняти товар та сплатити його вартість в строки передбачені договором.

В п.3.5. договору сторони передбачили, що покупець здійснює оплату на протязі тридцяти календарних днів з момента поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника .Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника .

Як свідчать матеріали справи, позивач передав відповідачеві 12000 тис. пляшок товару по накладній №ХЗШЗЗ16.25.11.2008/530/а від 25.11.2008р. на суму 178 320,0грн., відповідачем товар було прийнято через свого представника Конкіну Валентину Олексіївну , що діяла за довіренстю№267 від 25.11.2008р.

Відповідно до поворотньої накладної №ХЗШЗЗ16.25.11.2008/530/а від 25.11.2008р. відповідач повернув бій товару на суму 326,92грн. з поміткою в накладній, що фактично відповідачем було прийнято 11 978 пляшок , оскільки при відвантаженні товару від постачальника ІП "Торговий дім "ХЗШВ" був виявлений бій в кількості двадцять двох пляшок , про що було складено акт від 26.11.2008р. представниками відповідача, таким чином загальна сума вартості товару складає 177993,08грн., проте відповідач отриманий товар не оплатив , чим порушив взяті на себе зобов*язання по договору .

Як встановлено судом в процесі розгляду справи, 01.12.2008р. між позивачем та першим відповідачем був укладений договір поруки №01/12/08, за умовами п.1.1. договору перший відповідач (Приватна фірма"Апія") поручається перед позивачем Іноземним підприємством "Торговий дім "ХЗШВ" за виконання зобов*язання другого відповідача (Агрофірми радгосп "Білозерський"), що виникли з договору поставки №124/11/08 від 11.11.2008р.

В п.3.1. договору поруки сторони визначили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов8язання за основним договром у сумі , що дорівнює 1000,0грн., а також за відшкодування кредиторові збитків та за сплату неустойки.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 2.3. договору поруки сторони передбачили, що строк виконання зобов*язання за основним договором - до 25 грудня 2008р.

У зв’язку з вищевикладеним та враховуючи, що перший відповідач Приватна фірма "Апія" визнає заборгованість , позовні вимоги в частині стягнення з першого відповідача 1000,0грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу з другого відповідача в розмірі 176 993,08грн. грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають стягненню в повному обсязі з другого відповідача.

Заперечення другого відповідача задоволенню не підлягають , оскільки наданий до матеріалів справи договір про переведення боргу від 20.12.2008р., що укладений між агрофірмою радгосп "Білозерський "та ДП "Харківський завод шампанських вин", та ІП "Торговий дім "ХЗШВ", не підписаний та не скріплений печаткою кредитора ІП "Торговий дім "ХЗШВ" та нового боржника ДП "Харківський завод шампанських вин", тому не може бути доказом переведення боргу.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Крім того позивачем на підставі п.6.2. договору поставки заявлено до стягнення з другого відповідача проценти на суму, яка відповідає вартості неоплаченого товару і складає 1% за кожний день від цієї суми за весь час прострочки в розмірі 1 052,26грн. , які визнані судом обгрунтованими та підлягають стягненню з другого відповідача .

В п.7.2. договору сторонами передбачено, що у випадку прострочки оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки , і відповідно до вимог ст.625 ЦК України , суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь чакс прострочки , а також - 30% річних від суми заборгованості .

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені 25 254,25грн., що нарахована за період з 26.12.2008р. по 30.07.2009р.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд перевіривши нарахування пені та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав грошові зобов'язання в термін, встановлений договором вважає , що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 21180,97 в іншій частині позовних вимог в 4073,28грн. по пені слід відмовити ,як безпідставно заявленим.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох відсотків річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, позивачем в договорі поставки нараховано 30% річних.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов`язків по оплаті, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 14690,43грн. та 30% річних в сумі 31567,81грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають стягненню.

Згідно з вимогами ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи . послуги перекладача, адвоката . витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов*язані з розгляду справи , покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 60, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми "Апія"(м.Харків -052, вул. Енгельса,24, код 25613488, п/р 26002001070001 в Харківській філії ВАТ КБ "Південкомбанк", МФО 350813) на користь Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ"(м.Харків, Комінтернівський р-н, просп.Гагаріна, буд.167/1, код 34861034, п/р26006301000322 у ХФ ВАТ "ВТБ Банк" у м.Харкові, МФО 350631) - 1000,0грн. заборгованості, витрати на державне митов сумі 10,0грн..

Стягнути з Агрофірми радгосп "Білозерський "(Херсонська область, Бєлозерський район, с.Дніпровське, вул.Центральна,3, код 00413506, п/р 26003671 у "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093) на користь Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ"(м.Харків, Комінтернівський р-н, просп.Гагаріна, буд.167/1, код 34861034, п/р26006301000322 у ХФ ВАТ "ВТБ Банк" у м.Харкові, МФО 350631)- 176 993,08грн. основного боргу, проценти в сумі 1052,26грн., пеню в сумі 21 180,97грн., інфляційних нарахувань в сумі 14 690,43грн., 30%річних в сумі 31 567,81грн., витрати на державне мито в сумі 2 454,85грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,0грн.

В іншій частині позовних вимог по пені в сумі 4073,28грн. відмовити.

Накази видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя

Рішення підписано 28.12.2009р.

Згідно з оригіналом

Секретар судового засідання Цірук О.М.