Рішення № 7609991, 18.01.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.01.10           Справа № 8/111-09. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Київвторресурси», м. Київ

До відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства «Агросвіт», с. Грузьке Конотопського району Сумської області

Про стягнення 47 503 грн. 77 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача – Фесик І.А.

Від відповідача – не з’явився

Суддя Лущик М.С.

При секретарі с/з Сидорук А.І.

Суть спору: Позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18.01.2010 року просить суд стягнути з відповідача 45175 грн. 00 коп. – боргу, 339 грн. 16 коп. -3 % річних, 1264 грн. 89 коп. – інфляційних, 2420 грн. 40 коп. – пені, 4840 грн. 00 коп. витрати на послуги адвоката, а також витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов не подав.

Третя особа письмових пояснень по справі не надала.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

14 липня 2009 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір підряду № 2 на обмолот озимого ріпаку та озимої пшениці (далі по тексту Договір). У відповідності до п. 1.1 Договору Позивач зобов'язувавсь виконати роботу по обмолоту озимого ріпаку та озимої пшениці за завданням Відповідача, а Відповідач зобов'язувавсь прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому перелік робіт, дата початку, дата завершення виконання робіт, вартість робіт зазначається в Додатках до даного Договору, які є невід'ємною частиною даного Договору.

14 липня 2009 року між сторонами був підписаний додаток № 1 до Договору підряду від 14.07.2009 року. В цьому додатку зазначено, що Позивач виконує роботи на загальній площі 222 га озимого ріпаку та 880,7 га озимої пшениці. Вартість робіт за збирання урожаю на 1 га озимого ріпаку становить 355,00 гри. в тому числі з ПДВ., а за 1 га обмолоту озимої пшениці становить 325,00 грив тому числі ПДВ.

Відповідно до договору підряду № 2 від 14 липня 2009 року Позивач виконав роботи. Виконані роботи підтверджуються актом виконаних робіт № З від 6 серпня 2009 року та № 4 від 14.08.2009 року. Згідно до цих актів ТОВ «Київвторресурси» у серпні 2009 року надало послуги на суму 45 175,00 грн. зібравши врожай озимої пшениці на 139 га із розрахунку 325 грн. за 1 га та на суму 12 025 грн. зібравши врожай на 37 га із розрахунку 325 грн.

Як вбачаться з матеріалів справи, зауважень з боку Відповідача стосовно виконаних робіт не було. Про це зазначено в акті.

Згідно до складених актів прийому-передачі виконаних робіт від 06.08.2009 року та 14.08.2009 року Позивач надав Відповідачу відповідні рахунки на оплату та податкові накладні.

У відповідності до п. 3.1 Договору плата за роботу, виконану Виконавцем, здійснюється Замовником шляхом перерахування на поточний рахунок Виконавця суми коштів, зазначеної в акті виконаних робіт, протягом десяти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт сторонами. Відповідач тільки частково розрахувавсь за виконані роботи перерахувавши кошти в сумі 12 025 грн.

У зв'язку з тим, що Відповідач не розрахувався на протязі 10 днів по акту від 14 серпня 2009 року починаючи з 25.08.2009 року Відповідач порушив зобов'язання в частині оплати послуг. Борг Відповідача на сьогоднішній день складає 45 175 грн.

Положення ст. 526 Цивільного кодексу України та абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначають, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до положень ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу та враховуючи умови даного Договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст.573 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства в установлений законом або договором строк.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов’язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 1 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Згідно до ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 4.6 Договору визначена відповідальність Відповідача. Так, за порушення строків оплати платежів Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості, за кожен день допущенного прострочення.

Згідно до розрахунку позивача розмір пені складає 2 420 грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних витрат складає 1 264 грн. 89 коп., сума трьох відсотків річних складає 339 грн.16 коп.

Відповідач не надав доказів сплати боргу чи аргументованих заперечень вимогам позивача, тому позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Для захисту свого порушено права позивач звернувся за допомогою до адвоката у зв’язку з чим поніс витрати в сумі 4840 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті послуг адвоката, держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Агросвіт» (Сумська область, Конотопський район, с. Грузьке, код 32414069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київвторресурси» (03115, м. Київ, пр.-т Перемоги, буд. 136, кв. 34, код 36265747) 45 175 грн. 00 коп. основного боргу, 339 грн. 16 коп. – 3 % річних, 1264 грн. 89 коп. – інфляційних нарахувань, 2 420 грн. 40 коп. – пені, 4840 грн. 00 коп. – витрати на послуга адвоката, 491 грн. 99 коп. – державного мита та 236 грн. 00 коп. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                      М.С. Лущик

Повний текс рішення підписано 20.01.2010 року.

Суддя