Рішення № 7609953, 18.01.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.01.10           Справа № 16/285-09. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма», м.Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма БІЛОВОДИ», с. Біловоди Роменського району

Про стягнення 43599 грн.54 коп.

СУДДЯ Моїсеєнко В.М.

Представники:

від позивача : Мельниченко О.В., довіреність від 25.05.09р.

від відповідача : не з’явився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 31087 грн.80 коп. основного боргу за поставлені відповідно до договору купівлі-продажу № 2008-09/01-19 від 05.09.2008р. товари , 3108 грн.78 коп. штрафу, 5499 грн.67 коп. пені, 701 грн.25 коп. 3% річних, 3202 грн.04 коп. інфляційних нарахувань, 3000 грн. - адвокатських витрат, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Розгляд справи був призначений на 19.11.2009р. В судове засідання 19.11.2009р. представник відповідача не з’явився, подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні вимоги про стягнення пені , а також просить відкласти розгляд справи. Розгляд справи по клопотанню відповідача неодноразово відкладався Крім того, ухвалою в.о. голови господарського суду розгляд справи був продовжений, представник відповідача жодного разу в судове засідання не з’явився, строк розгляду справи закінчується 21.01.2010р. і у суду відсутня можливість в черговий раз відкласти розгляд справи, тому у відповідності з вимогами ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

21.12.2009р. позивач подав письмові пояснення з обґрунтуванням своєї позиції по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.09. 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №2008-09/01-19 .

Відповідно до п.2.1 укладеного договору, асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатках, рахунках та накладних документах, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.2. даного договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.

Пункт 3.1. договору передбачено, що товар може передаватися покупцю (відповідачу)( партіями. Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця ( відповідача) після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем ( відповідачем) товару (пункт 4.7. договору).

Відповідно до даних пунктів договору, доповнення до нього та видаткових накладних, виписаних в період дії даного договору, відповідачу було поставлено товар на загальну суму 34 542 (тридцять чотири тисячі п'ятсот сорок дві) грн..00 коп., що підтверджується матеріалами справи , а саме: видатковою накладною №04/0000377 від 08.09.2008 року на суму 34 542,00 гривень , довіреністю серії ЯПГ №176523 від 08.09.2008 р.);

Пункт 5.1. даного договору зазначає, що покупець ( відповідач) здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатку та вказаною в рахунку-фактурі, що може виписуватись продавцем ( позивачем).

Пунктом 5.3. даного договору встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином: 10% від вартості товару згідно із додатком оплачується покупцем ( відповідачем) в термін до 05 вересня 2008 року; 90% від вартості товару згідно із додатком оплачується покупцем ( відповідачем) в термін до 01 грудня 2008 року.          

Позивач виконав свої обов'язки за договором у повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача на адресу позивача не надходило.

Однак, відповідач у порушенні чинного цивільного та господарського законодавства України та умов даного договору лише частково погасив існуючий розмір заборгованості у розмірі 3 454(три тисячі чотириста п'ятдесят чотири) грн.. 20 коп., що підтверджується матеріалами справи а саме: банківською випискою від 08.09.2008 року на суму 3 454,20 грн.

Таким чином, на час розгляду справи по суті основана заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору купівлі-продажу №2008-09/01-19 від 05 вересня 2008 року становить 31 087 (тридцять одна тисяча вісімдесят сім) грн.80 коп.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 193 ГК України , суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 31087 грн.80 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 ст.549 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України штрафом є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Згідно п.8.1 вищезазначеного договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі , передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів ( робіт, послуг).

Згідно п.8.3 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару згідно п.5.3 договору, покупець ( відповідач) зобов’язаний сплатити штраф в розмірі 10 % від суми неоплаченого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу товару за кожен день прострочення.

Таким чином, штраф у розмірі 3108 грн.78 коп. передбачений умовами договору , тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вимоги позивача стосовно стягнення пені в розмірі 5499 грн.67 коп. , суд задовольняє частково в сумі 3720 грн.31 коп., оскільки відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тому вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 1779 грн.36 коп. не підлягають задоволенню, так як пеня в цій частині заявлена з порушенням п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 3202 грн.04 коп. інфляційних збитків за порушення терміну виконання грошових зобов’язань та 701 грн. 25 коп. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3000 грн. витрат на оплату юридичних послуг. Зазначені витрати підтверджуються документально, зокрема, договором від 12.08.2009р. про надання правової допомоги, укладеному між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія»,актом прийому-передачі документів (матеріалів) від 12.08.2009р., актом здачі –приймання в виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 02.09.2009р., платіжним дорученням від 25.09.2009р.

Відповідно до ст.44 ГПК України оплата послуг адвоката віднесені до судових витрат, а тому вимоги щодо оплати юридичних послуг в розмірі 3000 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача пропорційно сумі задоволеним позовним вимогам відшкодовується 418 грн.20 коп. витрат по сплаті державного мита та 226 грн.37 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма БІЛОВОДИ» ( 42070, Сумська область, Роменський район, ст.. Біловоди, п/в Бобрик, вул.. Біловодська,2, код 31488056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма» ( 04201, м.Київ, пр. Мінський,4, код 33937992) 31087 грн.80 коп. основного боргу, 3108 грн.78 коп. штрафу, 3720 грн.31 коп. пені, 701 грн.25 коп. 3% річних, 3202 грн.04 коп. інфляційних нарахувань, 3000 грн. адвокатських витрат, 418 грн.20 коп. державного мита, 226 грн. 37 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні вимог в частині стягнення пені 1779 грн.36 коп. – відмовити.

4.Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

СУДДЯ                                                                       В.М. МОЇСЕЄНКО

Повний текст рішення підписано 18.01.2010 року.

Суддя