Рішення № 7609950, 25.01.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"25" січня 2010 р. справа № 2-4/6231-2009-5020-12/307 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Харченка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”,

(вул. Горького, 127, м. Київ, 03150)

в особі філії Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в Автономній Республіці Крим

(вул. Набережна ім. 60-річчя СРСР, 28, м. Сімферополь, 95000)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Лінарт”

(вул. Ангарська, 10-А, м. Севастополь, 99703)

про стягнення 740934,19 грн.,

за участю представників:

позивача –Голубєвої Н.А., довіреність №010-01/8678 від 27.11.2009;

відповідача –Лінніка П.Ю., директора, протокол б/н від 20.10.2008.

Публічне акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в Автономній Республіці Крим (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Лінарт” (далі – Відповідач) про стягнення 740934,19 грн., з яких: 680000,00 грн. –основний борг, 23044,45 грн. –прострочені відсотки, 544,00 грн. –прострочена плата за управління кредитом, 37345,74 грн. –пеня за простроченими відсотками, платами, основним боргом.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги не належним виконанням Відповідачем умов кредитного договору №7307К26 від 25.12.2007.

Заявою від 25.01.2010 за вих. №084-02/213 /а.с. 76, 77/ Позивач зменшив позовні вимоги й просить стягнути з Відповідача 547 345,74 грн., з яких: 510000,00 грн. –основний борг, 37345,74 грн. –пеня за простроченими відсотками, платами, основним боргом.

Представник Позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні позову наполягає.

Відповідач надав відзив на позовну заяву /а.с. 88/ у якому уточнені позовні вимоги визнав повністю. Також відповідач надав клопотання /а.с. 93/ у якому просить розстрочити виконання рішення суду у справі №2-4/6231-2009-12/307 в порядку пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України та згідно з графіком /а.с. 94/, узгодженим з Позивачем.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                            ВСТАНОВИВ:          

          25.12.2007 між Публічним акціонерним товариством “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в Автономній Республіці Крим /банк/ та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма “Лінарт” /позичальник/ укладений кредитний договір №7307К26 (далі –Договір), предметом якого є надання банком позичальникові грошових коштів /кредиту/ на таких умовах:

          - ліміт кредитної лінії –1000000,00 грн.,

          - кінцевий строк погашення кредиту –24.08.2009,

          - проценти за користування кредитом – 19,5 % річних, а позичальник зобов’язується використати кредит на передбачені в кредитному договорі цілі, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов’язання в порядку і строки, передбачені кредитним договором /а.с. 12-19/.

До Договору укладені додаткові угоди: №7307К26-1 від 31.01.2008, №7307К26-2 від 30.12.2008, №7307К26-3 від 05.01.2009, №7307К26-4 від 06.02.2009, №7307К26-5 від 07.05.2009, №7307К26-6 від 28.05.2009, №7307К26-7 від 06.07.2009, №7307К26-8 від 31.07.2009, якими умови Договору частково змінені /а.с. 21-30/.

          Пунктами 3.4, 3.5 Договору визначений порядок погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, зокрема, погашення кредиту здійснюється в порядку та строки згідно Графіка повернення кредиту, який є невід’ємною частиною Договору, а проценти за користування кредитом сплачуються не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

                    При цьому, пунктами 3.2.10, 7.1–7.5 Договору передбачена відповідальність позичальника за порушення строків перерахування сум кредиту, процентів за користування кредитом та інших платежів згідно умов кредитного договору, а саме, - позичальник сплачує кредитору пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань, та плату за зобов’язання у розмірі 2 % річних.

                    Строк дії договору встановлений з дати його підписання до дати повного виконання сторонами зобов’язань за Договором /пункт 8.1 Договору/.                    

          На виконання умов кредитного договору Позивач надав Відповідачу кредитні кошти в сумі 1 000 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №1 від 25.12.2007 на суму 400000,00 грн., №4 від 27.12.2007 на суму 50000,00 грн., №3 від 27.12.2007 на суму 75 000,00 грн., №2 від 27.12.2008 на суму 75000,00 грн., №2 від 31.01.2008 на суму 400000,00 грн. /а.с. 41-45/.

                    Однак, як стверджує Позивач та визнає Відповідач, останній свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 25.01.2010 заборгованість склала 547345,74 грн., у тому числі основна заборгованість – 510000,00 грн., 37 345,74 грн. –пеня за простроченими відсотками, платами, основним боргом. Сума заборгованості підтверджується актом звірення взаєморозрахунків між сторонами Договору станом на 25.01.2010, підписаним посадовцями сторін Договору без зауважень /а.с. 78-80/.

16.10.2009 Позивач направив на адресу Відповідача претензію (від 14.10.2009 за вих. № 084-07/2691) з вимогою погасити існуючу заборгованість перед банком /а.с. 35-38/. Претензія отримана уповноваженою особою Відповідача 20.10.2009, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення /а.с. 39/.

                    Викладені обставини з’явилися підставою для звернення Позивача до суду із зазначеним позовом.

                    Дослідивши матеріали справи та наявні докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

                    Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання Відповідачем умов кредитного договору в частині сплати кредиту, процентів за користування ним та інших платежів за Договором, у зв’язку з чим вони підлягають регулюванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

                    Зі змісту частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі прострочення позичальником сплати чергової суми у позикодавця виникає право вимагати сплати всієї суми позики, яка залишилася несплаченою. Тобто, вважаються такими, що настали всі строки платежу по всій позиції в цілому.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України також передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобов`язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.

                    Аналогічну умову містить і кредитний договір №7307К26 від 25.12.2007 /пункт 3.1, 3.4.1, 3.5.1 Договору/.

                    Як слідує з матеріалів справи, згідно з пунктом 3.4 Договору Позивачем та Відповідачем був підписаний графік погашення кредиту, який є його невід’ємною частиною.

                    Згідно з цим графіком в період з 25.12.2007 по 23.08.2009 Відповідач був зобов’язаний сплачувати частину кредиту та відсотки за його використання.

                    Судом встановлено, що позичальником обов’язок щодо повернення кредиту та відсотків за користування кредитом виконаний не повністю.

                    Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

                    Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

                    Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті кредиту у розмірі 510000,00 грн., обґрунтовані і підлягають задоволенню.

                    Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

                    Відповідно до пункту 3.2.10 Договору розмір пені за прострочення Позичальником платежів за цим Договором дорівнює подвійній обліковій ставці Національного банку України, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань.

                    На підставі зазначеного, Позивач просить стягнути пеню за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів за Договором у розмірі 37 345,74 грн.

                    Перевіривши розрахунок пені, складений Позивачем /а.с. 54/, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства, зокрема, положень частини шостої статті 232 Господарського кодексу України статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” стосовно строків та розміру нарахування пені, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач доказів погашення заборгованості перед Позивачем суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості з Відповідача у розмірі 547345,74 грн., суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи ту обставину, що Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду у справі №2-4/6231-2009-12/307 за наступним графіком:

-          лютий 2010 року –40000,00 грн.;

-          березень 2010 року –40000,00 грн.;

-          квітень 2010 року - 45000,00 грн.;

-          травень 2020 року –40000,00 грн.;

-          червень 2010 року - 40000,00 грн.;

-          липень 2010 року - 40000,00 грн.;

-          серпень 2010 року - 40000,00 грн.;

-          вересень 2010 року - 40000,00 грн.;

-          жовтень 2010 року - 40000,00 грн.;

-          листопад 2010 року - 40000,00 грн.;

-          грудень 2010 року - 40000,00 грн.,

-          січень 2011 року - 40000,00 грн.,

-          лютий 2011 року - 30000,00 грн.,

-          березень 2011 року - 37345,74 грн.,

а Позивач не заперечує проти надання розстрочення виконання рішення суду за тим самим графіком, суд вважає можливим розстрочити виконання рішення суду у справі №2-4/6231-2009-12/307 за наведеним графіком.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Лінарт” (вул. Ангарська, 10-А, м. Севастополь, 99703, ідентифікаційний код 19449122, р/р №2600701734757/840, №2600701734757/980, №2600900144757/840, №2600900144757/980 у філії ПАБ “Державний експортно-імпортний банк України” в Автономній Республіці Крим, МФО 324786, р/р №26005310000301 у філії АБ «Південний»в м. Севастополі, МФО 384919, р/р №260003128501 у філії АБ «Південний»в м. Ялта, МФО 384919, р/р №2600510133001 у СФ «Укргазбанк», м. Севастополь, МФО 324797, р/р №2600301300046 у ТОВ «Укрпромбанк», м. Севастополь, МФО 384834, р/р №26006001800001 у СФ «УкрСиббанк», м. Севастополь, МФО 384588, р/р №26002301336351 у СФ ЗАТ «Промінвестбанк», м. Севастополь, МФО 384515, р/р №260093908201 у СФ ЗАТ «Банк Петрокоммерц –Україна», м. Севастополь, МФО 300120, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в Автономній Республіці Крим (вул. Набережна ім. 60-річчя СРСР, 28, м. Сімферополь, 95000, ідентифікаційний код 09805188) суму заборгованості у розмірі 547345,74 грн. (п’ятьсот сорок сім тисяч триста сорок п’ять грн. 74 коп.), з яких: основний борг - 510000,00 грн. (п’ятьсот десять тисяч грн.), пеня за простроченими відсотками, платами, основним боргом - 37345,74 грн. (тридцять сім тисяч триста сорок п’ять грн. 74 коп.).

Розстрочити виконання рішення на суму 547345,74 грн. (п’ятьсот сорок сім тисяч триста сорок п’ять грн. 74 коп.). на 14 (чотирнадцять) місяців. Стягнення здійснити наступним чином:

-          лютий 2010 року - 40000,00 грн.;

-          березень 2010 року - 40000,00 грн.;

-          квітень 2010 року - 45000,00 грн.;

-          травень 2020 року - 40000,00 грн.;

-          червень 2010 року - 40000,00 грн.;

-          липень 2010 року - 40000,00 грн.;

-          серпень 2010 року - 40000,00 грн.;

-          вересень 2010 року - 40000,00 грн.;

-          жовтень 2010 року - 40000,00 грн.;

-          листопад 2010 року - 40000,00 грн.;

-          грудень 2010 року - 40000,00 грн.,

-          січень 2011 року - 40000,00 грн.,

-          лютий 2011 року - 30000,00 грн.,

-          березень 2011 року - 37345,74 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Лінарт” (вул. Ангарська, 10-А, м. Севастополь, 99703, ідентифікаційний код 19449122, р/р №2600701734757/840, №2600701734757/980, №2600900144757/840, №2600900144757/980 у філії ПАБ “Державний експортно-імпортний банк України” в Автономній Республіці Крим, МФО 324786, р/р №26005310000301 у філії АБ «Південний»в м. Севастополі, МФО 384919, р/р №260003128501 у філії АБ «Південний»в м. Ялта, МФО 384919, р/р №2600510133001 у СФ «Укргазбанк», м. Севастополь, МФО 324797, р/р №2600301300046 у ТОВ «Укрпромбанк», м. Севастополь, МФО 384834, р/р №26006001800001 у СФ «УкрСиббанк», м. Севастополь, МФО 384588, р/р №26002301336351 у СФ ЗАТ «Промінвестбанк», м. Севастополь, МФО 384515, р/р № 260093908201 у СФ ЗАТ «Банк Петрокоммерц –Україна», м. Севастополь, МФО 300120, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в Автономній Республіці Крим (вул. Набережна ім. 60-річчя СРСР, 28, м. Сімферополь, 95000, ідентифікаційний код 09805188) витрати по сплаті державного мита у розмірі 7 409,00 грн. (сім тисяч чотириста дев’ять грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.).

          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 27.01.2010.