Ухвала суду № 7609937, 13.01.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2010 р. Справа № 17/1

Господарський суд у складі судді Петухова М.Г. розглянувши справу

за позовом Державний історико-культурний заповідник

до відповідача підприємець ОСОБА_1

про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 15 977 грн. 23 коп.

за участю представників сторін

позивача : Корнійчук В.В. - представник по довіреності.

відповідача : не з'явився.

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до господарського суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 15 977 грн. 23 коп. З підстав зазначених у позові просить позов задоволити та покласти на відповідача судові витрати по сплаті держмита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений у встановленому порядку, що підтверджується поштовим повідомленням , яке наявне в матеріалах справи.(а.с.22).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши наявні в матеріалах справи та дослідженні в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.

01.08.2006 року між Державним історико-культурним заповідником м. Дубно (надалі орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (надалі орендар) було укладено охоронно-орендний договір на використання памятника архітектури № 7 (надалі договір) , розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який погоджено начальником управління культури Рівненської облдержадміністрації та затверджено начальником управління економіки Рівненської облдержадміністрації (а. с. 7-12). Між сторонами також було укладено додаткову угоду до договору від 01.03.2008 року (а.с. 14) та додаткову угоду до договору від01.04.2009 року (а.с. 14) .

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець здає, а орендар приймає в оренду приміщення памятника архітектури розташованого за адресою: АДРЕСА_1, для використання приміщень цього памятника під магазин непродовольчих товарів. Будинки пам'ятника здаються за актом технічного огляду , що підписується сторонами і становить одне ціле з цим договором.

Державний історико-культурний заповідник належним чином виконав умови договору, зокрема предмет оренди був переданий в користування відповідачу , що підтверджується актом технічного огляду ( а. с. 11-12).

Згідно п. 2.1. п. 2.3. договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду та орендні ставки на нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) спільної власності територіальних громад області, затвердженої рішенням обласної ради від 17.08.2007 року № 402. Розмір орендної плати за базовий місяць (перший місяць оплати за новими ставками) березень 2008 року становить без ПДВ 849 грн. 33 коп. Орендна плата кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за минулий місяць.

Додатковою угодою до договору від01.04.2009 року було внесено доповнення до п. 2.1. договору, відповідно до якого "при нарахуванні орендної плати за квітень - грудень 2009 року застосовувати понижуючий коефіцієнт 0,5". Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції , який визначається Мінстатом України.

Пунктом 3.14. договору визначено, що орендар зобов'язується своєчасно оплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 3.18. договору орендар зобов'язується щоквартально, до 15 числа місяця, наступного за останнім місяцем звітного кварталу надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати.

Однак, всупереч умов договору відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендної плати виконує не в повному обсязі, в наслідок чого станом на 01.12.2009 року, за ним виникла заборгованість в сумі 15 977 грн. 23 коп., відповідно до поданого позивачем розрахунку(а.с.21).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України ).

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.5 ст.762 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 260 від 16.11.2009 року, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.20).

Станом на 13.01.2010 року заборгованість відповідача в сумі 15 977 грн. 23 коп. підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення боргу відповідач суду не представив.

З врахуванням вищевикладеного, на основі ст.ст. 509, 510, 526, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України , ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, вимоги позивача стосовно стягнення суми основного боргу в розмірі 15 977 грн. 23 коп. правомірні, ґрунтуються на договорі та законі і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 49, 82-85 , ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити. Стягнути з підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, на користь Державного історико-культурного заповідника , 35600, Рівненська область, м. Дубно, вул.Замкова, 7а, код 21089043 15 977 грн. 23 коп. заборгованості, 159 грн. 77 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

2. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 15.01.2010р.

Суддя