Рішення № 7609770, 14.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.10                                                                                 Справа № 4/155

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ

до Приватного виробничо-комерційного підприємства фірма "Укрінвест", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 312 481 грн. 99 коп.

Суддя          : Батюк Г.М.

Секретар судового засідання: Брехунова А.М.

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув,

від відповідача - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 257 489 грн. 64 коп., пені у сумі 17 856 грн. 54 коп., 3% річних у сумі 2 508 грн. 75 коп., інфляційних нарахувань у сумі 1 751 грн. 86 коп., штрафу у сумі 32 875 грн. 20 коп. за договором фінансового лізингу від 25.07.2007 № 070725-40/ФЛ –Ю-А.

Позивач позовні вимоги підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42,43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані ним докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами по справі 25.07.2007 року укладено договір фінансового лізингу № 070725-40/ФЛ-Ю-А (надалі -Договір), відповідно до якого позивач (Лізингодавець) надав в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу відповідачу (Лізингоодержувачу) предмет лізингу:

- вантажний автомобіль КМАЗ 65115-018, 2007 року випуску, номер шасі ХТС 65115071135150, державний номер АА7257ЕА, ціна без ПДВ 273550 грн. 00 коп., вантажний автомобіль КАМАЗ 65115-018, 2007 року випуску, номер шасі ХТС 65115071135146, державний номер АА7258ЕА, ціна без ПДВ 273550 грн. 00 коп.;

- причеп НЕФАЗ 8560-12-02, 2007 року випуску, номер шасі № 0011264, державний номер АА4720ХТ, ціна без ПДВ 68900 грн. 00 коп., причеп НЕФАЗ 8560-12-02, 2007 року випуску, номер шасі № 0011254, державний номер АА4721ХТ, ціна без ПДВ 68900 грн. 00 коп.,

загальною вартістю з ПДВ 20 % 821880 грн. 00 коп. (надалі - Майно), для підприємницької діяльності відповідача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Факт передачі майна підтверджується складеним сторонами актом прийому–передачі майна від 30.07.2007 року.

Відповідно до п. 3.1 Договору відповідач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) та пунктів 3.4.1. –3.4.5. Договору. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна; винагороду (комісію) позивачу за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1. –3.4.5. Договору.

Згідно п. 3.2 Договору, загальна вартість майна на момент укладення договору складає: без ПДВ –684900 грн., крім того ПДВ 20 % - 136980 грн. 00 коп., разом з ПДВ 20 % - 821880 грн. 00 коп.

Позивач зазначив, що сторонами до договору фінансового лізингу № 070725-40/ФЛ-Ю-А від 25.07.2007 року укладено додаткову угоду 15.10.2008 року, якою виклали окремі пункти договору в новій редакції, також в новій редакції викладено графік сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору).

Пунктом 8.2.1. Договору передбачено, що відповідач зобов’язаний щоквартально письмово інформувати позивача про стан та місцезнаходження Майна шляхом направлення позивачу звіту у формі встановленій сторонами (Додаток № 3 до Договору).

Відповідно до п. 11.2.1. Договору, за порушення обов’язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1. Договору та Графіку сплати лізингових платежів, та інших платежів, передбачених Договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим позивачу, понад вказану пеню. Якщо у разі несвоєчасної сплати відповідачем лізингових платежів позивач буде змушений нести збитки (в тому числі пов’язані з збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів або інші) відповідач у термін 5 банківських днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від позивача.

Згідно п. 11.2.3. Договору, за використання майна не за призначенням, невиконання обов’язку з утримуванням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно п. 8.2.1. Договору, порушення умов п. 14.7 Договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 1 відсотку загальної вартості майна на момент укладення цього договору за кожен день випадок такого порушення.

Відповідач допустив порушення зобов’язань стосовно повної та своєчасної сплати лізингових платежів, у зв’язку з чим за ним за період з лютого 2009 року по жовтень 2009 року утворилась заборгованість у сумі 257 489 грн. 64 коп. Крім того, відповідач не надавав позивачу письмової інформації про стан та місцезнаходження майна.

Позивач 19.11.2009 року звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 257 489 грн. 64 коп., пені у сумі 17 856 грн. 54 коп., 3% річних у сумі 2 508 грн. 75 коп., інфляційних нарахувань у сумі 1 751 грн. 86 коп. Крім цього, заявлений до стягнення штраф у сумі 32 875 грн. 20 коп. Позов обґрунтований умовами договору та положеннями ст. 625 ЦК України.

Відповідач заперечень проти позову або доказів сплати заборгованості не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторони та надані ним докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлена факт невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті лізингових платежів (платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Майна, винагорода (комісія) за отримане у лізинг Майно) за договором фінансового лізингу від 25.07.2007 № 070725-40/ФЛ –Ю-А на суму 257 489 грн. 64 коп.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з п. 2 зазначеної вище статті до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

За правилами підпункту 2 пункту 2 статті 12 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі за погодженим з лізингодавцем графіком виплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або Законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, відповідач в супереч взятих на себе зобов'язань порушив умови договору фінансового лізингу від 25.07.2007 № 070725-40/ФЛ –Ю-А - в строк передбачений договором не здійснив лізингові платежі, в зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем за вищевказаним договором станом на 19.11.2009 року складає 257 489 грн. 64 коп. за період з лютого 2009 року по жовтень 2009 року, що підтверджено матеріалами справи.

У зв’язку із простроченням відповідачем виконання зобов’язання позивачем обґрунтовано нараховані пеня у сумі 17 856 грн. 54 коп. за період з 06.05.09 по 05.11.09, 3% річних у сумі 2 508 грн. 75 коп. за період з 06.05.09 по 05.11.09, інфляційні нарахування у сумі 1 751 грн. 86 коп. за період з 06.05.09 по 05.11.09.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 257 489 грн. 64 коп., пені у сумі 17 856 грн. 54 коп., 3% річних у сумі 2 508 грн. 75 коп., інфляційні нарахування у сумі 1 751 грн. 86 коп., є обґрунтованими та такими, що підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем, відповідно до умов п. 11.2.3 Договору, до стягнення заявлений штраф у сумі 32 875 грн. 20 коп., у зв’язку із порушенням відповідачем п. 8.2.1. Договору.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 32 875 грн. 20 коп. також є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки судом встановлений факт ненадання відповідачем письмової інформації про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення позивачу звіту (довідки).

З огляду на наведене вище, вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 3124 грн. 82 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525,526,530,610,611,612,625 ЦК України, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства фірми "Укрінвест", м. Алчевськ Луганської області, вулиця Паркова, будинок 7, ідентифікаційний код 31212245, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ, вулиця Дегтярівська, 21-г, ідентифікаційний код 33880354, заборгованість у сумі 257 489 грн. 64 коп., пеню у сумі 17 856 грн. 54 коп., 3% річних у сумі 2 508 грн. 75 коп., інфляційні нарахування у сумі 1 751 грн. 86 коп., штраф у сумі 32 875 грн. 20 коп., державне мито у сумі 3124 грн. 82 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –19.01.2010 року

Суддя                                                                                           Г.М.Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева