Ухвала суду № 76096486, 30.07.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/10252/18

н/п 1-кс/640/7491/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_1 на постанову слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 від 06.07.2018 про часткове задоволення клопотання у кримінальному провадження № 12018220490002497, зобов’язання слідчого вчинити певні дії, -

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова 18.07.2018 надійшла вказана скарга, в якій заявник просить поновити строк на розгляд даної скарги у зв’язку з отриманням оскаржуваної постанови слідчого лише 16.07.2018; скаргу задовольнити, зобов’язати старшого слідчого Київського ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_2 в кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12018220490002497 від 09.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 і ч.1 ст.115 КК України по відношенню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1: провести одночасний допит двох і більше раніше допитаних осіб в наступному поєднанні, а саме – ОСОБА_4 і ОСОБА_5; ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, при проведенні даних допитів використовувати відео фіксацію допита; призначити та провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин нанесення тілесних пошкоджень потерпілому за участю підозрюваного, потерпілого, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; оскаржену постанову - відмінити.

На обґрунтування скарги скаржник зазначає, зокрема, що 05.07.2018 він звернувся до слідчого з клопотанням, в якому просив: провести, в порядку ч.9 ст.224 КПК України одночасний допит двох і більше раніше допитаних осіб, а саме: ОСОБА_4 і ОСОБА_5; ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, при проведенні даних допитів використовувати відео фіксацію допита; призначити та провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин нанесення тілесних пошкоджень потерпілому за участю підозрюваного, потерпілого, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Своє клопотання він мотивував тим, що показання свідків містять неповноту, суттєво суперечать не тільки один одному, але й самі собі, по ним неможливо встановити хронологію обставин. У задоволенні в цій частині клопотання слідчим йому було відмовлено, оскільки у органу досудового розслідування немає потреби у проведенні слідчих дій за участю вказаних осіб, оскільки їм не відомий механізм вчинення тілесних ушкоджень потерпілому. Вважаю постанову в частини відмови у задоволенні його клопотання у проведенні слідчих дій незаконною та необґрунтованою.

В судове засідання заявник – адвокат ОСОБА_1 не з’явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду скарги, до канцелярії суду 25.07.2018 надійшла заява від адвоката ОСОБА_1, в якій він просить судове засідання провести за його відсутністю (а.с. 29).

Слідчий Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду скарги, до канцелярії суду 27.07.2018 надійшла заява від слідчого, в якій він просить скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1, розглядати без його участі у зв’язку з великим службовим навантаженням. Постанову про часткове задоволення клопотання підозрюваного не скасовувати, оскільки вона є законною та вмотивованою (а.с. 30).

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, приходить до наступного.

З наданих даних слідчим суддею достовірно встановлено, що 05.07.2018 захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_1 звернувся до слідчого СВ Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 із клопотанням, в якому просив провести в порядку ч. 9 ст. 224 КПК України одночасний допит двох та більше раніше допитаних осіб в наступному поєднанні, а саме – ОСОБА_4 і ОСОБА_5; ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, при проведенні даних допитів використовувати відео фіксацію допита; призначити та провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин нанесення тілесних пошкоджень потерпілому за участю підозрюваного, потерпілого, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; встановити коло свідків, котрі безпосередньо спостерігали або могли спостерігати момент скоєння вказаного кримінального правопорушення; в порядку ч. 6 ст. 223 КПК України одночасний допит та слідчий експеримент провести за його участю (а.с. 8-9).

Постановою слідчого СВ Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 від 06.07.2018 клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 від 06.07.2018 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018220490002497 від 09.06.2018 задоволено частково (а.с. 7).

В мотивувальній частині постанови слідчий зазначив, зокрема, що у органу досудового розслідування немає необхідності у проведенні слідчих експериментів за участю ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6. В ході допиту в якості свідків останні пояснили, що їм не відомий механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8. Крім того, одночасний допит згідно ч. 9 ст. 224 КПК України проводиться з метою усунення розбіжностей у показах вже допитаних осіб. В допитах свідків ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 таких розбіжностей не виявлено. Оперативному підрозділу надано доручення в порядку ст. 40 КПК України з метою встановлення інших свідків та очевидців вчинення казаного злочину (а.с. 7).

Згідно вимог ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 224 КПК України, слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.

Тобто, закон містить обов’язкові умови для проведення такого допиту: 1) особи повинні бути заздалегідь допитані; 2) згідно з протоколами допитів в їх показаннях знайдені розбіжності.

Закон не зобов’язує слідчого проводити одночасний допит, а надає йому таке право. Допит між особами, в показаннях яких є розбіжності, проводиться з метою викриття особи, яка дає неправдиві показання. Тому, приймаючи рішення про його проведення, слідчий повинен бути переконаний у правдивості показань однієї з осіб, з якими проводиться ця слідча дія, і що ця особа не потрапить під вплив тих, хто дає неправдиві показання.

Рішення про те, у який момент провести одночасний допит і між якими особами, належить до тактичних і залежить від ходу кримінального провадження, внутрішнього переконання слідчого чи прокурора.

Вказана стаття закону – ч. 9 ст. 224 КПК України, також не вказує, які саме розбіжності в показаннях раніше допитаних осіб мають бути усунуті. Рішення цього питання належить до компетенції слідчого, прокурора.

Крім того, у ст. 240 КПК України визначено умови та порядок проведення слідчого експерименту. Так, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно положень ч. 2 ст. 22 КПК України, сторони кримінального мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

В ст. 220 КПК України визначений порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування. Так, Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй.

Згідно ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення;місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову;можливість та порядок оскарження постанови.

Розглядаючи скаргу в межах заявлених вимог, виходячи зі змісту ст. ст. 110, 220 КПК України, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, в частині скасування постанови слідчого від 06.07.2018, оскільки по суті в ній відсутні об’єктивні підстави та належне обґрунтування до часткової відмови в задоволенні клопотання.

В порушення вимог ст.ст. 91, 92, 93, 42, 110, 220, 224, 240 КПК України слідчий не надала оцінку доводам, викладеним в клопотанні захисника про одночасний допит ОСОБА_4 і ОСОБА_5; ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, постанова не містить мотивів, з яких слідчий прийшов до висновку про часткове задоволення клопотання. Більш того, резолютивна частина оскаржуваної постанови взагалі не містить висновку про те, в якій частині клопотання захисника задоволено, а в якій – відмовлено,зміст прийнятого процесуального рішення по суті заявленого клопотання в резолютивній частині постанови відсутній. Мотивувальна частина постанови не містить викладу обставин та мотивів щодо всіх вимог, що містяться в клопотанні.

В іншій частині скарга задоволенню не підлягає, оскільки, як зазначено вище за відсутності висновку слідчого про відмову у проведенні слідчих дій, таких як одночасний допит та слідчий експеримент, підстави до зобов’язання слідчого вчинити такі дії відсутні, а скарга в цій частині є передчасною.

Більш того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

За змістом п.1 ч.1 ст. 303 КПК України до компетенції слідчого судді належить право зобов’язати слідчого вчинити дію, яку він зобов’язаний вчинити у визначений КПК України строк.

У ст. 221 КПК України не визначений конкретний строк проведення одночасних допитів.

З цих підстав, вимога, викладена в поданій до суду скарзі про зобов’язання старшого слідчого Київського ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_2 в кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12018220490002497 від 09.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 і ч.1 ст.115 КК України по відношенню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1: провести одночасний допит двох і більше раніше допитаних осіб в наступному поєднанні, а саме – ОСОБА_4 і ОСОБА_5; ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, при проведенні даних допитів використовувати відео фіксацію допита; призначити та провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин нанесення тілесних пошкоджень потерпілому за участю підозрюваного, потерпілого, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, на теперішній час не підлягає задоволенню.

При цьому, слідчий суддя можливим поновити адвокату ОСОБА_1 строк на звернення до суду із вказаною скаргою, оскільки оскаржувана постанова отримана заявником 16.07.2018, згідно запису на копії вказаної постанови.

Частиною 3 ст. 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 303-307, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -

Ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк на подачу скарги, визнавши причини його пропуску поважними.

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати постанову слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 від 06.07.2018 про часткове задоволення клопотання у кримінальному провадження № 12018220490002497.

В іншій частині в задоволенні скарги – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в частині поновлення процесуального строку безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Повний текст ухвали складено не пізніше п’яти діб з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

Слідчий суддя Муратова С.О.