Постанова № 76096102, 27.08.2018, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

______________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2018 року м. Рівне

Апеляційний суд Рівненської області в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 липня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 липня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною.

Вказує, що висновок про керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння зроблено судом на основі свідчень працівників поліції, а не свідків у справі чи будь-яких інших доказів.

У момент проведення огляду на визначення стану сп'яніння був присутній лише один свідок.

За кермом транспортного засобу перебував не він, а ОСОБА_2

Працівник поліції ОСОБА_3, який склав адмінпротокол не був очевидцем зупинки транспортного засобу, а прибув на місце зупинки через 20 хв після його виклику тому не міг бачити хто перебував за кермом транспортного засобу.

Він не погоджувався із результатами огляду на стан сп'яніння та просив обстежити його у медичному закладі, що підтверджується його власними поясненнями, свідченнями ОСОБА_2, а також його записами у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів.

Згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП в разі незгоди особи з результатам огляду на місці зупинки огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Тому, у зв'язку із його незгодою з результатами огляду спеціальним технічним засобом на місці зупинки, поліцейські зобов'язані були доставити його до найближчого закладу охорони здоров'я, для проведення такого огляду.

__________________

Справа № 559/888/18 Головуючий у суді І інстанції - Жуковська О.Ю.

Провадження № 33/787/406/2018 Суддя Апеляційного суду Рівненської області - Шимків С.С.

За відсутності, у цьому випадку, відповідного медичного огляду в закладі охорони здоров'я результати огляду на місці не можна вважати належним доказом наявності стану сп'яніння.

Спеціальний технічний засіб "Drager Alcotest 6810", який використовувався інспектором поліції для визначення стану сп'яніння, відсутній у Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, які дозволені для застосування не території України. Це підтверджується відповідними роздруківками із офіційного веб-сайту ДСЛЗ, наявними в матеріалах справи. Отже, показники отримані за допомогою цього приладу не можуть вважатися допустимими доказами.

В оскаржуваній постанові суд покликається на п. 11 Порядку, затвердженого наказом МОЗ від 16.07.2012 року № 533, в якому зазначено, що медичні вироби, які внесені до Державного реєстру в установленому порядку станом на 30.06.2015 року перебувають у Державному реєстрі по 30.06.2020 року. Вказаний Порядок повністю втратив чинність 02.02.2018 року, тобто які на момент використання даного приладу поліцейським так і на момент винесення судом постанови.

У справах відсутні відомості про повірку даного приладу.

Без перевірки даних обставин висновки суду щодо допустимості показань приладу є передчасними.

Інструкцією з експлуатації газоаналізатора "Alcotest 6810" визначено інтервали технічного обслуговування приладу - перевірка калі бровки, яка має проводитися кожні шість місяців.

З наявної в матеріалах справи роздруківки "Drager Alcotest 6810" калібрування приладу відбулося з порушенням вказаного шестимісячного строку - 18.08.2017 року.

В порушення ст. 266 КУпАП суд не відсторонив його від керування транспортним засобом, оскільки працівники поліції усвідомлювали що він не був водієм транспортного засобу.

Просить суд скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1, його захисника адвоката Боржецького О.Л., суд приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 30.04.2018 року серії ДБ № 332406 вбачається, що 30 квітня 2018 року о 00 год 45 хв, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Audi А4", р.н. НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху (а.с. 2).

Частиною першою ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У протоколі та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів містить відмітка про те, що ОСОБА_1 відмовляється від пояснень та результатів огляду (а.с. 2, 6).

До протоколу долучено роздруківку результатів приладу газоаналізатора "Drager Alcotest 6810", який зафіксував результат тесту 2,08 ‰ (проміле) вмісту алкоголю (а.с. 1).

Апеляційному суду ОСОБА_1 пояснив, що він не був згоден із результатами, які були надані технічним приладом, про що зазначив в протоколі, проте працівники поліції не запропонували йому проїхати до медичного закладу для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоровя.

У відповідності з п. 7 "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" (далі - Інструкція) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Частиною 5 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, які знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами технічного приладу, а матеріали справи не містять жодних доказів того, що працівники поліції пропонували йому у встановленому порядку проїхати до медичного закладу для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, чи він відмовився від такого огляду, апеляційний суд приходить до висновку, що проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 здійснено з порушенням вимог законодавства, що в свою чергу свідчить про те, що результати такого огляду є недійсними.

Наявне в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння в закладі охорони здоров"я не може бути належним та допустими доказом такого огляду, оскільки такий огляд лікарем медичного закладу не проводився. Акт про відмову ОСОБА_1 від медичного огляду не складався (а.с. 3).

Виходячи з наведеного, постанова суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України за відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КпАП України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 липня 2018 року скасувати.

Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Рівненської області С.С. Шимків