Вирок № 76095622, 27.08.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/5025/18

Дата документу 27.08.2018

В И Р О К

Іменем України

27 серпня 2018 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А. Г.

при секретарі Гречка Є. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві за участю сторін кримінального провадження: прокурора Перехреста Р. В., потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченої ОСОБА_2 кримінальне провадження № 12018170040001730 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і мешканки АДРЕСА_1, громадянки України, освіта середня, не працюючої, РНОКПП № НОМЕР_1, заміжньої, не судимої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

31 травня 2018 року близько 18 год. 30 хв., в світлий час доби при необмеженій видимості по напрямку руху транспортного засобу по вул. Комарова в м. Полтаві від вул. Європейської у напрямку вул. Серьогіна рухався автомобіль НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, яка проїжджаючи нерегульоване нерівнозначне перехрестя з вул. Серьогіна під час виконання маневру повороту праворуч у напрямку вул. Київське шосе, порушуючи вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, не врахувала дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не обрала безпечної швидкості руху та прийомів керування транспортним засобом, внаслідок чого допустила його виїзд на смугу, призначену для руху транспортних засобів у зустрічному напрямку, де допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 з причепом Н&aх ;НОМЕР_5 державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3, що знаходився в нерухомому стані на проїзній частині вул. Серьогіна в межах крайньої лівої смуги від вул. Київське шосе у напрямку вул. Європейської.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир заднього сидіння автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню з багатоскалковим переломом кісток склепіння черепу з переходом на основу та переломом кісток лицевого скелету, епідуральної гематоми лівої лобної ділянки, забою м'яких тканин, гематоми та забійної рани голови, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 611 від 26 червня 2018 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що настали згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 283 від 23 червня 2018 року є порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. п. 10.1, 10.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (п. 10.1), а поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини (п. 10.5).

Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.

ОСОБА_2 мала технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, для чого у неї не було яких-небудь перешкод технічного характеру.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом

Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки вона, будучи особою, яка керує транспортним засобом, допустила порушення правил безпеки дорожнього руху, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_1 було заподіяне тяжке тілесне ушкодження.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Допитана в ході судового розгляду справи обвинувачена ОСОБА_2 визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище. Щиро розкаялася у вчиненому та просила її суворо не карати.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачена та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують її покарання, суд не знаходить.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченій суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винної, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність тих, що його обтяжують, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_2 вперше вчинила кримінальне правопорушення та притягується до кримінальної відповідальності, позитивну характеристику її особи, наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та відсутність тих, які його обтяжують, думку потерпілого, який перебуває з нею в фактичних шлюбних відносинах та просить не карати обвинувачену, і вважає за необхідне призначити їй основне покарання у виді позбавлення волі, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для її виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що обвинувачена, на переконання суду, усвідомила суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаялася у вчиненому і своєю поведінкою сприяла розкриттю злочину, запевнила суд у своїх намірах вести в подальшому законослухняний спосіб життя та не вчинювати кримінальних правопорушень, висновок органу пробації про можливість її виправлення без ізоляції від суспільства, суд вважає за можливе звільнити її від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України з покладенням на неї обов'язків відповідно до статті 76 КК України.

Суд, враховуючи конкретні обставини справи, поведінку обвинуваченої під час скоєння кримінального правопорушення і після цього, її щире каяття, не вважає за необхідне позбавляти її права керування транспортними засобами.

Вирішення цивільного позову

Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.

Мотиви інших рішень

Судові витрати у справі за проведення судових експертиз становлять 1287 грн. і підлягають стягненню із обвинуваченої на користь держави, оскільки мають значення для справи та підтверджені відповідними розрахунками їх вартості.

Речових доказів по матеріалах кримінального провадження немає.

Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винною у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_2 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_2 на користь держави 1287 грн. судових витрат.

Вирок може бути оскаржено в Апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

СуддяА.Г. Савченко