Постанова № 7609560, 11.01.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11.01.2010 Справа № 6/29

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 6/29

за адміністративним позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Знам'янка Кіровоградської області

до відповідача: Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Знам'янка Кіровоградської області

про визнання незаконним та скасування акта

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, особисто,

від відповідача - участі не брали,

при секретарі судового засідання - Царенко К.К.,

Подано позов про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Знам'янської ОДПІ № 0005691700/0 від 01.12.2006.

Позивач стверджує, що не займається підприємницькою діяльністю у сфері роздрібної торгівлі, громадського харчування та послуг населенню, а здійснює торгівельно-посередницькі операції, фінансові операції здійснює по безготівковому рахунку через відповідні банківські установи. При здійснені фінансових операцій готівкою, стороні по угоді виписує прибутковий касовий ордер, що вважає, відповідає вимогам пункту 6 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і не потребує реєстрації реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок.

Крім того, позивач, звертає увагу суду на порушення Знам'янської ОДПІ при застосуванні штрафних санкцій положень статті 250 Господарського кодексу України, а також безпідставне прийняття податкового повідомлення-рішення з посиланням на підпункт 4.2.2 статі 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

В запереченнях на позов Знам'янська ОДПІ зазначає, що посилання позивача на статтю 250 Господарського кодекс України є помилковим, оскільки частина 2 статті 241 цього ж Кодексу чітко встановлює, що перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Відповідач зазначає, що на відміну від статті 250 Господарського кодексу України Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" жодним чином не встановлює обмежень у строках застосування фінансових санкцій, а тому при нарахуванні штрафної санкції державний податковий орган правомірно керувався даним Законом.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ

На підставі направлення від 14.11.2006 № 112, виданого Знам'янською ОДПІ завідувачем сектору контрольно-перевірочної роботи відділу оподаткування фізичних осіб Знам'янської ОДПІ проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.04.2004 по 30.09.2006.

Перевіркою дотримання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що в квітні 2005 року розрахунки із споживачами за товар, а саме стрічку пакувальну виготовлену з метала в кількості 8,377 тонн проводились за готівку, без застосування РРО і книги обліку розрахункових операцій. За продані товари позивачем виписувалися прибуткові касові ордери № 1 від 19.04.2005 на суму 9672,55 грн., № 1 від 20.04.2005 на суму 9672,55 грн., № 1 від 21.04.2005 на суму 9672,55 грн., № 1 від 22.04.2005 на суму 9937,61 грн., а всього на суму 38955,26 грн. В зв'язку з чим податкова служба прийшла до висновку про порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що зафіксувала в акті перевірки № 102/2/17-10/2324420991 від 27.11.2006, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення № 0005691700/0 від 01.12.2006.

Господарський суд задовольняє позовні вимоги в силу наступного.

Згідно статті 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до пункту 1 статті 3 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані реєстратори розрахункових операцій.

За нормою пункту 6 статті 9 даного Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що позивач в періоді, що перевірявся, здійснював торгово-посередницьку діяльність, використовував книгу обліку доходів та витрат № 17-2100/1 від 17.03.2003, яку під час перевірки було перевірена в суцільному порядку. За таких обставин, господарський суд вважає безпідставним висновок податкового органу про порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Позивач в судовому засіданні підтвердив використання та належне ведення книги обліку доходів та витрат в періоді, що перевірявся.

Крім того, слід звернути увагу на наступне. Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Одним із видів адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф (стаття 239 Господарського кодексу України).

Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення (частини 1, 2 статті 241 Господарського кодексу України).

Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом (стаття 250 Господарського кодексу України).

Господарський суд вважає, що штрафні санкції застосовані Знам'янської ОДПІ на підставі спірного рішення з посиланням на порушення позивачем норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є адміністративно-господарською санкцією, на яку розповсюджуються строки застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідач виявив у позивача порушення норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в день підписання акта документальної перевірки, тобто 27.11.2006, тому застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення правил здійснення господарської діяльності є правомірним починаючи з 27.11.2005.

Застосування штрафної (фінансової) санкції за отримання позивачем коштів згідно прибуткових касових ордерів без застосування реєстраторів розрахункових операцій в період з 19.04.2005 по 22.04.2005 є порушенням положень Господарського кодексу України та однією з підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0005691700/0 від 01.12.2006 на суму 194776,30 грн.

Господарський суд вважає необхідним зазначити, що штрафні санкції нараховані Знам'янською ОДПІ за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не є податковим зобов'язанням у розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", тому прийняття податкового повідомлення-рішення та посилання в ньому на підпункт "б" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону є безпідставним.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При розгляді справи Знам'янською ОДПІ було подано заяву в порядку статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України щодо порушення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права. При цьому відповідач зазначив, що приватному підприємцю ОСОБА_1 рекомендованим листом з поштовим повідомленням 04.12.2006 було вручено спірне податкове повідомлення-рішення, тоді як до суду він направив адміністративний позов 15.12.2007.

Позивач заперечив факт отримання податкового повідомлення-рішення від 01.12.2006 № 0005691700/0 04.12.2006 та просив суд призначити почеркознавчу експертиз щодо достовірності його підпису на поштовому повідомленні № 527980.

За висновком № 293/02 почеркознавчої експертизи від 03.11.2009, проведеної на виконання ухвали господарського суду від 27.01.2009 по даній справі Кіровоградським відділенням Одеського науково-дослідного інститут судових експертиз, підпис на поштовому повідомленні № 527980 про вручення податкового повідомлення-рішення, направленого позивачу Знам'янською ОДПІ та отриманого 04.12.2008, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Позивач стверджує, що про застосування до нього штрафної санкції йому стало відомо лише 21.11.2007.

Будь-яких доказів належного повідомлення позивача про прийняття спірного податкового повідомлення рішення до 21.11.2007 відповідач суду не надав, отже підстави для застосування статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 71, 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати податкове-повідомлення-рішення Знам'янської ОДПІ № 0005691700/0 від 01.12.2006 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 194776,30 грн.

Присудити з Державного бюджету України (рахунок № 31115095700002 УДК у м. Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40грн.

За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя