Рішення № 7609550, 26.01.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2010 р. Справа № 19/138

Господарський суд Івано - Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

при секретарі судового засідання Гринюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Надія-Є" с.Шубранець,Заставнівський район, Чернівецька область, 59454

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коломия-м"ясо" вул. Соборна, 16, м.Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,78200

про стягнення заборгованості в сумі 93 423 грн. 22 коп.

Представники:

Від позивача: Тужеляк С.М.- начальник відділу з організаційно-правових питань та охорони підприємства, (довіреність № 1 від 04.01.10.)

Від відповідача:не з"явилися.

встановив:

Приватне підприємство "Надія-Є" звернулось в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коломия-м"ясо" про стягнення заборгованості на суму 93 423,22 грн. за поставлений товар, згідно договору поставки №25/06-05 від 25.06.09.

Представник позивача в судовому засіданні висунуті позовні вимоги підтвердив в повному обсязі та просив суд позов задоволити. Позивач обгрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо оплати поставленої м"ясопродукції.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, причин неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалою суду від 24.12.09., що підтверджується поштовим повідомленням № 14050733, яке вручено 11.01.10.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

25.06.09. між сторонами даного спору укладено договір поставки товару №25/06-05, згідно якого позивач (постачальник) зобов”язався передавати у власність покупця товар, а відповідач (покупець) прийняти та своєчасно оплатити даний товар.

Згідно п.4.3. договору відповідач зобов"язувався платежі по даному договору проводити протягом 5-ти (п"яти) банківських днів після передачі товару.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу м"ясо яловичини на загальну суму 192218,40 грн., що підтверджується накладною №0304 від 25.06.09., копія якої долучена до матеріалів справи.

          Однак, в порушення договірних зобов"язань відповідач своєчасно та в повному обсязі не оплатив отриманий товар.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлялась відповідачу претензія з вимогою погасити борг, яка отримана відповідачем 15.10.09., копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.14). У відповідь на дану претензію ТзОВ "Коломия-м"ясо" надіслало позивачу клопотання вих.№103 від 12.11.09., яким заборгованість визнає та просить відстрочити її сплату.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення пункту 4.3. договору поставки №25/06-05 від 25.06.09., а також беручи до уваги часткову оплату боргу в сумі 105000, 00 грн., що пітверджується копіями платіжних доручень, які долучені до матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 87318,00 грн.

          Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов’язань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов’язання, щодо оплати поставленого товару, тому вимоги позивача про стягнення 87318,00 грн. боргу обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 7.3. договору №25/06-05 від 25.06.09. сторони узгодили, що у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідач зобов"язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день прострочення оплати, обгрунтований розмір якої згідно розрахунку позивача становить 6105,22 грн. та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати за правилами ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 121, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 614 Цивільного Кодексу України, ст.173,193 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коломия-м"ясо", вул.Соборна,16, м.Коломия, Івано-Франківська область ( код 31792492) на користь Приватного підприємства "Надія-Є", с.Шубранець, Заставнівський район, Чернівецька область, 59454 (код 33651058)- 87318,00 грн. (вісімдесят сім тисяч триста вісімнадцять гривень) - основної заборгованості та 6105,22 грн. (шість тисяч сто п"ять гривень двадцять дві копійки) -пені, а також 934,24 грн. (дев"ятсот тридцять чотири гривні двадцять чотири копійки) витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат з інформаційно-технічного забезпечення.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 28.01.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______

28.01.10.