Рішення № 76095381, 27.08.2018, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/283/18

Провадження № 2/553/502/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.08.2018м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді: Новака Ю.Д.,

при секретарі Каленіченко В.О.,

розглянувши в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 28.02.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позов, згідно якого відповідач не визнає позов та вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню у зв’язку з тим, що 14 серпня 2016 року ввечері у відповідача було викрадено в м. Києві гаманець із кредитними та зарплатними картами та мобільний телефон. При звернені на «гарячу лінію» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» йому надали інформацію, що з його кредитної картки було знято 14.08.2016 р. після 22 години готівку на суму 10 800 грн. та нараховано 447 грн. відсотків на цю суму, що підтверджується випискою по картці/рахунку від 15.08.2016 pоку № 17BT-A6L9-3H33-TО10 за період 14.08.2016 - 15.08.2016 p.p. Після цього він заблокував картку і звернувся в Службу безпеки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з проханням розібратися з шахрайськими діями по кредитній картці. 17.08.2016 року відповідач перевипустив заблоковану ним карту. 16.09.2016 року, через один місяць та два дні після викрадення, з кредитної картки ОСОБА_1 було знято кошти на суму 1 336.49 грн. і він дізнався, що крім знятої готівки на суму 11 247 грн (14.08.2016 р.), в той час, коли карточка була заблокована, а саме 16.08.2016 року, на його кредитну карту було оформлено «Миттєвий кредит» на суму 11440 грн. В той же час після викрадення карти, в поліцію він не звертався, оскільки було звернення в Службу безпеки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» , що відповідає умовам укладеного договору. В Службу безпеки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідач звертався неодноразово, але крім повідомлення, що готівку з банкомату знімала якась жінка, більше ніяких дій та позитивних результатів не було. Крім цього, в позовній заяві в п.4 позивачем було нараховано відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, хоча позивачу відомо, що ОСОБА_1 військовослужбовець ЗС України, про що приносив довідку з військової частини і в особистому кабінеті «Приват-24» до сьогоднішнього дня в розрахунках пишеться, що «Вам нараховано 0% за користування кредитом». З наведених підстав вважав позовну заяву безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки кредит він не брав та миттєвий кредит не оформляв (а.с. 51-55, 80-84).

21.05.2018 року представником позивача направлено до суду відповідь на відзив, згідно якої представник позивача посилався на те, що у зв’язку з відсутністю доказів звернень відповідача до банку із заявою про внесення картки в стоп-лист платіжної системи, а також будь-яких звернень відповідача про втрату карти, його заперечення в цій частині не можуть прийматися судом до уваги у зв’язку з їх необґрунтованістю. Відповідач не звертався до поліції з приводу викрадення гаманця та телефона, неодноразово здійснював переказ коштів на погашення заборгованості зі своїх карт, у тому числі і з карти Універсальної, що ще раз підтверджує отримання і користування карткою, а також оформлення послуги оплата частинами саме клієнтом. Щодо доводів відповідача про те, що він є військовослужбовцем - за час дії визначеного законодавством особливого періоду ОСОБА_2 здійснено перерахунок заборгованості та повернуто нараховані відсотки, штрафні санкції та пеню, що підтверджується випискою. З наведених підстав просив суд задовольнити позов в повному обсязі (а.с. 59-78, 93-112).

Суд, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 16.08.2012 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 2000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 12).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами ОСОБА_2", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та ОСОБА_2 Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. ОСОБА_3 з "Умов та правил надання банківських послуг" та ОСОБА_3 з "Тарифів Банку" додаються до позовної заяви.

Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору.

Овердрафт (п. 1.1.1.63 Договору) - короткостроковий кредит, який надається ОСОБА_2 Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через ж сайт банку (www.privatbank.ua) або інший Інтернет/SMS-pecypc, зазначений банком.

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 і 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг ОСОБА_2.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується Відповідач.

Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися і інші засоби зв’язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.

Ч. 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію ОСОБА_2 Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані ОСОБА_2 умови користування послугами ОСОБА_2.

Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди Відповідача, дія Договору підтверджується фактом користування Відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2. ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов'язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує ОСОБА_2 проценти в розмірі, зазначеному в ОСОБА_2, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.aa/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.2.1. Договору Клієнт сплачує ОСОБА_2 проценти в подвійному розмірі від зазначених в ОСОБА_2, що діють на дату нарахування.

При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1. Договору на суму від 100 грн., Клієнт сплачує ОСОБА_2 пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити ОСОБА_2 штраф в розмірі 500.00 грн. (в еквіваленті 500.00 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми позову.

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6. Договору, ОСОБА_2 має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим Договором.?

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості судом встановлено, що станом на 23.01.2018 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість - 22647,20 грн., з яких:

20467,13 грн. - тіло кредиту;

625,44 грн. - нараховано відсотків за користуванням кредитом;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

500.00 грн. - штраф (фіксована частина).

1054.63 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до умов Договору клієнт зобов'язаний:

- застосовувати заходи до запобігання втрати картки, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на карту і магнітну смугу, або їх незаконного використання (п 1.1.2.10 УіП);

-інформувати ОСОБА_4, а також правоохоронні органи за фактом втрати карти, ПІНу, або отримання звістки про їх незаконне використання (п 1.1.2.11 УіП);

У 3-х денний термін після усної заяви про втрату картки, ПІНа надати письмову заяву в ОСОБА_4 (п. 1.1.2.12 УіП).

Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви про блокування коштів на Картрахунку і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки до стоп-листа Платіжної системи (п. 1,1.5.29Договора).

П. 2.1.1.9.10. встановлено, що у випадку втрати Карти / ПІНу / постійного пароля / одноразових паролів або виникнення у Держателя підозр, що Карта / ПІН / постійний пароль / одноразові паролі могли бути втрачені, або виникнення ризику несанкціонованого використання Картки / ПІНа / постійного пароля / одноразових паролів Держатель повинен негайно виконати одну з таких дій:

- Звернутися в ОСОБА_4 по телефону 3700 (безкоштовно по Україні), 092-000-00-02 (для УІР- кіентів), + 38 056 716 11 31 (для дзвінків з-за кордону);

- Звернутися в ОСОБА_4 для блокування картки (у разі втрати Карти);

Держатель несе відповідальність за всі операції з карткою, вчинені:

- За дату отримання ОСОБА_2 повідомлення від Клієнта про втрату Карти;

П.2.1.1.9.14. Постановка Картки в СТОП-лист здійснюється на підставі письмової заяви Клієнта відповідно до ОСОБА_2.

Відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову додано до позовної заяви скриншот сторінки з сервісу «Приват24» із відображенням відомостей щодо блокування картки. В той же час вказані відомості щодо блокування картки стосуються картки № 4149…9229 із терміном дії до 03.20 (а.с. 86), в той час як заборгованість за кредитними договором, що є предметом даного судового розгляду виникла за іншою кредитною карткою № 5168…9636, що окрім доказів позивача (а.с. 67-68), підтверджується даними, наданими самим відповідачем (а.с. 83).

Окрім цього суд враховує, що відповідач систематично здійснював погашення заборгованості, що утворилась за кредитним договором.

Враховуючи викладене, те, що окрім тверджень відповідача ОСОБА_1, його доводи про вчинення крадіжки гаманця з кредитними картками та мобільного телефону 14.08.2018 року та подальше зняття готівки та оформлення кредиту сторонньою особою, не підтверджені будь-якими належними та допустимим доказами зокрема, копією письмової заяви до банку, поданої відповідно до умов укладеного кредитного договору, доказами звернення до органів внутрішніх справ щодо вчинення злочину та відомостями про наслідки розгляду кримінального провадження, суд визнає заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві на позов необґрунтованими в цій частині.

Крім того, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що підтверджується копією наданої ним довідки (а.с. 55).

Згідно статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-ХІІ, у якому передбачено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ, особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У свою чергу, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно- рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абз. 4 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Отже, за змістом наведених норм особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни - воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Таким чином, дія особливого періоду, під час якого штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, обмежується строками, встановленими для проведення мобілізації, або часом, протягом якого діє воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.

17 березня 2014 року Виконуючим обов'язки Президента України видано ОСОБА_5 «Про часткову мобілізацію» № 303/2014, який затверджено Законом України «Про затвердження ОСОБА_5 Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 1126-УІІ.

Згідно пункту 8 цього ОСОБА_5 він набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України.

Закон України від 17 березня 2014 року №1126-VII «Про затвердження ОСОБА_5 Президента України «Про часткову мобілізацію» набрав чинності з дня його опублікування, а саме - 18 березня 2014 року.

Відповідно до пункту 3 зазначеного ОСОБА_5 мобілізація проводиться протягом 45 діб із дня набрання чинності цим ОСОБА_5.

Таким чином, з 18 березня 2014 року в Україні відповідно до абзацу 11 статті 1 Закону України «Про оборону України» та абзацу 4 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» настав особливий період, тривалість якого пов'язується з тривалістю мобілізації, строк якої встановлено пунктом 3 ОСОБА_5, тобто 45 діб.

Отже, тривалість особливого періоду відповідно до ОСОБА_5 в.о. Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 становила 45 діб: з 18 березня 2014 року по 2 травня 2014 року.

ОСОБА_5 Виконуючого обов'язки Президента України від 6 травня 2014 року №454/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджено Законом України № 1240-VII від 06.05.2014, оголошено часткову мобілізацію тривалістю 45 діб із дня набрання чинності цим ОСОБА_5.

Закон України № 1240-VII від 6 травня 2014 року «Про затвердження ОСОБА_5 Президента України «Про часткову мобілізацію» набрав чинності 7 травня 2014 року, отже, тривалість особливого періоду відповідно до ОСОБА_5о. Президента України від 6 травня 2014 року № 454/2014 становила 45 діб: з 7 травня 2014 року по 21 червня 2014 року.

ОСОБА_5 Президента України від 21 липня 2014 року № 607/2014, який затверджено Законом України від 22 липня 2014 № 1595-УІІ, оголошено часткову мобілізацію тривалістю 45 діб із дня набрання чинності цим ОСОБА_5.

Закон України від 22 липня 2014 № 1595-VII «Про затвердження ОСОБА_5 Президента України «Про часткову мобілізацію» набрав чинності 24 липня 2014 року, отже, тривалість особливого періоду відповідно до ОСОБА_5 Президента України від 21 липня 2014 року № 607/2014 становила 45 діб: з 24 липня 2014 року по 7 вересня 2014 року.

ОСОБА_5 Президента України від 14 січня 2015 року № 15, який затверджено Законом України від 15.01.2015 № 113-\ТІІ, оголошено протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим ОСОБА_5.

Закон України від 15.01.2015 № ПЗ-УІІІ «Про затвердження ОСОБА_5 Президента України «Про часткову мобілізацію» набрав чинності 20 січня 2015 року, отже, тривалість особливого періоду відповідно до ОСОБА_5 Президента України від 14 січня 2015 року № 15 становила 210 діб: з 20 січня 2014 року по 22 серпня 2014 року.

Таким чином, особливий період в Україні діяв з 18 березня 2014 року по 2 травня 2014 року; з 7 травня 2014 року по 21 червня 2014 року; з 24 липня 2014 року по 7 вересня 2014 року; з 20 січня 2015 року по 22 серпня 2015 року.

Така ж правова позиція викладена Київським апеляційним адміністративним судом по справі № 826/18425/15 від 04.02.2016 року.

Судом встановлено, що за час дії особливого періоду позивачем здійснено перерахунок заборгованості та повернено нараховані відсотки, штрафні санкції та пеню, що підтверджується розрахунком заборгованості, а також випискою по картковому рахунку.

Згідно ч.ч. 3,4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

А згідно ч.ч. 1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи. Разом з тим відповідач ОСОБА_1 не надав суду доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову, в той час як позивачем заявлені позовні вимоги обгрунтовані належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

За даних обставин, суд вважає, що позивач правомірно вимагає з відповідача повернення суми кредиту, сплату процентів, пені, комісії та штрафів у примусовому порядку, посилаючись на кредитний договір, тому позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись 11, 12, 19, 81, 89, 263-268, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 16.08.2012 року в сумі 22647 грн. 20 коп. та судовий збір в розмірі 1762 грн. 00 коп., а всього 24409 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_7