УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "12" січня 2010 р.Справа № 10/1546
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Прядко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Михаленко Л.С., дов. №490/Д від 09.11.09р.
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" (м.Київ)
до Державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" (м.Коростень)
про стягнення 7482,70 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 7482,70 грн., з яких 6249,00 грн. основного боргу за поставлені нафтопродукти, 974,84 грн. інфляційних нарахувань, 258,86 грн. 3% річних.
Заявою №516/11 від 25.11.09р. представник позивача збільшив позовні вимоги до 7660,08 грн., з яких 6249,00 грн. основного боргу за поставлені нафтопродукти, 1125,26 грн. інфляційних нарахувань, 285,82 грн. 3% річних (а.с.69-71).
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала згідно заяви про збільшення позовних вимог №516/11 від 25.11.09р. в сумі 7660,08 грн.
Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином (а.с.84).
Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до усної домовленості між сторонами ТОВ "Фактор Коммерс" (далі-позивач) поставив ДП "Коростенське лісомисливське господарство" (далі-відповідач) нафтопродукти - бензин А-76 на загальну суму 37482,30 грн., що підтверджується видатковими накладними: № ЦВ-040803 від 08.04.08р., № ЦВ-041002 від 10.04.08р., № ЦВ-051405 від 14.05.08р., № ЦВ-051504 від 15.05.08р., № ЦВ-051609 від 16.05.08р. (а.с.10,13,16,19,22) та довіреностями: серії ЯОХ №024205 від 08.04.08р., серії ЯОХ №024212 від 10.04.08р., серії ЯОХ №024260 від 14.05.08р., серії ЯОХ №024263 від 15.05.08р., серії ЯОХ №024266 від 16.05.08р. (а.с.12,15,17,21,24).
Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, юридичні факти.
Таким чином, за фактом поставки позивачем відповідачу нафтопродуктів у останнього виникло зобов'язання щодо його оплати.
Відповідач своє зобов'язання щодо оплати отриманих нафтопродуктів виконав лише частково, згідно даних позивача, в сумі - 31233,30 грн.
Відповідно до п.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Оскільки відповідачем не здійснено оплату прийнятих ним нафтопродуктів, позивачем на адресу відповідача було надіслано лист - претензію №295/06 від 24.06.09р., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с.25-26).
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Подані позивачем докази свідчать про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка на момент вирішення спору становить 6249,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 03.06.09р.(а.с.27), довідками позивача (а.с.68,85) та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача, розмір інфляційних нарахувань та 3% річних становить, відповідно, 1125,26 грн. та 285,82 грн. (а.с.72).
Розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних обґрунтовані та відповідають чинному законодавству.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу суду не подав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в сумі - 7660,08 грн., з яких 6249,00 грн. основного боргу за поставлені нафтопродукти, 1125,26 грн. інфляційних нарахувань, 285,82 грн. 3% річних.
Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі ст.193 ГК України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 692 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство", 11500, м.Коростень Житомирської області, пров.3-й Шатрищанський 3, ідентифікаційний код 00991841:
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс", 01103, м.Київ, вул.Кіквідзе 11-А, ідентифікаційний код 32862717 - 6249,00 грн. боргу за поставлені нафтопродукти, 1125,26 грн. інфляційних нарахувань, 285,82 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс", 01103, м.Київ, вул.Кіквідзе 11-А, ідентифікаційний код 32862717:
- в доход Державного бюджету України (п/р 31118095700002, ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, отримувач УДК у м.Житомирі, код 22090200, ЄДРПОУ 22062319) - 10,17 грн. недоплаченого державного мита.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
СуддяПрядко О.В.
Друк: 3 прим.:
1 - у справу,
2,3 - сторонам.
Судове рішення № 7609460, Господарський суд Житомирської області було прийнято 12.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 10/1546. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: