Рішення № 7609242, 25.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.01.10 р.                     Справа № 37/316                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245

до Відповідача: Кредитної спілки „РІСТКАПІТАЛ”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34850279

про: стягнення неустойки в сумі 9742,30грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Нікульська А.О. (за довіреністю № 113 від 28.12.2009р.);

від Відповідача - не з’явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 15.12.2009р. на 11.01.2010р., з 11.01.2010р. на 25.01.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Кредитної спілки „РІСТКАПІТАЛ”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення неустойки в сумі 4764,66грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на припинення орендних правовідносин за договором оренди майна № 3661/2009 від 12.03.2009р. у зв’язку із відмовою та ухиленням Відповідача від повернення орендованого майна за актом приймання-передачі балансоутримувачу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди № 3661/2009 від 12.03.2009р. з додатками, листи на адресу Відповідача з доказами отримання Відповідачем; розрахунок неустойки.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 611, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12 Господарського процесуального кодексу України.

Заявою від 15.12.2009р. № 10-14-13976 (а.с.а.с.37, 38) Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із перерахуванням неустойки, заявив до стягнення суму останньої у розмірі 9742,30грн.

Позивачем надані додаткові документи (а.с.а.с.28-32, 39-45) для залучення до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати стягуваних сум не надав, звернувшись до суду із клопотанням про відкладення судового засідання, призначеного на 15.12.2009р., у зв’язку з находженням на лікарняному (а.с.а.с.23,24).

В порядку виконання приписів ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України та і формування доказової бази для правової оцінки спірних правовідносин, суд ухвалою від 15.12.2009р. в порядку ст. 38 вказаного Кодексу витребував у балансоутримувача об’єкту оренди - відомості стосовно повернення Відповідачем означеного майна.

На виконання означеної ухвали Держане підприємство „Донецький інститут науково-дослідних, проектних робіт та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості” листом від 11.01.2010р. (а.с.40) повідомив суд про розміщення Відповідачем станом на 11.01.2010р. офісу у відповідному приміщенні згідно умов договору №3661/2009 від 12.03.2009р.

Представник Позивач у судовому засіданні підтримав свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу.

При цьому, стосовно повідомленої у клопотанні про відкладання (а.с.23) орієнтованої тривалості перебування на лікарняному суд зауважує, що:

- згідно вимог ст. 69 Господарського процесуального кодексу України справа має бути розглянута у двомісячний строк, який добігає кінця раніше визначеного представником Відповідача „одужання”;

- Відповідач як юридична особа за змістом ст. 28 Господарського процесуального кодексу України не позбавлений можливості забезпечити представництво своїх інтересів будь-якою фізичною особою на підставі письмової довіреності – особиста участь конкретної особи, яка перебуває на лікуванні, обов’язковою не визнавалась.

Вислухавши у судових засіданнях представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

12.03.2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди № 3661/2009 нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с.а.с.15-20), згідно п.п. 1.1., 1.2, 10.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно – нежитлові вбудовані приміщення площею 35,5 кв.м., розміщені за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 29, на четвертому поверсі лабораторії експериментального корпусу, що перебувають на балансі Донецького державного інституту науково-дослідних, проектних робіт та інженерних послуг у вогнетривкій промисловості, з метою розміщення кредитної спілки (фінансової установи), на період з 12.03.2009р. на 06.03.2012р. включно.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов’язання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України (за базовий місяць розрахунку - січень 2009р. – становить 2300,83 грн. без ПДВ), що підлягає корегуванню кожного місяця на індекс інфляції, до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця.

Умовами п. 3.7. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення.

Відповідно до п.п. 5.12., 10.9., 10.10. договору у разі його припинення (розірвання) Орендар зобов’язаний протягом 3-ьох робочих днів повернути Балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання, обов’язок щодо складання якого покладається на Орендаря.

12.03.2009р. об’єкт оренди відповідно до п.п.2.1, 2.4. договору був переданий Відповідачу, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі (а.с.22).

Листом від 29.07.2009р. № 11-06-03-08226 (а.с.13) Позивач повідомив Відповідача про наявність заборгованості з орендної плати і нарахованої пені, у зв’язку з чим зазначив про необхідність термінової сплати боргу та запропонував розірвати договір оренди №3661/2009р від 12.03.2009р. Вказаний лист отриманий Відповідачем 05.08.2009р., як вбачається із повідомленням про вручення поштової кореспонденції (а.с.14).

Листом від 25.09.2009р. №11-06-03-10671 (а.с.а.с.10, 11) Позивач нагадав Відповідачеві про існування непогашеної заборгованості і нарахованої пені та повідомив про відмову від договору в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України і зазначив на необхідності повернення державного майна балансоутримувачу. Відповідно до повідомлення про вручення поштової кореспонденції (а.с.12) цей лист був отриманий Відповідачем 01.10.2009р.

Як вбачається з наданих Позивачем розгорнутого розрахунку боргу (а.с.28) та складеного на виконання вимог суду акту звірення розрахунків (а.с.а.с.29-31), складеного на виконання вимог суду, станом на дату відмови від договору згідно листа №11-06-03-10671 Відповідач не сплатив у повному обсягу орендних платежів за червень-серпень 2009р.

Заявою від 15.12.2009р. № 10-14-13976 Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив позовні вимоги, заявив до стягнення суму неустойки у розмірі 9742,30грн. (а.с.а.с.37,38), нараховану за 30 днів жовтня 2009рю. та листопад 2009р. (а.с.39).

За відомостями Балансоутримувача (а.с.40), наданих на виконання вимог суду, станом на 11.01.2010р. Відповідач розміщує свій офіс у орендованому приміщенні.

За таких обставин Позивач наполягає на задоволені вимог, викладених у заяві від 15.12.2009р. № 10-14-13976.

Відповідач своєї позиції по суті розглядуваної справи до відома суду не довів, жодних доказів на спростування позиції Орендодавця не представив та ухилився від підписання акту звіряння розрахунків, складеного та надісланого Позивачем на виконання вимог суду.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 15.12.2009р. № 10-14-13976, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення збільшити суму позовних вимог.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, з урахуванням такого:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до сплати неустойки за період неповернення орендованого майна після припинення орендних правовідносин у зв’язку із відмовою від договору.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема – Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди № 3661/2009 від 12.03.2009р.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов’язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 3661/2009 від 12.03.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов’язку із здійснення платежів з орендної плати (з їх відповідним пропорційним розподілом між державним бюджетом та балансоутримувачем) щомісяця не пізніше 15 числа місяця, відповідно до умов договору оренди № 3661/2009 від 12.03.2009р.

В контексті приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України сторони можуть здійснювати свої права за договором протягом строку відповідних орендних правовідносин, у тому числі – користуватися об’єктом оренди, до припинення відповідних правовідносин у будь-який передбачений діючим законодавством спосіб.

Частиною 6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди допускається застосування відповідних положень Цивільного кодексу України. В свою чергу, за змістом ст. 782 Цивільного кодексу України у разі невнесення наймачем (орендарем) плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд, наймодавець (орендодавець) має право відмовитися від договору, що кореспондується із ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України. При цьому, згідно ч.2 ст. 653 вказаного Кодексу у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.

За змістом наведених приписів можливість припинення правовідносин за договором оренди у зв’язку із відмовою Орендодавця покладена у залежність від наявності наступної сукупності умов:

- наявність прострочення орендних платежів не менше ніж за три місяці підряд на момент відмови від договору;

- одержання орендарем повідомлення про відмову від договору.

Як вбачається із матеріалів справи, Відповідач на момент надсилання Позивачем листа від 25.09.2009р. №11-06-03-10671 про відмову від договору не здійснював орендних платежів з 17.04.2009р. – тобто більше ніж за три місяці підряд, що зумовлює висновок про наявність однієї з зазначених вище обов’язкових умов. Будь-яких доказів іншого Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

В свою чергу, факт отримання цього листа Відповідачем достатньою мірою підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції (а.с.12), а відтак – наявність іншої обов’язкової умови для припинення орендних правовідносин у зв’язку із відмовою від договору.

Таким чином, орендні правовідносини між сторонами за договором № 3661/2009 від 12.03.2009р. припинились 01.10.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” наслідком припинення договору оренди є обов’язок орендаря повернути об’єкт оренди на умовах, визначених у договорі. Аналогічні положення щодо обов’язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та безпосередньо визначені в п. 5.12. договору.

Між тим, до матеріалів справи не надано належного у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказу – акту приймання-передачі – про повернення об’єкту оренди Балансоутримувачу. Більш того, останній підтвердив, що у період нарахування стягуваної неустойки об’єкт оренди повернуто не було.

За змістом ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі невиконання наймачем обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи наведену позицію і встановлені обставини, перевіривши правильність арифметичних розрахунків позовних вимог (а.с.39), суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з Відповідача в доход державного бюджету, скільки Позивач звільнений від їх сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) до Кредитної спілки „РІСТКАПІТАЛ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34850279) про стягнення неустойки в сумі 9742,30грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Кредитної спілки „РІСТКАПІТАЛ”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 34850279) на користь державного бюджету (р/р №31113094700005, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080300, УДК у Калінінському районі м. Донецька ГУДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34687090) суму неустойки в розмірі 9742,30 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Кредитної спілки „РІСТКАПІТАЛ”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34850279) в доход державного бюджету державне мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 25.01.2010р. оголошено та підписано повний текст судового рішення.

5.Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили.

Суддя